24.07.2025 Єдиний унікальний номер 205/3460/25
Номер провадження3/205/1405/25
Іменем України
24 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Яценко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровського районного управління поліції №1 відділення поліції №1 в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП не відомий, працює у ТОВ «РУШ» оператором, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягається за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -
16.02.2025 року близько о 09 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , а саме розпочала словесну сварку та висловлювалась нецензурною лайкою у бік чоловіка гр. ОСОБА_3 , свідком даної події стала неповнолітня дитина, яка була налякана такими діями, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що дійсно 16.02.2025 року близько о 09 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вона сварилась із своїм чоловіком на фоні того, що останній намагався вивезти не погодовану та не купану їх спільну дитину на дитячий День народження. До цього вже тривалий час у неї з чоловіком склалися неприязні стосунки, хоча вони на той час і мешкали разом. При цьому зазначила, що дитина не була присутня при сварці, та також жодних дій спрямованих на вчинення домашнього насильства фізичного, психологічного чи економічного характеру своїй дитині вона не вчиняла. Заявила клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 суду пояснив, що 16.02.2025 року близько о 09 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , його дружина влаштувала сварку із ним, нецензурно лаялась та вибивала його милиці, чим спричинила йому моральні страждання морального характеру, також додав, що дитина була присутня при цьому, клопотав про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Представник потерпілого адвокат Амельченко А.С. підтримав свого підзахисного, зазначаючи, що дії ОСОБА_1 в даному випадку правильнол кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП, проте зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій спрямованих на вчинення домашнього насильства фізичного, психологічного чи економічного характеру своїй дитині, проте та клопотав про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).
Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.
Так, разом з протоколами про адміністративні правопорушення серій ВАД №400575 від 16.02.2025 до суду надійшли протокол прийняття заяви потерпілої особи від 16.02.2025, складеного за заявою ОСОБА_3 , його письмові пояснення від 16.02.2025, копія актового запису про народження ОСОБА_2 , рапорт працівника УПП.
Потерпілим ОСОБА_3 та його представником до матеріалів справи було долучено флеш накопичувач з відео фіксацією даного правопорушення, проте при перегляді останнього під час судового засідання, обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №400575 від 16.02.2025 року судом не встановлено, також перегляд відео файлів підтвердив покази надані ОСОБА_1 під час судового засідання.
Дослідивши докази у їх сукупності та проаналізувавши їх зміст, суд доходить висновку про відсутність об'єктивних ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , оскільки жодних дій психологічного характеру, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 стосовно свого сина ОСОБА_2 не вчиняла, а тому суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Так, відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає у випадку вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
У даному випадку судом встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, не містять будь-яких даних, які б підтверджували наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та які спростовували б позицію ОСОБА_1 щодо її непричетності до вчинення даного адміністративного правопорушення, а тому, суд вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, які ставляться їй в провину.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відтак, з огляду на вищезазначене, а також враховуючи відсутність будь-яких беззаперечних доказів, що ОСОБА_1 вчинила будь-яку з форм домашнього насильства стосовно свого сина ОСОБА_2 , суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, у своїй сукупності, не містять прямих та беззаперечних доказів, які б однозначно доводили винуватість останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, зважаючи на необґрунтованість та суперечність наявних у справі доказів, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М. Яценко