154/2901/25
1-кс/154/513/25
24.07.2025 року слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
22.07.2025 року дізнавач СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання покликається на ту обставину, що 20.07.2025 року близько 12:28 за адресою: Волинська область, Володимирський р-н, с. Поничів було зупинено автомобіль марки «Рено» під керуванням ОСОБА_4 26.02.1976, котрий при перевірці документів надав посвідчення водія серії НОМЕР_1 , з ознаками підробки.
Сектором дізнання Володимирського РВП ГУНП у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення 21.07.2025, внесено до ЄРДР за №12025035510000256 за ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час проведення огляду місця події 21.07.2025 року, слідчим СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітаном поліції ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено:
-Посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 28.07.2005 року, видане на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , котре поміщено у сейф пакет RAWO 158697, який належним чином опечатаний з підписами понятих.
-Автомобіль марки «Renault» моделі «Scenic» д.н.з., НОМЕР_2 , VIN- код НОМЕР_3 , котрий на праві власності належить гр. ОСОБА_6 , поміщено на арешт майданчик Володимирського РВП ГУНП у Волинській області смт. Іваничі вул. Незалежності, кадастровий номер 0721155100:00:016:0200.
Таким чином, вилучені 21 липня 2025 року речі та документи, є предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та в подальшому виступатимуть по кримінальному провадженню важливими речовими доказами, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
В іншому ж випадку, вказані у предмети, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.
У судове засідання дізнавач не з'явилась, в клопотанні зазначила про розгляд справи у її відсутності, клопотання про арешт майна підтримала, просила його задовольнити з викладених у ньому підстав.
У відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.
Як вбачається з витягу з ЄРДР №12025035510000256 від 21.07.2025 року, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, 21.07.2025, працівниками поліції у Володимирському районі, в с. Поничів було зупинено автомобіль марки «Рено» під керуванням ОСОБА_4 26.02.1976, котрий при перевірці документів надав посвідчення водія серії НОМЕР_1 , з ознаками підробки.
Необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно полягає у тому, що вилучене майно, на думку дізнавача, має значення речових доказів для даного кримінального провадження, а тому дізнавач просить задовольнити клопотання та накласти арешт на посвідчення водія серії ВНВ № 019042 від 28.07.2005 року, видане на ім'я ОСОБА_4 та автомобіль марки «Renault» моделі «Scenic» д.н.з., НОМЕР_2 , VIN- код НОМЕР_3 , котрий на праві власності належить ОСОБА_6 , із забороною відчуження, розпоряджання та користування даним майном.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.358 КК України, є використання завідомо підробленого документа.
З матеріалів кримінального провадження, наданих слідчому судді, не можливо зробити висновок, яким чином зазначений у клопотанні автомобіль може мати значення речового доказу у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, власником і користувачем якого є ОСОБА_6 та його дружина. Дані відомості вбачаються з пояснень ОСОБА_4 .
Жодних доказів на те, що вказаний автомобіль відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, дізнавачем ОСОБА_3 не надано.
Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що автомобіль є доказом злочину, не доведено наявності підстав для накладення арешту на дане майно, не доведено необхідності накладення арешту на дане майно та не наведено ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання у цій частині.
Щодо посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 28.07.2005 року, видане на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , котре поміщено у сейф пакет RAWO 158697, який належним чином опечатаний з підписами понятих то воно підлягає арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки має значення речового доказу і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за його участю ряду слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказане посвідчення водія, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатиме поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних слідчих дій, оскільки сліди злочину на ньому можуть бути знищені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 170-173, 276-279 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на посвідчення водія серії ВНВ № 019042 від 28.07.2005 року, видане на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке поміщено у сейф пакет RAWO 158697, заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.
У задоволенні решти клопотання відмовити.
Автомобіль марки «Renault» моделі «Scenic» д.н.з., НОМЕР_2 , VIN- код НОМЕР_3 , котрий на праві власності належить ОСОБА_6 , поміщений на арешт майданчик Володимирського РВП ГУНП у Волинській області смт. Іваничі вул.Незалежності, кадастровий номер 0721155100:00:016:0200- негайно повернути власнику.
Ухвалу слідчого судді належить виконати негайно.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження . Слідчі (процесуальні) дії, в тому числі із використанням арештованого майна проводяться у розумні строки .
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_7