Справа № 199/9492/25
(2-о/199/257/25)
25 липня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі, в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,-
ОСОБА_1 (далі-заявник) звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, із заявою, в якій просить встановити юридичний факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 трудової книжки виданої на ім'я « ОСОБА_3 » заповненої 04.01.1960 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що вона є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 , має намір оформити пенсію у зв'язку з втратою годувальника. При підготовці документів з'ясовано наявність розбіжностей в написанні імені померлого чоловіка заявника, так в паспорті громадянина України, свідоцтва про смерть вказано ОСОБА_4 , тоді як в трудовій книжці заповненій на рос.мові - « ОСОБА_4 ». З метою отримання можливості реалізації права оформлення відповідної пенсії просить встановити юридичний факт належності її померлому чоловіку трудової книжки, заповненої 04.01.1960 року.
В судовому засіданні заявник та її представник свої вимоги підтримали повністю. Також заявник повідомила про те, де та коли працював її чоловік, був ліквідатором ЧАЕС, про наявність в документах розбіжностей при написані його імені.
Представник заінтересованої особи надав письмові пояснення, в яких роз'яснено порядок призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, наголошено на тому, що в порядку встановлення юридичних фактів суд може встановити факт належності особі такого документа а не факти які підтверджуються цим документом. Також просить розгляд справи здійснити без участі представника заінтересованої особи.
Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, дослідивши долучені докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 16.08.1975 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , 1939 р.н.
Згідно паспорта України та відомостей про присвоєння ідентифікаційного коду зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть. Водночас, відповідно до свідоцтва про його народження, мовою оригіналу вказано: « ОСОБА_3 ». Також в трудовій книжці, заповненій 04.01.1960 року вказано « ОСОБА_3 » 1939 рік народження.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Дані правовідносини регулюються п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо : згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Необхідність встановлення юридичного факту у цій справі пов'язана із можливістю реалізації заявником свого права на звернення до пенсійного орану з приводу призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Водночас в даній справі суд не розглядає питання наявності чи відсутності у заявника права на отримання такої пенсії, так як це віднесено до компетенції пенсійного органу.
Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши надані стороною докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність факту належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 трудової книжки виданої на ім'я « ОСОБА_3 » заповненої 04.01.1960 року.
На підставі ч.7 ст. 294 ЦПК України в даній справі судові витрати при ухваленні судового рішення не відшкодовуються.
Враховуючи наведене, а також те, що факт, який просить встановити заявниця має для неї юридичне значення й підтверджується дослідженими доказами, можливість у інший спосіб підтвердити цей факт у заявниці відсутня, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315, 316, 319, 352 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити юридичний факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 трудової книжки виданої на ім'я « ОСОБА_3 » заповненої 04.01.1960 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 25.07.2025 року.
Суддя А.О. Кошля
25.07.2025