майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"21" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/31/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді: Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
розглядаючи справу
за позовом: Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради
до Фермерського господарства "АГРО-БУД-ІНВЕСТ"
про стягнення 293386,75 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
прокурор: Рудченко М.М. - службове посвідчення №071186 від 01.03.2023;
Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "АГРО-БУД-ІНВЕСТ", у якому просить:
- стягнути з Фермерського господарства "АГРО-БУД-ІНВЕСТ" на користь Ружинської селищної ради заборгованість з орендної плати за оренду земельної ділянки загальною площею 13,5898 га, кадастровий номер 1825286300:02:000:0373 в сумі 293386,75 грн;
- розірвати договір оренди землі від 23.12.2019 №127/57-19-ДО, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та Фермерським господарством "АГРО-БУД-ІНВЕСТ" щодо земельної ділянки площею 13,5898 га, кадастровий номер 1825286300:02:000:0373;
- зобов'язати Фермерське господарство "АГРО-БУД-ІНВЕСТ" за актом приймання-передачі повернути на користь держави в особі Ружинської селищної ради земельну ділянку площею 13,5898 га, кадастровий номер 1825286300:02:000:0373.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору оренди землі від 23.12.2019 №127/57-19-ДО та положень земельного законодавства систематично не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням його умов та повернення орендованої земельної ділянки у комунальну власність органу місцевого самоврядування.
Ухвалою суду від 09.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на "21" липня 2025 р. о 09:30.
23.06.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача №8 від 16.06.2025.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" від керівника Бердичівської окружної прокуратуринадійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 18.07.2025, в якому керівник Бердичівської окружної прокуратури повідомляє суд, що відповідно до інформації з Ружинської селищної ради, наявна заборгованість Фермерського господарства "АГРО-БУД-ІНВЕСТ" складає 293386,75 грн. Наявна заборгованість обліковується за період з 29.11.2022 по 18.12.2024. На адресу Бердичівської окружної прокуратури від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшла інформація, відповідно до якої за період з 29.11.2022 по 18.12.2024 по ФГ "АГРО-БУД-ІНВЕСТ" обліковувався податковий борг в сумі - 293386,75 грн, який було сплачено в сумі 164390,80 грн. Таким чином вже після звернення прокурором з позовом до суду, відповідачем частково погашено заборгованість з орендної плати в сумі 164390,80 грн. Тому є підстави зменшити розмір позовних вимог з 293386,75 грн до 128995,95 грн (393386,75 грн - на час звернення з позовом, 164390,80 грн - сплата під час розгляду справи в суді).
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду №7 від 30.05.2025.
В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення даного клопотання та вважає, що підстав для задоволення даного клопотання немає.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абз.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст.6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 висновувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.
Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Розглянувши клопотання представника відповідача та заслухавши пояснення прокурора, суд протокольною ухвалою 21.07.2025 відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду №7 від 30.05.2025, оскільки керівником Бердичівської окружної прокуратури обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в особі Ружинської селищної ради та матеріалами справи підтверджується наявність таких підстав.
Щодо клопотання керівника Бердичівської окружної прокуратури про зменшення розміру позовних вимог від 18.07.2025.
Прокурор підтримав клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 18.07.2025.
Як визначено п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
З огляду на те, що заява про зменшення позовних вимог надіслана суду до закінчення підготовчого засідання, господарський суд прийняв до розгляду заяву керівника Бердичівської окружної прокуратури про зменшення розміру позовних вимог
Відповідно до ч.2 ст.183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні (ч.2 ст.183 ГПК України).
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її правову та фактичну складність, поведінку учасників процесу та компетентних органів, важливість предмета позову для заявника у справі, можливість надання доказів тощо.
З огляду на наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч.1 ст.2 ГПК України, оскільки усі питання, передбачені ст.182 ГПК України, не можуть бути вирішені у даному засіданні, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання, продовжити строк підготовчого провадження у справі поза межами строків, визначених ст.177 ГПК України, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст.ст. 119, 182, 183, ч.2 ст.232, 233-235 ГПК України, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, господарський суд,-
1. Прийняти до розгляду заяву (клопотання) керівника Бердичівської окружної прокуратури про зменшення розміру позовних вимог від 18.07.2025.
2. Продовжити строк підготовчого провадження у справі, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3. Відкласти підготовче засідання на "25" серпня 2025 р. об 11:30 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 619
4. Керівнику Бердичівської окружної прокуратури надати обґрунтований розрахунок заборгованості з орендної плати в розмірі 128995,95 грн згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог від 18.07.2025 з визначенням періоду та помісячної орендної плати, а також доказами надіслання його копії іншим учасникам справи.
5. Повідомити учасників справи про дату, час та місце призначеного судового засідання.
При направленні в судове засідання уповноважених представників сторін останнім мати при собі, відповідно до ст.60 ГПК України, документи, що підтверджують їх повноваження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Прядко О.В.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет", за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/
Друк. : 1 - в справу
- керівнику Бердичівської окружної прокуратури на ел.пошту: prokberd@zhit.gp.gov.ua;
- Житомирській обласній прокуратурі (до ел.каб.);
- позивачу (до ел.каб.);
2 - відповідачу (до ел.каб.)