79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.07.2025 Справа № 914/1267/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С. В., за участю секретаря Федак В. В., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-меблі», с. Стуфчинці, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Качмара Івана Йосиповича, с. Вишня, Самбірський р-н, Львівська обл.;
про стягнення заборгованості. Ціна позову - 178 063,00грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Бабчук Олена Василівна - представник;
від відповідача: Тур Ольга Тарасівна - представник.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-меблі» до Фізичної особи-підприємця Качмара Івана Йосиповича про стягнення заборгованості в сумі 178 063,00грн.
Ухвалою суду від 28.04.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.05.2025р.
Через систему «Електронний суд» відповідач 13.05.2025р. подав відзив на позовну заяву за вх. № 12538/25 від 14.05.2025р., позивач 16.05.2025р. подав відповідь на відзив за вх. № 12950/25 від 19.05.2025р.
Ухвалою суду від 20.05.2025р. відкладено підготовче засідання на 24.06.2025р.
Через систему «Електронний суд» відповідач 21.05.2025р. подав заперечення на відповідь на відзив за вх. № 13501/25.
Ухвалою суду від 24.06.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.07.2025р. В судових засіданнях 15.07.2025р. та 22.07.2025р. було оголошено перерву до 23.07.2025р.
Через систему «Електронний суд» позивач 21.07.2025р. подав клопотання за вх. № 19412/25 від 22.07.2025р. про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи та додаткові пояснення за вх. № 19423/25 від 22.07.2025р.; 22.07.2025р. позивач подав додаткові пояснення за вх. № 19573/25.
Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 23.07.2025р. в режимі відеоконференції, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 23.07.2025р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти позовних вимог.
В судовому засіданні 23.07.2025р. розглянуто клопотання позивача за вх. № 19412/25 від 22.07.2025р. про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, відмовлено у задоволенні клопотання в частині повернення до стадії підготовчого провадження, задоволено вказане клопотання в частині поновлення строку для подання доказів, поновлено позивачу процесуальний строк для подання доказів та долучено докази до матеріалів справи.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.09.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кармен-Меблі» (Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Качмар Іваном Йосиповичем (Відповідач) було укладено Договір-Заявку № 324-006953, про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно із яким позивач автомобілем марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом KOGEL, д.н.з. НОМЕР_2 , в період з 30 вересня 2024 року, до 11 жовтня 2024 року зобов'язався доставити вантаж з України (м.Канєв) до Чеської Республіки (м. Прага).
Позивач вказує, що вантаж було передано перевізнику 02.10.2024 року, тобто із затримкою 2 доби. Процедура замитнення проходила в с.Мурованому Львівської обл. 04.10.2024 року, після замитнення та отримання експортної декларації автомобіль DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_3 був зареєстрований в електронну чергу для перетину кордону на 07.10.2024 року. Таким чином, 07.10.2024 року автомобіль з вантажем в'їхав на прикордонний пункт пропуску Краківець (Україна).
Позивач стверджує, що 9 жовтня 2024 року вищезазначений автомобіль був вилучений слідчим ТУ БЕБ у Львівській області на митному пості «Краківець» Львівської митниці, оскільки вказаним вантажним автомобілем та причепом здійснювалось перевезення вантажу, який є предметом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024141500000001 від 20.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 204 КК України, за фактом організації невстановленими особами на території м. Львова та Львівської області незаконного виготовлення, придбання, зберігання, транспортування та збуту виготовлених підакцизних товарів, а саме тютюнових виробів.
Позивач зазначає, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24, провадження №1-к0/463/8177/24, за клопотанням старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ у Львівській області накладено арешт шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 9 жовтня 2024 року в ході огляду, а саме на транспортний засіб марки «DAF» з д.н.з. НОМЕР_1 та причіп з д.н.з. НОМЕР_3 , які належать на праві власності ТОВ «Кармен-Меблі».
Позивач вказує, що ухвалою Личаківського районного суду м.Києва від 05.12.2024 року у справі № 463/670/24 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24, провадження №1-кс/463/8177/24, в частині заборони користування майном, вилученим 9 жовтня 2024 року в ході огляду, а саме накладений на транспортний засіб марки «DAF» з д.н.з. НОМЕР_1 та причіп з д.н.з. НОМЕР_3 , які належать на праві власності ТОВ «Кармен-Меблі».
Позивач стверджує, що у встановленому договором порядку ТОВ «Кармен-Меблі» було завантажено автомобіль та доставлено його до прикордонного пункту пропуску Краківець (Україна), що свідчить про належне виконання перевізником своїх зобов'язань по Договору. Натомість, не з вини перевізника, вантаж наданий для перевезення виявився предметом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024141500000001 від 20.01.2024 року, що призвело до вилучення автомобіля та неможливості його подальшого використання у господарській діяльності Товариства.
Позивач зазначає, що відповідно до ч.6 договору сторони погодили, що норма часу на завантаження та замитнення складає 48 годин і 48 годин на розвантаження та розмитнення. За понаднормативний простій «Експедитор 1» сплачує «Перевізнику» штраф у розмірі 100 євро за кожну повну добу простою за межами України і 50 євро - на території України. Таким чином, у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків та умов виконання договору-заявки № 324-006953 від 23.09.2024 року про надання транспортно-експедиційних послуг, сторони несуть відповідальність згідно положень даного договору.
Позивач вказує, що автомобіль DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_3 був вилучений 09.10.2024 року та лише 15.12.2024 року його було звільнено з під арешту. Отже, час простою автомобіля становить 68 діб, що відповідно до умов договору є підставою для нарахування штрафу експедитору в розмірі 50 євро за кожну повну добу та складає 148707 грн. Крім того, товариство понесло витрати під час доставлення товару від місця завантаження до пункту пропуску Краківець, що з урахуванням відстані 716 км. та ціни в розмірі 41 грн. за 1 км. становить 29356 грн.
Позивач стверджує, що з урахуванням умов договору мало місце понаднормативне використання транспортного засобу (простій) з вини відповідача, отже перевізником правомірно було нараховано штраф за понаднормовий простій автомобіля за транспортною заявкою №324-006953 від 23.09.2024 року в сумі 148707 грн. та витрати під час доставлення товару від місця завантаження до пункту пропуску Краківець, в сумі 29356 грн.
Позивач зазначає, що 30.01.2025р. на адресу ФОП Качмар І. Й. було направлено претензію вих. №2 про оплату витрат перевізника під час доставлення товару від місця завантаження до пункту пропуску Краківець та штрафу за простій автомобіля, разом із рахунком на оплату та актами приймання-передачі наданих послуг, які перевізник просив підписати та повернути.
Позивач вказує, що 21.02.2025 року отримано відповідь на претензію вих. №2/21-02, якою позивача було повідомлено про те, що отриману претензію було перенаправлено на розгляд експедитору. Щодо результатів розгляду претензії експедитором відомості у позивача відсутні. Розрахунок за оплату витрат перевізника під час доставлення товару від місця завантаження до пункту пропуску Краківець та штрафу за простій автомобіля відповідачем на момент звернення до суду не проведено.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не заслуговують увагу суду з огляду на наступне.
Позивач вказує, що у транспортно-експедиторських відносинах експедитор несе відповідальність як перед клієнтом за організацію і забезпечення перевезення вантажу, так і перед перевізником за належне оформлення транспортних документів та відповідність таким документам вантажу, який відправляється.
Позивач стверджує, що зважаючи на п.6. договору та вжите в ньому формулювання, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 904/1553/23 позивач обґрунтовано зазначає у своєму позові, що спірна санкція є штрафом (згідно з буквальним тлумаченням), так як сторони в межах принципу свободи договору встановили санкцію у виді штрафу та передбачили порядок його розрахунку, що не суперечить вимогам законодавства.
Позивач зазначає, що неможливість продовження перевезення вантажу, на думку позивача, пов'язана виключно з порушенням відповідачем умов договору що полягає в затримці передачі вантажу, а також завантаження вантажу, що не відповідає заявленому та погодженому сторонами. Здійснення відповідачем завантаження з порушенням стало причиною простою, що відповідно дає право перевізнику для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу, як і передбачено договором № 324-006953 від 23.09.2024 року.
У поясненнях за вх. № 19423/25 від 22.07.2025р. позивач зазначив, що сторонами договору № 324-006953 від 23.09.2024 року було погоджено дату завантаження 30.09.2024 року, у м.Канів, а також тип, вагу вантажу - ТНП (товари народного споживання) 10,000 тон об'ємом 86,000 куб.м.
Позивач вказує, що вантажовідправником вантажу ТОВ «Л-МАКС», здійснено електронне декларування вантажу та подано до митних органів електронну митну декларацію зареєстровану за №24UA209230092217U2. Відповідно до п.31 декларантом ТОВ «Л-МАКС» зазначено: «Обладнання для пакування харчових, сипучих продуктів - Packing machine for dry, loose food products, некомп'ютеризоване, модель STAMPER», що цілком підпадає на думку позивача під категорію товари народного споживання (ТНП). Згідно рахунку №1-2 від 02.10.2024 року вантаж передано перевізнику в кількості 9 ящиків. Водієм перевізника було прийнято вантаж у запакованому вигляді в кількості 9 вантажних місць. Договором перевезення не передбачено обов'язку водія розпаковувати та перевіряти вантаж переданий для перевезення. В результаті, фактично передане для завантаження обладнання призначено для незаконного виготовлення підакцизних товарів - тютюнових виробів, що не відповідає погодженому сторонами та не може вважатись товарами народного споживання.
У поясненнях за вх. № 19573/25 від 23.07.2025р. позивач зазначив, що дані вказані у CMR №02-10/2024-1 про вантажовідправника, місце та дату завантаження, про транспортні засоби перевізника, інформація про вантаж (вагу, найменування та кількість вантажних місць), а також про додані документи повністю відповідають даним зазначеним у договорі - заявці № 324-006953 від 23.09.2024 року, електронній декларації №29UA209230092217U0 та invoice №1-2 від 02.10.2024 року.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 178 063,00грн.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідач вказує, що відповідно до п. 17. Договору-заявки сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором у тому випадку, якщо це є наслідком дії обставин непереборної сили, рішень органів влади та інших незалежних від сторін обставин.
Відповідач стверджує, що рішення про вилучення транспортних засобів було прийнято ТУ БЕБ у Львівській області, а подальший арешт транспортних засобів накладено Личаківським районним судом міста Львова, тому вказані обставини є рішеннями органів влади та підпадають під дію п.17 за Договором-заявкою.
Відповідач зазначає, що не має ніякого процесуального статусу в кримінальному провадженні №72024141500000001 від 20 січня 2024 року, в межах якого арештовано транспортні засоби Перевізника.
Відповідач вказує, що враховуючи п.17 Договору-заявки, ФОП Качмар Іван Йосипович не несе відповідальність за простій транспортних засобів Перевізника.
Відповідач стверджує, що за договором-заявкою ФОП Качмар Іван Йосипович виступає Експедитором. Вантажовідправником вантажу є ТОВ «Л-МАКС», яким як декларантом здійснено електронне декларування вантажу та подано до митних органів електронну митну декларацію зареєстровану за №24UA209230092217U2 (ЕМД). Відповідно до п.31 «Пакування та опис товарів» ЕМД декларантом ТОВ «Л- МАКС» зазначено: Обладнання для пакування харчових, сипучих продуктів - Packing machine for dry, loose food products, некомп'ютеризоване, модель STAMPER, виробнича потужність - 25 кг/год - 1 шт. Виробник: ULTRAPACK Packaging Machinery Manufacturing Co-Китай. Товари транспортуються у розібраному вигляді для зручності перевезення.
Відповідач зазначає, що вантажовідправником ТОВ «Л-МАКС» грубо порушено зобов'язання щодо подачі визначеного вантажу відповідно до ЕМД і завантажено інше - обладнання для незаконного виготовлення підакцизних товарів - тютюнових виробів, згоду на перевезення яких ФОП Качмар Іван Йосипович не надавав та арешт на транспортні засоби перевізника ТОВ «Кармен-меблі» було накладено в рамках кримінального провадження №72024141500000001 від 20 січня 2024 року щодо вантажу ТОВ «Л-МАКС».
Відповідач вказує, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки відсутня вина і протиправна поведінка експедитора ФОП Качмара Івана Йосиповича, а відтак відсутні і підстави для стягнення штрафних санкцій у розмірі 148 707,00 грн. за Договором-заявкою.
Щодо оплати витрат перевізника за доставлення вантажу до пункту пропуску відповідач зазначив, що відповідно до п.2 договору-заявки оплата по цьому договору-заявці здійснюється протягом 7-10 банківських днів після отримання та прийняття повного пакета оригіналів документів. Документи для оплати: ТТН або CMR два оригінальних екземпляри (з обов'язковою наявністю оригінальних печаток митних органів, що посвідчують перетин державного кордону), відміткою (печатка, підпис) вантажоодержувача із зазначенням дати фактичного вивантаження, два примірники акта виконаних робіт, рахунок «Перевізника» та зареєстрована податкова накладна.
Відповідач вказує, що перевізником не надано повного комплекту документів згідно з п.2 договору-заявки.
Відповідач стверджує, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити, звідки позивачем взято ціну за 1 кілометр у розмірі 41 гривня і на підставі чого була розрахована стягнена сума. Тобто докази не відповідають критеріям достовірності та достатності.
Відповідач зазначає, що на позивача покладено обов'язок довести, що понесені ним за Договором-заявкою, витрати є транспортними, а також навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, але всупереч вимогам п.3) ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява такого розрахунку не містить, а належність стягуваної суми до транспортних витрат позивачем не доведена.
Додатково, відповідач вказує, що відповідно до п. 1 Договору-заявки: Експедитор 1 виступає виключно як посередник, тобто транзитом переводить грошові кошти Клієнта/Замовника як оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до перевезення вантажу. Абз. 4 ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначає експедитора (транспортний експедитор) суб'єктом господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Відповідач стверджує, що станом на дату подання відзиву ФОП Качмар Іван Йосипович жодних коштів як оплату за надані послуги не отримував. Враховуючи вищенаведене, підстави для стягнення коштів у сумі 29 256,00 грн. з ФОП Качмара І. Й. як експедитора відсутні.
Також, відповідач заперечив проти відшкодування заявленого розміру витрат на правничу допомогу в сумі 17 000 грн. в повному обсязі з огляду на незначну складність справи, невідповідність критерію дійсності, обґрунтованості, розумності та співмірності та зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складається із витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. та докази на підтвердження судових витрат будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що відповідно до ч. 10 п. 142 Статуту автомобільного транспорту підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів служать відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів.
Відповідач вказує, що позивач, нараховуючи штрафні санкції за простій транспортних засобів, не врахував фактичні обставини справи і не надав підтверджуючих документів, визначених чинним національним та міжнародним законодавством.
Відповідач стверджує, що підставою застосування такої міри відповідальності як штрафні санкції є протиправна винна поведінка у вигляді порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання /неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідач наголошує, що позивач поставив у вину експедитора дії вантажовідправника, рішення компетентних органів (ТУ БЕБ у Львівській області, рішення суду) і не вказав у чому саме полягає порушення зі сторони відповідача. Проте, відповідно до ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відповідачем виконано свої обов'язки експедитора з організації перевезення на підставі отриманих документів вантажовідправника.
Відповідач зазначає, що статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено зобов'язання вантажовідправника, серед яких є обов'язок надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію.
Відповідач вказує, що накладення арешту на транспортні засоби позивача відбулося за клопотанням детектива ТУ БЕБ у Львівській області внаслідок дій вантажовідправника - ТОВ «Л-МАКС», відтак покликання позивача на простій транспортних засобів не дає підстави кваліфікувати поведінку відповідача як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Відповідач звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду ВС від 26 грудня 2019 року у справі №904/5424/18, де покликаючись на визначення поняття неустойки (штраф, пеня) та звертаючи увагу на ст. 614 ЦК України, колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до відповідача штрафу за простій транспортного засобу, оскільки затримка транспортного засобу відбулась не з вини відповідача.
Відповідач стверджує, що протиправна поведінка вантажовідправника у вигляді завантаження непередбаченого умовами перевезення вантажу та відсутність будь-яких зауважень/приміток перевізника щодо вантажу при його завантаженні, зокрема у ЦМР, не може ставитись у вину експедитору, який фізично не є присутнім при виконанні перевезення.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обставини, встановлені судом.
23.09.2024р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кармен-меблі» (перевізник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Качмар Іваном Йосиповичем було укладено договір-заявку № 324-006953 про надання транспортно-експедиційних послуг (договір).
У договорі зазначено, зокрема адреси завантаження - м. Канів, вул. Енергетиків, 82, розвантаження - areal Eastgate park Prague hlavni budova 3, Praha, Чехія; дата завантаження - 30.09.2024р. та розвантаження - 11.10.2024р.; погранперехід - Краківець; адреса замитнення - Муроване, Львівська область та місце розмитнення - K. Hrusovu 4/292 Praha 10, Чехія; найменування і тип вантажу - ТНП, вага - 10 тон; об'єм - 86,000 куб. м.; вартість перевезення - 62 289грн.; умови і форма оплати - 7-10 банківських днів після отримання та прийняття повного пакета оригіналів документів; ПІБ водія - ОСОБА_1 , а також марку та номер автомобіля - DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_3 .
Відповідно до п. 1 договору цей договір - заявка при відсутності довгострокового договору між Експедитором - 1 та перевізником має силу договору на разове перевезення. Факсимільна електронна копія даної заявки має повну юридичну силу нарівні з оригіналом. Експедитор 1 виступає виключно як посередник, тобто транзитом переводить грошові кошти Клієнта/Замовника як оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до перевезення вантажу.
Згідно з п. 2 договору оплата по цьому договору - заявці здійснюється протягом 7-10 банківських днів після отримання повного пакета оригіналів документів. У вартість перевезення включено всі витрати перевізника для здійснення вказаного перевезення. Будь-які додаткові витрати оплачуються Експедитором 1 лише за умови їх письмового погодження. Документи для оплати: ТТН або CMR два оригінальних екземпляри (з обов'язковою наявністю оригінальних печаток митних органів, що посвідчують перетин державного кордону), відміткою (печатка, підпис) вантажоодержувача із зазначенням дати фактичного вивантаження, два примірники акту виконаних робіт, рахунок перевізника та зареєстрована податкова накладна. У випадку втрати перевізником будь-якого оригіналу документу, перевізник відшкодовує Експедитору 1 всі завдані збитки та сплачує штраф у розмірі 1 000,00грн. за кожен документ та зобов'язується відновити його самостійно. Строк оплати продовжується до моменту надання відновленого примірника оригіналу відповідного документа.
За приписами п. 6 договору норма часу - 48 годин на завантаження та замитнення і 48 годин на розвантаження і розмитнення. За понаднормативний простій Експедитор 1 сплачує перевізнику штраф у розмірі 100 євро за кожну повну добу простою за межами України і 50 євро - на території України. Субота і неділя, а також дні державних свят не вважаються днями простою. Машина заїжджає на завантаження/замитнення та розвантаження/розмитнення після узгодження з Експедитором 1.
За умовами п. 8 договору перевізник (в особі водія) несе відповідальність за кріплення вантажу, що забезпечує повну фіксацію вантажу і виключає його переміщення під час перевезення. Кількість прийнятого (зданого) перевізником вантажу визначається кількістю місць, зазначених в ТТН (CMR). У випадку виникнення розбіжностей щодо кількості та якості вантажу, водій уповноважений перевізником на підписання відповідних актів та внесення зауважень у ТТН (CMR). Відмова водія від підписання вказаних документів та відсутність відповідних застережень у всіх примірниках ТТН (CMR) є підставою покладення матеріальної відповідальності на перевізника.
Відповідно до п. 17 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у тому випадку, якщо це є наслідком дії обставин непереборної сили, рішень органів влади та інших незалежних від сторін обставин. Факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджує відповідний документ, виданий уповноваженим органом відповідної країни.
Договір-заявку № 324-006953 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.09.2024р. підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію договору долучено до матеріалів справи.
В підтвердження обставин щодо виконання зобов'язань за договором, позивачем до матеріалів справи додано копію електронної митної декларації №24UA209230092217U2 та копію міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 02-10/2024-1.
У митній декларації №24UA209230092217U2, зокрема вказано відправника товару - Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Макс»; одержувача - Janipex. Prague s.r.o, а також найменування товару - Обладнання для пакування харчових, сипучих продуктів - Packing machine for dry, loose food products, некомп'ютеризоване, модель STAMPER, виробнича потужність - 25 кг/год - 1 шт. Виробник: ULTRAPACK Packaging Machinery Manufacturing Co-Китай. Товари транспортуються у розібраному вигляді для зручності перевезення.
Митну декларацію скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Макс».
У міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 02-10/2024-1 зокрема вказано відправника товару - Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Макс»; одержувача - Janipex. Prague s.r.o, місце та дату завантаження товару - Lviv, Ukraine, 02/10/2024; а також найменування товару - Packing machine for dry, loose food. Також на CMR міститься штемпель «Під митним контролем» від 03.10.2024р.
Позивач стверджує, що 9 жовтня 2024 року автомобіль DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_3 був вилучений слідчим ТУ БЕБ у Львівській області на митному пості «Краківець» Львівської митниці, оскільки вказаним вантажним автомобілем та причепом здійснювалось перевезення вантажу, який є предметом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024141500000001 від 20.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 204 КК України, за фактом організації невстановленими особами на території м. Львова та Львівської області незаконного виготовлення, придбання, зберігання, транспортування та збуту виготовлених підакцизних товарів, а саме тютюнових виробів.
В підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи долучено копію ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 10.10.2024р. у справі № 463/670/24, протоколу обшуку від 14.10.2024р., опису речей і документів, які вилучені в ході обшуку від 14.10.2024р. та акту прийому - передачі та зобов'язання дотримання вимог відповідального зберігання від 16.10.2024р., відповідно до якого детектив підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області передав а ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання транспортний засіб марки DAF з д.н.з. НОМЕР_1 та причіп з д.н.з. НОМЕР_3 , які належать на праві власності ТОВ «Кармен - меблі».
Позивач зазначає, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24, провадження №1-к0/463/8177/24, за клопотанням старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ у Львівській області накладено арешт шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 9 жовтня 2024 року в ході огляду, а саме на транспортний засіб марки «DAF» з д.н.з. НОМЕР_1 та причіп з д.н.з. НОМЕР_3 , які належать на праві власності ТОВ «Кармен-Меблі» та ухвалою Личаківського районного суду м.Києва від 05.12.2024 року у справі № 463/670/24 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24, провадження №1-кс/463/8177/24, в частині заборони користування майном, вилученим 9 жовтня 2024 року в ході огляду, а саме накладений на транспортний засіб марки «DAF» з д.н.з. НОМЕР_1 та причіп з д.н.з. НОМЕР_3 , які належать на праві власності ТОВ «Кармен-Меблі».
Копію ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 05.12.2024 року у справі № 463/670/24 долучено до матеріалів справи.
У зв'язку із наведеними обставинами, позивач 30.01.2025р. скерував відповідачу претензію за вих. № 2, якою просив сплатити заборгованість за договором в загальному розмірі 178 063грн.
На підтвердження розміру заборгованості до претензії було додано копії рахунку-фактури № СФ-0000029 від 06.02.2025р. за договором №324-006953 від 23.09.2024р. на суму 148 707,00грн. про сплату штрафних санкцій за відмову від завантаження згідно заявки № 04.03.2025 від 04.03.2025 DAF НОМЕР_4 /ВХ1708ХF та рахунку-фактури № СФ-0000028 від 06.02.2025р. за договором №324-006953 від 23.09.2024р. на суму 29356,00грн. про сплату транспортних послуг по маршруту: м. Канів-п/пКраківець (Україна). Авт. ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , копії яких долучено до матеріалів справи.
В підтвердження скерування претензії, до матеріалів справи додано копію опису вкладення у цінний лист та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, оплату поштового переказу, відповідно до якого відправлення вручено відповідачу 08.02.2025р.
21.02.2025р. відповідач листом за вих. № 2/21-02 повідомив позивачу про скерування претензії безпосередньо до замовника перевезення та про те, що результат розгляду буде повідомлено додатково.
Оцінка суду.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Частинами 1, 2, 3 ст. 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного 23.09.2024р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Кармен-меблі» та Фізичною особою-підприємцем Качмар Іваном Йосиповичем договору-заявки № 324-006953 про надання транспортно-експедиційних послуг.
Відповідно до п. 1 договору цей договір -заявка при відсутності довгострокового договору між Експедитором - 1 та перевізником має силу договору на разове перевезення. Факсимільна електронна копія даної заявки має повну юридичну силу нарівні з оригіналом. Експедитор 1 виступає виключно як посередник, тобто транзитом переводить грошові кошти Клієнта/Замовника як оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до перевезення вантажу.
У договорі зазначено, зокрема адреси завантаження - м. Канів, вул. Енергетиків, 82, розвантаження - areal Eastgate pfrk Prague hlavni budova 3, Praha, Чехія; дата завантаження - 30.09.2024р. та розвантаження - 11.10.2024р.; погранперехід - Краківець; адреса замитнення - Муроване, Львівська область та місце розмитнення - K. Hrusovu 4/292 Praha 10, Чехія; найменування і тип вантажу - ТНП, вага - 10 тон; об'єм - 86,000 куб. м.; вартість перевезення - 62 289грн.; умови і форма оплати - 7-10 банківських днів після отримання та прийняття повного пакета оригіналів документів; ПІБ водія - ОСОБА_1 , а також марку та номер автомобіля - DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_3 .
Відповідно до ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з п. 2 договору оплата по цьому договору - заявці здійснюється протягом 7-10 банківських днів після отримання повного пакета оригіналів документів. У вартість перевезення включено всі витрати перевізника для здійснення вказаного перевезення. Будь-які додаткові витрати оплачуються Експедитором 1 лише за умови їх письмового погодження. Документи для оплати: ТТН або CMR два оригінальних екземпляри (з обов'язковою наявністю оригінальних печаток митних органів, що посвідчують перетин державного кордону), відміткою (печатка, підпис) вантажоодержувача із зазначенням дати фактичного вивантаження, два примірники акту виконаних робіт, рахунок перевізника та зареєстрована податкова накладна. У випадку втрати перевізником будь-якого оригіналу документу, перевізник відшкодовує Експедитору 1 всі завдані збитки та сплачує штраф у розмірі 1 000,00грн. за кожен документ та зобов'язується відновити його самостійно. Строк оплати продовжується до моменту надання відновленого примірнику оригіналу відповідного документа.
Відтак, пунктом.2 договору-заявки №324-006953 від 23.09.24р. сторони погодили, що оплата по цьому договору - заявці здійснюється протягом 7-10 банківських днів після отримання повного пакета оригіналів документів. Документи для оплати: ТТН або CMR два оригінальних екземпляри (з обов'язковою наявністю оригінальних печаток митних органів, що посвідчують перетин державного кордону), відміткою (печатка, підпис) вантажоодержувача із зазначенням дати фактичного вивантаження, два примірники акту виконаних робіт, рахунок перевізника та зареєстрована податкова накладна.
Доказів скерування позивачем на виконання п.2 договору-заявки №324-006953 від 23.09.24р. відповідачу документів які є підставою для оплати послуг перевезення, а саме ТТН або CMR два оригінальних екземпляри, актів виконаних робіт та зареєстрованої податкової накладної суду не представлено.
До матеріалів справи також не долучено доказів складення актів виконаних робіт та податкових накладних на виконання п.2 договору-заявки №324-006953 від 23.09.24р.
Відтак, позовні вимоги щодо стягнення плати за перевезення вантажу на виконання договору-заявки №324-006953 від 23.09.24р. є передчасними та необґрунтованими. З огляду на наведене, у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат під час доставлення товару від місця завантаження до пункту пропуску Краківець, в сумі 29356,00 грн. належить відмовити у зв'язку із необґрунтованістю та передчасністю заявлення.
Щодо позовних вимог про стягнення плати за простій транспортного засобу в сумі 148707,00 грн. суд зазначає таке.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Позивачем нараховано відповідачу штраф за 68 діб простою транспортного засобу в загальному розмірі 148 707,00грн., про що складено рахунок - фактуру № СФ-0000029 від 06.02.2025р., який скеровано відповідачу разом із претензією за вих. № 2 від 30.01.2025р.
Як вбачається із змісту даного рахунку фактури № СФ-0000029 від 06.02.2025р. його складено про нарахування штрафних санкцій за відмову від завантаження .
Матеріалами справи підтверджується факт завантаження товару до перевезення 02.10.24р. та визнається дана обставина обома сторонами.
Також, даний рахунок складено про нарахування штрафних санкцій за відмову від завантаження, згідно іншого договору заявки, а саме № 04.03.2025 від 04.03.2025 .
Нарахування штрафних санкцій згідно цього рахунку мало місце щодо іншого транспортного засобу -DAF НОМЕР_4 / НОМЕР_5 .
Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу за простій транспортного засобу DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_3 за договором-заявкою № 324-006953 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.09.2024р.
В претензії № 2 від 30.01.2025р., як і в позовній заяві, зокрема зазначено, що вантаж передано перевізнику 02.10.24р, тобто із затримкою 2 доби. Процедура замитнення проходила в с. Мурованому Львівської області 04.10.24р., після замитнення та отримання експортної декларації автомобіль 07.10.24р. з вантажем в'їхав на прикордонний пункт пропуску Краківець та 09.10.24р. був вилучений слідчим ТУ БЕБ у Львівській області.
Однак, як вбачається із представленої позивачем міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 02-10/2024-1 датою завантаження є 02.10.2024р. та 03.10.24. транспортний засіб був на митному контролі, що підтверджується штемпелем №04310 митного контролю.
Додатками до претензії, так і в описі вкладення про надіслання даної претензії, долучені лише зазначені вище рахунки, жодних інших документів, які підтверджували б здійснення перевезення, вилучення транспортного засобу, підставність нарахування штрафних санкцій за простій т/з не вказані та відповідачу не скеровані.
За приписами п. 6 договору сторонами погоджено норма часу - 48 годин на завантаження та замитнення і 48 годин на розвантаження і розмитнення. За понаднормативний простій Експедитор 1 сплачує перевізнику штраф у розмірі 100 євро за кожну повну добу простою за межами України і 50 євро - на території України. Субота і неділя, а також дні державних свят не вважаються днями простою. Машина заїжджає на завантаження/замитнення та розвантаження/розмитнення після узгодження з Експедитором 1.
Відповідно до умов договору-заявки № 324-006953 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.09.2024р. сторонами узгоджено, зокрема дату завантаження - 30.09.2024р. Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 02-10/2024-1 датою завантаження товару є 02.10.2024р.
Таким чином, завантаження відбулося, та відбулося в межах узгодженого сторонами норми часу - 48 годин на завантаження, відтак, відсутні правові підстави для стягнення плати за простій транспортного засобу у зв'язку із порушенням норми часу під завантаження чи відмову у завантаженні.
Враховуючи зазначення позивачем в рахунку фактурі виду порушення - штрафні санкції за відмову від завантаження, дати та номеру заявки - № 04.03.2025 від 04.03.2025 та номеру транспортного засобу - DAF НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , які є відмінними від погоджених сторонами у договорі заявки та від обставин які є підставами даного позову, тому рахунок - фактура № СФ-0000029 від 06.02.2025р. не є належним доказом у даній справі, та не породжує обов'язку зі сплати штрафу за простій транспортного засобу, з підстав визначених у позові.
Інших доказів в підтвердження скерування відповідачу обов'язкового пакету документів на підтвердження здійснення перевезення та простою суду не представлено.
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частина перша статті 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За змістом частин першої, другої 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6 договору-заявки, плату за понаднормові простої транспортного засобу, сторони кваліфікували саме, як штраф.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, простій транспортного засобу DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_3 відбувся внаслідок його вилучення слідчим ТУ БЕБ у Львівській області на митному пості «Краківець» Львівської митниці, та накладення арешту на транспортний засіб ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24, оскільки вказаним вантажним автомобілем та причепом здійснювалось перевезення вантажу, який є предметом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024141500000001 від 20.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 204 КК України, за фактом організації невстановленими особами на території м. Львова та Львівської області незаконного виготовлення, придбання, зберігання, транспортування та збуту виготовлених підакцизних товарів, а саме тютюнових виробів.
Відповідно до п. 17 договору-заявки сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у тому випадку, якщо це є наслідком дії обставин непереборної сили, рішень органів влади та інших незалежних від сторін обставин.
Накладення арешту на транспортний засіб відбулося за ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24 за кримінальним провадженням №72024141500000001.
Відповідач зазначає, що не має ніякого процесуального статусу в кримінальному провадженні №72024141500000001 від 20 січня 2024 року, в межах якого арештовано транспортні засоби Перевізника, доказів протилежного не долучено. Доказів настання обставин, визначених в ухвалі слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24 з вини відповідача не представлено.
Відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» вантажовідправник зобов'язаний, зокрема надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію.
Вантажовідправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-Макс» складено митну декларацію №24UA209230092217U2 та міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 02-10/2024-1, у яких вказано найменування товару - Обладнання для пакування харчових, сипучих продуктів - Packing machine for dry, loose food products, некомп'ютеризоване, модель STAMPER, виробнича потужність - 25 кг/год - 1 шт. Виробник: ULTRAPACK Packaging Machinery Manufacturing Co-Китай.
Згідно із ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник має право, зокрема відмовитися від перевезення вантажу, якщо замовник подає до перевезень вантаж, не обумовлений договором про перевезення, пакування вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам, ушкоджена тара або нечітким є відтиск пломби тощо.
За приписами пунктів f) та g) частини 1 статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вантажна накладна містить такі дані, зокрема: прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць.
Відповідно до п. а) частини 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності: даних, зазначених у підпунктах b), d), e), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6.
За умовами п. а) частини 1 статті 8 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів приймаючи вантаж, перевізник перевіряє вірність записів, зроблених у вантажній накладній, щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме митної декларації №24UA209230092217U2, CMR № 02-10/2024-1 та ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року у справі №463/670/24 до перевезення завантажено інший товар, ніж задекларований та погоджений сторонами умовами договору-заявки.
Жодних застережень перевізником в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 02-10/2024-1, щодо товару не вказано. Доказів погодження з відповідачем заміни товару який підлягав перевезенню за договором не представлено. Відтак, позивач прийняв до перевезення інший товар, який не був погоджений сторонами, при цьому не відмовився від перевезення, згідно із ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи вищенаведене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини які є предметом доказування, зокрема піставності заявлених до стягнення позовних вимог в частині штрафних санкцій.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, в сумі 15 000,00 грн., та вказано, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. Відтак, враховуючи вимоги ст. 126,129 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для розподілу витрат пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, суд дійшов висновку, що обставини які підлягають доказуванню, позивачем не доведені, позовні вимоги необґрунтовані та не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 25.07.25р.
Суддя Іванчук С.В.