Справа №760/19758/25 1-кс/760/9558/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
25 липня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22024101110001310,-
1. Вимоги клопотання.
1.1. Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням у порядку ст.174 КПК України, у якому просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року.
1.2. В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
1.3. 24.12.2024 слідчими СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області на підставі ч.3 ст.233 КПК України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично мешкає ОСОБА_4 . У ході проведення обшуку вилучено мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, номер моделі: MU793BE/A, с/н: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 .
1.4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року задоволено клопотання та накладено арешт на майно, а саме мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, номер моделі: MU793BE/A, с/н: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 .
1.5. Адвокат вважає, що арештоване майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України, а також відпала потреба у подальшому арешті майна.
1.6. Так, мобільний телефон не відповідає вимогам ст.98 КПК України та не є речовим доказом, оскільки доказом у кримінальному провадженні може бути саме інформація, яка міститься у телефоні, а сам телефон є лише її носієм.
1.7. Крім того, з моменту призначення експертизи 05 травня 2025 року із вилученим майном пройшло більше двох місяців.
2. Рух справи.
2.1. 16.07.2025 клопотання надійшло до Солом'янського районного суду міста Києва.
2.2. Судове засідання 25 липня 2025 року проведено.
3. Позиція представника власника майна.
3.1. У судовому засіданні представник власника майна наголошував на тому, що арештоване майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України та не є речовим доказом, оскільки доказом у кримінальному провадженні може бути саме інформація, яка міститься у телефоні, а сам телефон є лише її носієм.
3.2. Зауважує, що також відпала потреба у подальшому застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки з моменту вилучення мобільного телефону пройшов значний період часу.
3.3. Взагалі, подальше утримання органом досудового розслідування арештованого майна у себе порушує право власника майна на мирне володіння особою своїм майном.
3.4. Крім того, адвокат зазначає, що строк проведення експертизи повинен становити не більше 90 днів, однак з моменту призначення експертизи 05 травня 2025 року із вилученим майном пройшло більше двох місяців.
4. Правове обґрунтування.
4.1. Конституція України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст.41).
4.2. У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
4.3. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі наведеної вище статті 1 Першого протоколу.
4.4. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series A N 52).
4.5. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
4.6. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України (ч.1 ст.16 КПК України).
4.7. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
4.8. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
4.9. Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
4.10. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
4.11. Згідно із ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
4.12. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч.2 ст.22 КПК України).
4.13. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
5. Встановлені судом обставини та оцінка доказів.
5.1. Судовим розглядом встановлено, ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року скасовано ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 за матеріалами кримінального провадження №22024101110001310 від 16.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора задоволено. Накладено арешт у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024 на майно, яке вилучено за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж, вул. Польова буд.1, а саме: мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max», номер моделі: MU793BE/A, с/н: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 .
5.2. Відповідно до копії супровідного листа старшого слідчого СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, направлено постанову про призначення комп'ютерно-технічної експертизи від 05 травня 2025 року у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024 та паперовий опечатаний конверт, у якому міститься мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max», номер моделі: MU793BE/A, с/н: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 .
5.3. У свою чергу, твердження щодо необґрунтованості накладення арешту або щодо того, що відпала потреба у арешті майна - не доведено, враховуючи положення ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
5.4. Також вбачається, що із майном, на яке накладено арешт, проводиться комп'ютерно-технічна експертиза у кримінальному провадженні, отже проводяться слідчі дії. Окремо необхідно звернути увагу, що 90 днів (граничний строк проведення експертизи), про які заявив адвокат у судовому засіданні, з моменту призначення експертизи не пройшли.
5.5. Окремо необхідно звернути увагу, що власник майна та/або його представник не позбавлені можливості повторно ініціювати питання про скасування арешту майна вже після проведення призначеної експертизи у кримінальному провадженні.
5.6. На підставі викладеного, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи адвоката не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду клопотання у порядку ст.174 КПК України, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
5.7. Керуючись ст.ст.174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1