65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2188/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/2188/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10А, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133)
до відповідача: Спеціалізованого Одеського санаторію «САЛЮТ» (65058, м. Одеса, вул. Академічна, буд. 28, код ЄДРПОУ 24539732)
про стягнення 113 710,46грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Спеціалізованого Одеського санаторію «САЛЮТ» про стягнення 113 710,46грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2188/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65058, Одеська обл., місто Одеса, вул.Академічна, будинок 28.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою. Відповідно до трекінг «Укрпошта» зазачена ухвала суду після досилання за місцям обслуговування була повернута до суду з причини: одержувач відсутній за вказаною адресою.
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
20.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та Спеціалізованим Одеським санаторієм "Салют" було укладено договір на послуги централізованого водовідведення № 10/22с.
Згідно преамбули Договору, сторони зобов'язуються керуватися "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, ЗУ "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку у т.ч. Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Одеси, затвердженими рішенням комітету ОМР від 26.12.2018 року № 561.
Відповідно до розділу 8 Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання цей Договір діє до повного погашення заборгованості за ним.
Умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з початку бюджетного року, згідно з п.3 ст.631 ЦК України, а саме з 01.01.2022 року.
Дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у Договорі, укладеному в попередньому році. Договір може бути розірвано та змінено лише за згодою обох сторін.
Позивач зазначає, що з огляду на те, що жодної домовленості між сторонами про припинення дії Договору не було, послуги за спірний період надавались у повному обсязі, тому вказаний Договір вважається продовженим та підлягає виконанню.
У відповідності до п. 1.1. Договору, водоканал зобов'язується надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого водовідведення (каналізаційні послуги), що підлягають у прийомі стічних вод холодного та гарячого водопостачання, стічних вод від артезіанських свердловин та шахтних колодязів, дощових і талих стічних вод, що складаються споживачем в систему каналізації, надалі за текстом Послуги водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених Договором та діючим законодавством.
Згідно умов п. 1.4. Договору, послуги надаються водоканалом споживачеві в таких обсягах і межах: згідно ДК 021:2015 за кодом 90430000-0 Послуги з відведення стічних вод: в обсяг фінансування 50000 м. куб. В обсягах, згідно розрахункових водогосподарських балансів 5632,6 куб.м./місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах куб.м./місяць та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановлених на об'єктах споживача. У межах розрахункових додаткових об'ємів дощових і талих стічних вод, визначених у пунктах 4.10. 4.11, 4.12 Правил № 190, по ДСТУ 3013-95 Правила контролю за відведення дощових і снігових стічних вод з територій міст промислових підприємств, ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування, а також в залежності від кількості опадів по даним Гідрометцентру. У межах показників якості, встановлених для споживачів Правилами №561.
Пунктом 2.3.7 Договору встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, щомісячно, з 10 числа по 25 число поточного місяця, в письмовій, встановленій формі, надавати відомості про водоспоживання на своїх об'єктах, згідно до Додатку №2 до цього Договору. У випадку відсутності вказаних відомостей (але не більше ніж на 2 місяці), водоканал проводить розрахунок послуг водовідведення по середньодобових витратах за попередні два розрахункових місяці. Наступне визначення об'ємів водовикористання здійснюється за нормами використання, на підставі водогосподарського балансу (Додаток № 4 до цього Договору).
Згідно умов п. 3.1 Договору, кількість стічних вод, що скидаються споживачем до системи каналізації водоканалу визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі споживача, опломбованих і прийнятих в експлуатацію водоканалом.
Відповідно умов п. 3.9 Договору, кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водо лічильників або згідно показників засобів обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих і зареєстрованих водоканалом.
Як вказує позивач обсяг стічних вод що надходять до каналізаційних мереж відповідача за період з 01.07.2024 року по 01.12.2024 року складає: у липні 2024р. - 557 м3; у серпні 2024р. - 413 м3; у вересні 2024р. - 290м3; у жовтні 2024 - 345 м3; у листопаді 2024р.- 356 м3.
За посиланнями позивача, відповідно до умов Договору, ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" розрахунок заборгованості за послуги водовідведення за період з 01.07.2024р. по 01.12.2024р. здійснений позивачем на підставі наданих відповідачем звітів про водоспоживання, а також за тарифами затвердженими Постановою НКРЕКП від 28.05.2024 року №1011 в розмірі 22,944 грн. за 1м3 з ПДВ (19,12 грн. за 1м3 без ПДВ).
Також, як зазначає позивач, відповідачу надавалися послуги з водовідведення зливових стоків.
Згідно умов п. 3.10 Договору щомісячний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживача, у мережі водовідведення водоканалу, як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулами, згідно п. 4.10, п. 4.11, п. 4.12 Правил № 190, з урахуванням щомісячних даних Гідрометцентру відносно кількості опадів.
Додатком 7 до Договору сторони узгодили, що для розрахунку додаткового обсягу стічних вод, що утворились внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення займана відповідачем загальна площа території складається з площі забудови - 1,14га, площі вдосконаленого покриття - 1,23га та площа зелених насаджень - 3,44га, що загалом становить 5,8га.
Як вказує позивач об'єми водовідведення зливових стоків за період з 01.07.2024 року по 01.12.2024 року складає: у липні 2024р. - 576 м3; у серпні 2024р. - 341 м3; у вересні 2024р. - 1380м3; у жовтні 2024 - 570 м3; у листопаді 2024р. - 200 м3.
Відповідно до п.4.3. Договору, оплата послуг проводиться щомісячно до 30 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
Крім того, як зазначає позивач обов'язок відповідача здійснювати оплату наданих позивачем послуг та інших витрат, передбачених умовами цього договору вчасно та в повному обсязі, у строки та у порядку згідно договору передбачений також п.2.3.2 договору.
Поряд з цим як вказує позивач, відповідачем зобов'язання зі сплати отриманих послуг за період з 01.07.2024р по 01.12.2024р. не виконав, що стало наслідком виникнення у нього заборгованості в сумі 113 710,46грн.
За посиланнями позивача, ним було направлено відповідачу досудове попередження з вимогою сплатити заборгованість, яке були залишені останнім без відповіді та задоволення.
Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю послуг централізованого водовідведення (для бюджетних організацій) № 10/22с, умови якого діють на час вирішення даного спору, з огляду на п. 8.3. договору та відсутність в матеріалах справи доказів погодження сторонами в установленому договором порядку припинення дії такого договору чи внесення змін до нього.
Згідно умов Договору, позивач зобов'язався надати позивачу послуги з водовідведення, а відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих позивачем послуг до 30 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.
Також відповідно до умов Договору, щомісячний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживача, у мережі водовідведення водоканалу, як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулами, згідно п.4.10, 4.11, 4.12 Правил № 190, з урахуванням щомісячних даних Гідрометцентру відносно кількості опадів.
На підтвердження надання послуг з водовідведення протягом періоду з 01.07.2024 по 01.12.2024 позивачем було надано суду звіти про водоспоживання за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2024 року.
Крім того, на підтвердження надання послуг з водовідведення зливових стоків протягом періоду з 01.07.2024 по 01.12.2024 позивачем було надано суду довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2024 року.
Відповідно до приписів ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача у період з 01.07.2024 по 01.12.2024 за надані послуги з водовідведення та водовідведення зливових стоків становить складає 113 710,46 грн.
Судом встановлено, що позивачем прийняті на себе за Договором зобов'язання були виконанні у повному обсязі. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата вартості послуг у повному обсязі здійснена не була, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 113 710,46 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження спростування даних позивача про обсяги водовідведення та водовідведення зливових стоків за спірний період.
Враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті цих коштів, що суперечить вищевказаним нормам права та умовам Договору, а також те, що в установленому порядку відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 113 710,46 грн є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10А, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) до Спеціалізованого Одеського санаторію «САЛЮТ» (65058, м. Одеса, вул. Академічна, буд. 28, код ЄДРПОУ 24539732) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Спеціалізованого Одеського санаторію «САЛЮТ» (65058, м. Одеса, вул. Академічна, буд. 28, код ЄДРПОУ 24539732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10А, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість за послуги водовідведення та водовідведення зливових стоків за період з 01.07.2024р. по 01.12.2024р. в сумі 113 710 (сто тринадцять тисяч сімсот десять)грн. 46коп. та судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім)грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25 липня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна