Справа № 405/3324/25
Провадження № 2/386/472/25
про залишення заяви без руху
25 липня 2025 року селище Голованівськ
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О., розглянувши матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
24.07.2025 до Голованівського районного суду Кіровоградської області з Подільського районного суду міста Кропивницького надійшла за підсудністю цивільна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 93377, грн. 69 коп .
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.
Однак при подачі до суду заяви позивачем було порушено вимоги цивільного процесуального законодавства, що регламентує порядок звернення до суду з позовними заявами, а саме порушено вимоги ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 93377, грн. 69 коп
Зі змісту позову та доданих документі вбачається, що така заборгованість утворилась за 2 (двома) окремими договорами, укладеними відповідачем:
- Кредитним договіром №1001930267401 від 26.07.2021, за яким відповідачу надано кредит у сумі 50 000 грн.
- кредитним договором №1002012043001 від 09.11.2021, за яким відповідачу надано усумі 40 000 грн. , тобто заявляє по суті дві самостійні вимоги майнового характеру, однак при цьому об'єднає суму заборгованості по двох окремих самостійних кредитних договорах в одну суму, з якої сплачено судовий збір , що має відображення у платіжній інструкції №52 від 26.05. 2025.
Таким чином, позов містить дві вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за двома окремими договорами, по кожному з яких позивачем нарахована заборгованість окремо та зазначено її складові, такі як заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 коп.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги, що позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, тому необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 6056 грн. (3028+3028=6056*0.8).
Всупереч цьому приєднано платіжну інструкцію про сплату судового збору на суму 2422, 40 грн., призначення платежу судовий збір за позовом АТ «ПУМБ».
Також у вказаній квитанції не вказано інформації про призначення платежу, яка зазначається у формі, що містить призначення платежу окрім судовий збір, суть позову (заяви), найменування відповідача, за який справляється судовий збір.
Таким чином позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі -2422,40 грн.,
рахунок UA028999980313121206000011519 , отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за позовом АТ «ПУМБ»до ОСОБА_1 та надати суду оригінал квитанції про його сплату.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.
Роз'яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Гут Ю. О.