Справа № 522/18642/17
Провадження по справі № 1-кп/522/3017/25
22 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12017161500002921 від 04.09.2017, на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно працевлаштованого на ПП «Ніка-Сервіс», зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
03.09.2017 року, ОСОБА_4 знаходився в квартирі АДРЕСА_2 , яку орендував у ОСОБА_7 , строком на три доби, заплативши їй за оренду 1500 гривень, та близько 16.00 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаній квартирі по АДРЕСА_3 , маючи претензії до ОСОБА_7 з приводу несправності побутової техніки, спровокував з нею словесний конфлікт. В ході конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, а саме: мобільним телефоном «iPhone 6» марки «Apple», ключами від автомобілю з брелком від сигналізації та грошовими коштами в сумі 2000 гривень, які належали ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 , обравши способом досягнення своєї злочинної мети - застосування насильства стосовно потерпілої, почав наносити удари ногами та кулаками рук по голові та тілу ОСОБА_7 , спричинивши їй насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. В результаті чого, ОСОБА_4 відкрито заволодів майном, яке належало ОСОБА_7 , а саме:
- мобільним телефоном «iPhone 6» марки «Apple» в корпусі золотого кольору, загальною вартістю 23000 гривень;
- грошовими коштами у розмірі 2000 гривень;
- ключами від автомобілю з брелком від сигналізації, загальною вартістю 5000 гривень.
Переконавшись, що його злочинний умисел доведений до кінця, ОСОБА_4 почав тікати з викраденим майном ОСОБА_7 , не звертаючи уваги на оклики ОСОБА_7 та сусідів. Покинувши місце злочину, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме з метою скрити вчинений ним злочин, ОСОБА_4 викинув мобільний телефон «iPhone 6» марки «Apple» в траву біля будинку № 20 по вул. Посмітного в м. Одесі, ключі від автомобілю з брелком від сигналізації та грошові кошти в сумі 2000 гривень передав невідомій жінці.
Так, ОСОБА_4 , з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном ОСОБА_7 , а саме: мобільним телефоном марки «iPhone 6», ключами від автомобілю з брелком від сигналізації та грошовими коштами в сумі 2000 гривень, спричинивши тим самим матеріальну шкоду ОСОБА_7 в сумі 30000 гривень.
Згідно висновка експерта № 2256 від 19.09.2017 року у ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: синець в ділянці нижньої щелепи зліва, крововилив під слизову оболонку нижньої губи, синець та садно в ділянці правої ключиці, синець грудної клітки справа, синець правого плеча, синець лівого передпліччя, синець лівого стегна, синець в ділянці лівого колінного суглоба, які як в сукупності, так і окремо, не були небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. Щиро каявся. Попросив вибачення у потерпілої ОСОБА_7 . Позовну заяву потерпілої визнав частково.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 03.09.2017 вона здала в оренду квартиру АДРЕСА_2 , за грошові кошти обвинуваченому ОСОБА_4 та його дівчині.
У той же день, через декілька годин, їй зателефонував ОСОБА_4 та в грубій формі повідомив про поломку пральної машини. Приїхавши на квартиру, потерпіла побачила, що пральна машина знаходилась в розламаному стані, ручка від неї валялась на підлозі.
Потерпіла поклала в великій кімнаті на тумбочку свою сумку, телефон, гаманець та ключі від авто та пішла до кухні, де намагалась полагодити машинку, обвинувачений ОСОБА_4 продовжував з нею розмовляти в грубій формі.
У подальшому вони перейшли у велику кімнату, в якій потерпіла побачила навпівпусту пляшку з горілкою та пляшку з пивом. Вважає, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Під час розмови обвинувачений почав говорити потерпілій, що вона незаконно здає квартиру, про що він повідомить податкову інспекцію і що в неї будуть проблеми. Після чого сказав своїй дівчині, що вони уходять з квартири і щоб вона збирала речі. У той час ОСОБА_4 повідомив потерпілій, щоб вона повернула грошові кошти за оренду квартири, на що, отримавши відмову у поверненні грошей, обвинувачений, тримаючи в руці пляшку пива, виходячи з квартири незаконно взяв зі столу майно потерпілої: ключі від авто, мобільний телефон та гаманець з грошима. Потерпіла просила повернути її речі, проте останній не реагував на її прохання.
Відкривши вхідні двері, потерпіла почала просити про допомогу у двох молодих чоловіків, які проходили повз і вони зайшли до квартири. Потерпіла намагалась не випускати ОСОБА_4 та просила повернути їй її майно. Після чого ОСОБА_4 стоячи біля входу у квартиру, вдарив її ногою в область ребер. Сусідка, вийшовши з квартири, почала кричати на ОСОБА_4 , після чого він ще раз наніс потерпілій ОСОБА_7 удар кулаком в голову та пішов на вулицю. Потерпіла, вибігши на вулицю, продовжила просити перехожих про допомогу і вони зупинили ОСОБА_4 .
Потім, обвинувачений ОСОБА_4 викинув її мобільний телефон та ключі в клумбу біля дому, тобто біля місця затримання ОСОБА_4 . Мобільний телефон був знайдений в кущах, а ключі в клумбі. Грошові кошти в сумі біля 2000 - 2300 залишились у ОСОБА_4 .
Позовну заяву підтримала в повному обсязі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що в кінці серпня - початок вересня 2017 року була свідком конфлікту між потерпілою та обвинуваченим ОСОБА_4 . У той день вона почула якийсь шум на сходовому майданчику. Відкривши двері своєї квартири, ОСОБА_9 побачила, як обвинувачений тримав потерпілу за плече, ближче до шиї, у той час потерпіла просила обвинуваченого повернути її майно, проте останній не реагував на її прохання, а потерпіла намагалась не випустити обвинуваченого з квартири з її майном. Свідок запитала у них: «У чому справа?», після чого обвинувачений вдарив потерпілу рукою в область голови, від чого остання, якщоб не трималася за поручні, то впала б на перший поверх. Після чого вони обоє пішли на вулицю, вийшовши з будинку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що в 2017 році він з другом йшов додому після тренування, піднімавшись по сходах вони побачили жінку, яка просила про допомогу, вона перебувала в схвильованому і переляканому стані та попросила побути в якості свідків того, що в неї вкрали телефон та гроші. Піднявшись на другий поверх, де мешкала вказана жінка, вони побачили відчиненні двері її квартири. Вони підійшли до квартири та побачили, що в приміщенні квартири перебував чоловік. Під час розмови жінка просила чоловіка повернути їй телефон та гроші, проте останній нічого їй не відповідав. Потім він хотів піти з квартири, а жінка почала його затримувати (не випускала). Після чого чоловік штовхнув жінку від себе, від чого вона впала, після чого він ще й вдарив її. Після того свідок ОСОБА_10 побіг до себе додому, викликав працівників поліції та про вказане повідомив своїй матері. Подальші події свідок не бачив, так як пішов додому.
Допитана в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що обвинуваченого не знає, оговорювати його у неї відсутні підстави.
У вересні 2017 року її син, повернувшись з тренування, повідомив, що був свідком, як їх сусідку бив невідомий чоловік та між ними відбувалась сварка. Одразу після цього вони викликали працівників поліції.
На наступний день свідок побачила вказану сусідку, яка повідомила про вказані події, а саме про викрадення у неї мобільного телефону та грошових коштів та про нанесення їй тілесних ушкоджень.
Допитана в якості свідка ОСОБА_12 повідомила суду, що в 2017 році працювала флористом в магазині «Квіти від Катерини», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 20.
Можливо у вересні 2017 року біля 11:00 години, вона з напарницею побачила в клумбі біля магазину ключі з брелоком від авто «Мазда». Хто викинув ключі до клумби свідок не бачила, їй нічого про це не відомо. Ключі не чіпали та продовжили працювати. Невдовзі прийшла дівчина та почала шукати ключі на тому ж місці. Вони викликали працівників поліції, так як не знали чи це ключі тієї дівчини. Потім поліція розбиралася з вказаною дівчиною.
Крім того, в ході судового розгляду судом були досліджені письмові докази в кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_4 в інкримінованому її кримінальному правопорушенні.
-Витяг з ЄРДР № 12017161500002921 від 03.09.2017, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_4 відкрито, шляхом нанесення тілесних ушкоджень, заволодів грошовими коштами в розмірі 1500 гривень, ключами від авто та мобільним телефоном марки Айфон 6, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 30000 гривень;
-Рапорт старшого інспектора чергового Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 03.09.2017 про надходження на службу «102» повідомлення про те, що 03.09.2017 о 19.47 за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 20 чоловік б'є дівчину;
-Рапорт старшого інспектора чергового Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 03.09.2017 про надходження повідомлення від лікаря про те, що ОСОБА_7 побив квартирант. Д/з політравма, ЗЧМТ, ЗГМ, забій ребра справа;
-Протокол прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України за фактом нанесення ОСОБА_4 їй тілесних ушкоджень та відкритого заволодіння її майном;
- Протокол огляду місця події від 03.09.2017, відповідно до якого об'єктом огляду являлась ділянка місцевості, яка розташована біля будинку №20 по вул. Посмітного, 20 в м. Одесі. В ході огляду в зелених насадженнях був вилучений мобільний телефон потерпілої ОСОБА_7 ;
- Постанова від 06.09.2017 про визнання і приєднання до провадження речових доказів: телефон Iphone 6 марки «Apple»в корпусі золотого кольору із сім картою оператора «Лайф»;
- Висновок експерта № 2256 від 05.09.2017, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді: синця в ділянці нижньої щелепи зліва, крововилив під слизову оболонку нижньої губи, синець та садно в ділянці правої ключиці, синець грудної клітки справа, синець правого плеча, синець лівого передпліччя, синець лівого стегна, синець в ділянці лівого колінного суглоба не були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2017, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 опізнала обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу, яка 03.09.2017 близько о 18:00 годині на сходах біля квартири АДРЕСА_2 наносив тілесні ушкодження її сусідці ОСОБА_13 ;
- Заява ОСОБА_14 від 04.09.2017 про добровільне надання працівникам поліції ключів від автомобілю, які були знайдені напередодні;
- Постанова від 06.09.2017 про визнання та приєднання до провадження речових доказів: ключі від автомобілю з брелоком від сигналізації марки «Mazda»;
- Зберігальна розписка ОСОБА_7 від 05.09.2017 про отримання на зберігання ключів від автомобілю з брелоком від сигналізації марки «Mazda»;
- Протокол затримання від 04.09.2017 ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 00:05 годин 04.09.2017 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України);
-Висновок службового розслідування від 04.09.2017 за фактом виявлення тілесних ушкоджень у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , відповідно до якого фактів щодо порушення службової дисципліни та законності з боку співробітників поліції, які здійснювали затримання, дослідну перевірку стосовно ОСОБА_4 ,- немає;
- Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 06.09.2017 про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту;
-Позитивна характеристика з місця роботи та місця мешкання, копія подяки від 24.08.202 від Фонтанської сільської ради за патріотизм, незламну громадську позицію щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України, тощо;
- Копія акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 27.03.2025 на ім'я ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_15 (інвалідність 1 групи, безстроково);
- Цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 на її користь грошових коштів в сумі 36000 гривень (викрадені гроші в сумі 2000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 4000 гривень, моральна шкода в сумі 30000 гривень). До цивільного позову надано додаток до договору про надання правовової допомоги від 01.11.2017 про обов'язковість потерпілої сплатити адвокату гонорар в сумі 4000 гривень.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні викладені вище докази вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд, керуючись законом, оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 .
Аналізуючи свідчення потерпілої та свідків, які були допитані під час судового слідства, суд розцінює їх як такі, що відповідають дійсності, оскільки в цілому узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження.
Судом з метою захисту прав сторін кримінального провадження здійснені усі кримінально - процесуальні дії для встановлення істини у справі, у тому числі: допитано потерпілу, усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення.
Проте, жодний досліджуваний доказ не свідчить про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, після вчинення кримінального правопорушення у 2017 році до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень не притягувався, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі, має задовільну характеристику з місця роботи та мешкання, являється особою, яка здійснює постійний догляд стосовно ОСОБА_15 (інвалідність 1 групи, безстроково), нагороджений грамотою сільської ради за вагомий внесок у створенні територіальної громади Олександрівського старостинського округу.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України - суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, - не встановлено.
Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме, що обвинувачений щиро розкаявся у вчинені правопорушення, тобто висловив щирий жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осуд своєї поведінки, являється особою, яка здійснює постійний догляд стосовно ОСОБА_15 (інвалідність 1 групи, безстроково), а також те що ОСОБА_4 на обліку у психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, що у своїй сукупності дає підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства і необхідності призначення йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і для попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Як встановлює ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
В ході судового розгляду обвинувального акту потерпілою ОСОБА_7 надана позовна заява, у тому числі щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 2000 гривень, які були викрадені обвинуваченим та 4000 гривень на витрати на правову допомогу.
З урахуванням викладеного позовна заява потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 6000 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я є найвищою соціальною цінністю.
Загальні положення відшкодування моральної шкоди регламентовані ст. 23 ЦК України.
Зокрема, як встановлено ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; а відповідно до ч. 2 цієї ж норми закону моральна шкода полягає: п. 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 даної норми закону встановлюється: Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом враховується характер неправомірних дій ОСОБА_4 , той факт, що тілесні ушкодження заподіянні потерпілій ОСОБА_7 мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів і за цією ознакою відносяться до категорії тілесних ушкоджень, а також причинно-наслідковий зв'язок між таким злочинним діянням обвинуваченої та спричиненими наслідками у виді моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 на її користь моральн шкоди в сумі 30000 гривень,- підлягає частковому задоволенню.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати - відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч.15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту - сплинув.
Відповідно до ч.7 ст. 72 КК України, зарахувати у строк покарання строк перебування ОСОБА_4 під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 04.09.2017 по 02.11.2017, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі - 6000 гривень та моральну шкоду в сумі - 10000 гривень.
Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон марки Iphone 6 в корпусі золотого кольору та ключі від автомобілю «Mazda», надані потерпілій під зберігання - вважати повернутими за належністю.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_16