ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.07.2025Справа № 910/2038/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №910/2038/25
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія
«Київводоканал»
(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а;
ідентифікаційний код: 03327664)
до Приватного акціонерного товариства «УКРАВТОРЕСУРС»
(01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4;
ідентифікаційний код: 00426526)
про стягнення 5 119, 20 грн.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «УКРАВТОРЕСУРС» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору №27346/5-01-Т від 17.01.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за тимчасовою схемою в розмірі 5 119, 20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято вирішувати за правилами спрощеного позовного провадження.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
17 січня 2023 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - Позивач, ПрАТ «АК «Київводоканал», Виконавець або Водоканал) та Приватного акціонерного товариства «УКРАВТОРЕСУРС» (далі - ПрАТ «УКРАВТОРЕСУРС», Споживач, Абонент або Відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за тимчасовою схемою №27346/5-01-Т (далі - Договір).
Відповідно до п. 2 Договору Виконавець зобов?язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у додатку №1 «характеристика об'єктів та вузлів обліку» (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених Споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (надалі - Вимоги до скиду стічних вод), а Споживач зобов?язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Виконавцем послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, що встановлені Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі - Правила №1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які
виникають за цим договором.
Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації.
Правила № 1879 встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5 Правил № 1879).
Згідно з п. 1.7 Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди Абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, Абонентом одержані Умови на скид та укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення.
В пункті 2.4 та підпункті 3.3.1 пункту 3.3 Правил № 1879 регламентовано, що Абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид.
Згідно пункту 6 Договору Споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження
Вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Згідно з підпунктом 3.3.4 п. 3.3 Правил №1879 умови на скид видаються на один рік.
Як вказує позивач, Приватне акціонерне товариство «УКРАВТОРЕСУРС» в проміжок часу з 17.01.2023 по 01.05.2023 здійснювало скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Короленківська, буд. 4 у м. Києві, що є порушенням п. 8.1 Правил №1879.
Відповідно до п. 8.1 Правил №1879 Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Відповідно до вимог Правил №1879 Абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил (п. 7.10 Правил № 1879).
В абзаці 3 пункту 8.6 Правил № 1879 передбачено, що при порушенні цих Правил Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Позивач звертаючись до суду із позовними вимогами вказує, що у зв'язку зі скидом стічних вод Відповідачем без умов на скид стічних вод департаментом екологічного нагляду Позивача нараховано Відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4 у період з 17.01.2023 по 01.05.2023 у розмірі 5 119, 20 грн.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08. № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 №1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення .
Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
У відповідності до положень пункту 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік (пункт 3.3.4).
Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).
Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Судом встановлено, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва №1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), в період з 17.01.2023 по 01.05.2023 здійснював скид стічних вод з об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4, без отримання Умов на скид стічних вод, що в свою чергу, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 8.1 Правил № 1879, а саме, сплати відповідачем в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відтак, суд, враховуючи умови ч. 8 Договору, дійшов висновку, що строк оплати наданих послуг на суму 5 119, 20 грн. є таким, що настав.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 5 119, 20 грн., не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 5 119, 20 грн., а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Проте, всупереч викладеного вище, відповідачем обставини порушення вимог Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва спростовано не було, доказів наявності у Приватного акціонерного товариства «УКРАВТОРЕСУРС» у період з 17.01.2023 по 01.05.2023 умов на скид стічних вод не надано.
Як було встановлено вище, з огляду на виявлення позивачем порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва з боку відповідача, 16.06.2023 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «УКРАВТОРЕСУРС» лист-попередження від 16.06.2023, в якому висунуто вимогу про сплату п'ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення за здійснення у період з 17.01.2023 по 01.05.2023 скиду стічних вод без умов на скид, а саме 5 119, 20 грн.
Наразі, відповідачем належними та допустимими доказами обґрунтованості поданого позивачем розрахунку не спростовано.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку плати за скид відповідачем стічних вод без умов на скид у період з 17.01.2023 по 01.05.2023, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Приватного акціонерного товариства «УКРАВТОРЕСУРС» про стягнення заборгованості за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 5 119, 20 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАВТОРЕСУРС» (01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4; ідентифікаційний код: 00426526) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) 5 119, 20 грн. плати за скид стічних вод без умов на скид стічних вод та 2 422, 40 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов