Справа № 445/1784/25
Провадження № 1-кс/445/634/25
про застосування запобіжного заходу
25 липня 2025 року Слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочів Львівської області клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025141210000268 від 04.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК Українивідносно ОСОБА_5 ,
до слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області звернувся слідчий СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Вказане клопотання погоджено прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням Золочівського РВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025141210000268 від 04.06.2025 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, всупереч ст.ст.6, 7, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст.1 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено - канабісу, 27 червня 2025 року, зберігав вказаний наркотичний засіб за місцем свого постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, з корисливих мотивів, 27 червня 2025 року о 14 годин 00 хвилин, знаходячись за адресою свого проживання, що по АДРЕСА_1 , збув за грошові кошти в сумі 400 (чотириста) гривень громадянину ОСОБА_7 , особисті дані якого змінено в порядку ст.7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», наркотичний засіб, який згідно списку №1 таблиці №2 переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, являється наркотичним засобом та рослиною, обіг якої обмежено, що містилася в полімерному прозорому пакеті, а саме канабіс, загальною масою, в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) - 6,689 грама.
Крім цього, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, всупереч ст.ст.6, 7, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст.1 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збуту наркотичних засобів, 23 липня 2025 року, зберігав наркотичний засіб візуально схожий на канабіс, за місцем свого постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, з корисливих мотивів, 23 липня 2025 року о 13 годин 18 хвилин, знаходячись за адресою свого проживання, що по АДРЕСА_1 , збув за грошові кошти в сумі 400 (чотириста) гривень громадянину ОСОБА_8 , особисті дані якого змінено в порядку ст.7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», подрібнену речовину рослинного походження, що містилася в прозорому поліетиленовому пакеті, ззовні схожу на канабіс, обіг якої обмежено.
Таким чином, в ході проведення досудового розслідування встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, обіг яких обмежено, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України та незаконному зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, обіг яких обмежено, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
23.07.2025 ОСОБА_5 затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
24.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
В ході проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів встановлено, що у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тульчин Тульчинського району Вінницької області, зареєстрований у АДРЕСА_2 , проживаючий без реєстрації в АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий.
Свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_5 не визнав.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами свідка ОСОБА_7 (особи дані якої змінені в порядку Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») від 09.06.2025, протоколом огляду місця події від 27.06.2025, висновком експерта від 01.07.2025, додатковим допитом свідка ОСОБА_7 (особи дані якої змінені в порядку Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») від 09.07.2025, протоколом обшуку за місцем проживанням ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 від 23.07.2025, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 28.06.2025, протоколом про результати проведення НСРД аудіо-відеокотроль особи гр. ОСОБА_5 від 03.07.2025, показами свідка ОСОБА_8 (особи дані якої змінені в порядку Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») від 22.07.2025, протоколом огляду місця події від 23.07.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.07.2025, додатковим допитом свідка ОСОБА_8 (особи дані якої змінені в порядку Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») від 24.07.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження що дає підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що є підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання слідчого, вважають, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
23.07.2025 ОСОБА_5 затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
24.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оцінюючи особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання в наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна, усвідомлення чого може спонукати його ухилитись від органу досудового розслідування та суду.
- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні
Даний ризик, обґрунтовується тим, що на даний час в ході досудового розслідування та судом у судовому засіданні не допитано всіх свідків, однак такі свідки можуть бути відомі підозрюваному ОСОБА_5 , який може вчиняти незаконний вплив як особисто так і за допомогою інших осіб на останніх. Враховуючи вище вказане, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може впливати на свідків, шляхом психологічного або фізичного насильства, прохань, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Із матеріалів досудового розслідування вбачається, що кримінальне провадження №12021141210000374 від 10.12.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, 18.03.2022 року направлене до суду з обвинувальним актом, а тому зазначене дає підставив вважати, що ОСОБА_5 схильний до вчинення кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Разом з цим, відповідно до ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, виходить із змісту засад запобіжного заходу, як процесуального примусу попереджувального характеру, пов'язаного із позбавленням чи обмеженням свобод підозрюваного, обвинуваченого, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються під час кримінального провадження слідчим суддею з метою забезпечення належної процесуальної поведінки особи.
Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, з метою добитися показань стосовної причетності до кримінального правопорушення, тощо є неприпустими. Застосування будь-якого запобіжного заходу у жодному разі не повинно залежати від того, визнає підозрюваний, обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення чи не визнає.
З урахуванням наведених обставин, даних підозрюваного, який має постійне місце проживання, є особою похилого віку, раніше не судимий, з урахуванням наведених ризиків, слідчий суддя приходить висновку, що мета застосування запобіжного заходу буде досягнута шляхом застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, за місцем проживання останнього, терміном на 60 діб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, й це буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025141210000268 від 04.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК Українивідносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючому у АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на строк 60 діб, тобто до 22.09.2025.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- з'являтися за викликом до суду, слідчого судді, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не спілкуватись із свідками по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого.
Строк дії ухвали встановити до 22.09.2025.
Роз'яснити підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1