Дата документу 24.07.2025Справа № 554/8197/25
Провадження № 1-кс/554/9163/2025
24 липня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
До слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому заявник просить скасувати арешт на майно, а саме: автомобіль марки «Mitsubishi» моделі Outlander, Vin- НОМЕР_1 , 2020 року, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 12.04.2022 року на ім'я ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 та ключ до авто Mitsubishi Outlander.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що 30.05.2025 року в обідній час за адресою: м. Полтава вул.Шевченка 23, працівники УПП зупинили належний заявнику автомобіль марки «Mitsubishi» моделі Outlander, Vin- НОМЕР_1 , 2020 року, д.н.з. НОМЕР_2 та під час перевірки документів, а саме свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 12.04.2022 (на ім'я ОСОБА_4 ) на думку працівників поліції свідоцтво мало ознаки підробки.
Далі на місце події було викликано слідчо-оперативну групу, яка в ході
проведення огляду вилучила належні йому речі, а саме: автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі OUTLANDER, VIN- НОМЕР_1 , 2020 року, д.н.з. НОМЕР_4 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 12.04.2022
року на ім?я ОСОБА_4 , адреса:
АДРЕСА_1 ; ключ до авто MITSUBISHI OUTLANDER .
В подальшому були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175420000286 від 30.05.2025 року за ч.1 ст. 358 КК України.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення клопотання про скасування арешту не заперечував.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріли досудового розслідування, відомості про яке внесені 28.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12025175420000286 від 30.05.2025 року за ч.1 ст. 358 КК України.
Відповідно до ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями КПК України передбачені дві самостійні підстави забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).
В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1, ч.2 ст.170 КПК України за змістом якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Статтею 174 КПК України передбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.
Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт на майно накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на викладене, враховуючи співмірність накладення арешту із потребами досудового розслідування та наслідками, які можуть настати для власника, у зв'язку із позбавленням власника використовувати належне йому майно за призначенням, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт з автомобіля марки «Mitsubishi» моделі Outlander, Vin- НОМЕР_1 , 2020 року, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 12.04.2022 року на ім'я ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 та ключа до авто Mitsubishi Outlander.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1