154/1495/25
2/154/857/25
24 липня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Турійського районного суду від 01.09.2022 року розірвано.
Від спільного подружнього життя з відповідачем у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою і знаходиться на повному її утриманні. Відповідач добровільно сплачувати аліменти на утримання дитини не бажає.
Зважаючи на викладене, позивач просила стягувати аліменти з відповідача в її користь на утримання спільного неповнолітнього сина в розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку /доходу/ щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову до суду , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою суду від 24.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка на судовий розгляд справи не з'явилась, подала заяву, в якій позовні вимоги зменшила, просить стягувати з відповідача на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку /доходу/ щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову до суду до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, просить проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак від представника відповідача надійшла до суду заява про визнання позовних вимог у зменшеному розмірі , не заперечує проти задоволення позову та стягнення з відповідача на утримання сина аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку /доходу/ щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову до суду , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімумудля дитини відповідного віку , просить розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача.
Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що сторони з 04.05.20219 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Турійського районного суду Волинської області від 01.09.2022 року розірвано.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 підтверджується, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч.2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дітей може брати участь у їх утриманні в грошовій і /або/ натуральній формі.
Однак, домовленості щодо добровільної сплати відповідачем коштів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд бере до уваги, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, тому приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду, даний розмір аліментів жодним чином не є надмірним з точки зору звичайних і необхідних потреб неповнолітньої дитини, а визначення аліментів у меншому розмірі не забезпечить звичайних потреб малолітніх дітей та достатній рівень життя, який їм гарантовано Законом України «Про охорону дитинства» та Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
На судовий розгляд справи відповідач не надав суду доказів, котрі б підтверджували незадовільний стан здоров'я, наявність на його утриманні інших дітей, непрацездатної дружини, батьків.
Враховуючи те, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий не виконує обов'язок по утриманню неповнолітньої дитини, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки є законними, доведеними і підлягають до задоволення.
Згідно з ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивачка при пред'явлені позову про стягнення аліментів була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,265 ЦПК України, ст.ст. 180-182, ст. 191 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 16.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття .
Стягнути з ОСОБА_5 дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Головуючий: А.М. Лутай