24 липня 2025 року м.Суми
Справа №583/3697/24
Номер провадження 22-ц/816/752/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року, у складі судді Ярошенко Т.О., ухвалене в м. Охтирка Сумської області, повне рішення складено 17 вересня 2024 року,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №653856330 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 22000 грн 00 коп., який зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Однак свої зобов'язання за договором відповідачка не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 66098 грн 36 коп., з них: 15214 грн 80 коп. - заборгованість по кредиту, 50883 грн 56 коп. - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. На підставі договорів факторингу право грошової вимоги по вказаному кредитному договору перейшло до ТОВ «Юніт Капітал». Тому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №653856330 від 28.04.2021 у розмірі 66098 грн 36 коп., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн 00 коп.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Юніт Капітал» відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що укладення договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем від 28 квітня 2021 року не свідчить про недійсність передачі права вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору та підписання реєстру, договір факторингу був чинними. Зазначає, що право вимоги за кредитним договором №653856330 від 28 квітня 2021 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі реєстру, який оформлений належним чином.
Представником ОСОБА_3 - адвокатом Кондратенко С.Ю. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №653856330, за умовами якого товариство надає позивальникові кредит на суму 22000 грн 00 коп. строком на 30 днів, що є дисконтним періодом, (п. 1.2 договору), який може бути продовжено, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (а.с. 11-13).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV3M67E.
Пунктами 1.3 та 1.7 договору сторони узгодили, що встановлений в п. 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умовами якщо позичальником в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Сторони погодилися, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору на наступних умовах):
зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
за наступний день після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідно до п. 1.4 договору сторони договору погодили, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати проценти: виключно за період строку, визначеного в п. 1.2 договору - 105,85% річний (0,29% від суми кредиту за кожний день користування ним); за умови продовження строку дисконтного періоду - 437,27% річних (1,20% в день від суми кредиту за кожний день користування ним); у випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів - 620,50% річних (1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним).
У додатку №1 до договору встановлено графік розрахунків.
До укладення кредитного договору, 28 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому їй була надана інформація щодо умов кредитування (а.с. 10).
Також, 28 квітня 2021 року була сформована заявка на отримання грошових коштів в кредит (а.с. 19, на звороті).
Згідно платіжного доручення від 28 квітня 2021 року кошти в сумі 22000 грн ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховані ОСОБА_4 за договором №653856330 від 28 квітня 2021 року (а.с. 29).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №653856330 від 28 квітня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 28 жовтня 2021 року складала 66098 грн 36 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15214 грн 80 коп., заборгованість за відсотками - 50883 грн 56 коп. (а.с. 55).
28 листопада 2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як клієнтом та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактом зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк договору діє з моменту його підписання та закінчується 28 листопада 2019 року.
Право вимоги, у розумінні договору факторингу, означає всі права кредитора за кредитними договорами, у тому числі прав грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (п. 1.3 договору).
Додатковою угодою №19 від 28 листопада 2019 року внесено зміни до п. 8.2 договору, яким визначено строк дії договору до 31 грудня 2020 року (а.с. 37, на звороті).
Додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року сторони внесли зміни до договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, викладено текст договору в новій редакції. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2021 року (а.с. 38-41).
З реєстру вправ вимоги №149 від 31 серпня 2021 року вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №653856330, укладеним 28 квітня 2021 року з ОСОБА_4 , у розмірі 47201 грн 60 коп. (а.с. 32-44).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, укладено договір факторингу №05/0820-01, а 03 серпня 2021 року та 30 грудня 2022 року додаткові угоди до нього, на підставі яких ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначеним цих договором. Строк дії цього договору, з урахуванням змін внесених додатковими угодами від 03 серпня 2021 року №2 та від 30 грудня 2022 року №3, до 30 грудня 2024 року (а.с. 47-54).
Згідно реєстру прав вимоги №7 від 28 жовтня 2021 року, ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», зокрема, за кредитним договором №653856330, укладеним 28 квітня 2021 року з ОСОБА_4 , у розмірі 47201 грн 60 коп. (а.с. 53-54).
14 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанси» як клієнтом та ТОВ «Юніт Капітал» як фактором укладено договір факторингу №14/02/2022-01, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №653856330, укладеним 28 квітня 2021 року з ОСОБА_4 , у розмірі 47201 грн 60 коп., що підтверджується реєстром прав вимог №1 від 14 лютого 2022 року (а.с. 56-61).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідачки ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором № 653856330 від 28 квітня 2021 року, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 укладено договір № 653856330, який позичальник підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до платіжного доручення від 28 квітня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку відповідача грошові кошти в розмірі 22 000 грн 00 коп. Відтак, первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
Так, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у п. 1.3. якого зазначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, оскільки підписання реєстру права вимоги № 149 відбулося 31 серпня 2021 року, тобто після укладення договору № 653856330 від 28 квітня 2021 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 653856330 від 28 квітня 2021 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року.
14 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним, що підтверджується реєстром прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року.
Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором є помилковим, оскільки ТОВ «Юніт Капітал» у передбаченому законом порядку відповідно до послідовно укладених договорів факторингу, на виконання яких підписувалися реєстри передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із первісним кредитором.
Також колегія суддів погоджується із розміром заборгованості за договором, яким просить стягнути позивач на свою користь, а доводи відповідача в цій частині колегія суддів вважає непереконливими.
Так, при зверненні до суду позивач ставив питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 66 098 грн 36 коп., з яких 15 214 грн 80 коп. - заборгованість по тілу кредиту та 50 8883 грн 56 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими з 28 квітня 2021року до 31 серпня 2021 року.
Умовами кредитного договору № 653856330 від 28 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , було погоджено, зокрема строк кредитування - 30 днів (дисконтний період), який продовжується на 30 днів за умови сплати протягом дисконтного періоду всіх фактично нарахованих процентів. Також сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження загального строку дії договору, не більше 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №653856330 від 28 квітня 2021 року вбачається, що 28 травня 2021 року та 27 червня 2021 року, тобто в межах дисконтного періоду, відповідачем вносилися кошти на погашення нарахованих відсотків. Отже, відсотки за користування кредитних коштів були нараховані у межах строку дії договору.
Доказів на спростування наведеного розрахунку заборгованості за договором стороною відповідача надано не було.
З врахуванням зазначеного рішення суду на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №653856330 від 28 квітня 2021 року у розмірі 66 098 грн 36 коп., з яких: 15 214 грн 80 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 50 883 грн 56 коп. - заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України також слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2422 грн 40 коп. та 3633 грн 60 коп. - за апеляційний перегляд справи.
Щодо вимог про стягнення правничої допомоги.
В суді першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Тараненко А.І.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано копії договору про надання правової допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року, додаткової угоди № 6 до договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 17 червня 2024 року, згідно якого в суді першої інстанції надано послуг на загальну суму 5000 грн 00 коп., акту прийому-передачі наданих послуг від 17 жовтня 2024 року, за який під час апеляційного перегляду рішення суду адвокатом надано послуг на 4000 грн 00 коп. (а.с. 62-63, 64-65, 66, 137).
З огляду на відсутність обґрунтованого клопотання про зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, та задоволення позовних вимог і доводів апеляційної скарги у повному обсязі, з відповідача на користь позивача належить стягнути 5000 грн 00 коп., понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 4000 грн 00 - за апеляційний перегляд рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №653856330 від 28 квітня 2021 року у розмірі 66 098 гривень 36 копійок, судовий збір за розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 2422 гривні 40 копійок та 5000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 3633 гривні 60 копійок судового збору за апеляційне оскарження рішення суду та 4000 гривень 00 коп. витрат на професійну правову, понесених в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов