ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
25 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1178/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Богацької Н.С.,
Принцевської Н.М.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на її подання Головного управління Національної поліції в Херсонській області
на рішення Господарського суду Одеської області
від 23 червня 2025 року (повний текст складено 23.06.2025)
у справі № 916/1178/25
за позовом Державного підприємства "Інфотех"
до відповідача Головного управління Національної поліції в Херсонській області
про стягнення 313308,41 грн.,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 у справі №916/1178/25 (суддя Бездоля Ю.С.) позовні вимоги Державного підприємства "Інфотех" - задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь Державного підприємства "Інфотех" 294290 грн. 67 коп. основного боргу, 3117 грн. 05 коп. 3% річних, 15900 грн. 69 коп. інфляційних втрат та 3759 грн. 70 коп. судового збору.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 16.07.2025 Головне управління Національної поліції в Херсонській області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 у справі № 916/1178/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовної вимоги Державного підприємства "Інфотех" про стягнення з Головного управління Національної поліції в Херсонській області 294 290,67 грн основного боргу за спожиту електричну енергію за договором №11 про закупівлю електричної енергії від 16.01.2023, 3% річних в розмірі 3 117,05 грн, інфляційні витрати в розмірі 15 900,69 грн.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке надійшло до суду апеляційної інстанції 21.07.2025.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у апелянта не було можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, що і зумовило пропуск строку на відповідне звернення до суду апеляційної інстанції.
Так, відповідач зазначає, що відповідно до вимог частини 1 ст. 105 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом. Згідно з принципами бюджетної системи України, які закріплені у статті 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (зі змінами), бюджетна система України ґрунтується, зокрема на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (частина 1 ст. 23 Бюджетного Кодексу).
Відповідно до листа УФЗБО ГУНП в Херсонській області від 15.07.2025 №1102/10/01-2025, яким повідомлено, що за період з 17.06.2025 по 14.06.2025 кошти по КЕКВ 2800 для сплати судового збору відсутні, тому можливості сплатити судовий збір не було.
Зазначене, на переконання апелянта, є підставою стверджувати, що несвоєчасна сплата судового збору викликана незалежними від відповідача обставинами, у зв'язку з чим просить визнати причини пропуску апеляційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 у справі № 916/1178/25 поважними.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 16.07.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів справи №916/1178/25 до суду апеляційної інстанції.
24.07.2025 матеріали справи №916/1178/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з поданими матеріалами апеляційної скарги та розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Згідно із ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є одним із принципів господарського судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення (положення ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вказане, у даному випадку останнім строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 було 14.07.2025. Після цієї дати процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Однак, апеляційна скарга направлена апелянтом безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду через систему «Електроний суд» лише 16.07.2025, тобто з пропуском, передбаченого чинним процесуальним кодексом України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
За змістом положень ч. 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно із ч. 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні положень ст. 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 40/223-05.
При цьому, відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Як вже зазначалось, апелянтом заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 у справі №916/1178/25, в обґрунтування якого зазначено, що сплатити судовий збір за апеляційний перегляд справи не було можливості, оскільки відповідно до листа УФЗБО ГУНП в Херсонській області від 15.07.2025 № 1102/10/01-2025, кошти по КЕКВ 2800 для сплати судового збору за період 17.06.2025 - 14.06.2025 - відсутні.
Проте, судова колегія зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Господарського процесуального кодексу України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 року по справі № 806/2321/16.
Апеляційний суд враховує, що ГУ Національної поліції в Херсонській області є державною бюджетною установою, виплати якої здійснюються в межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
З огляду на положення Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 вбачається, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Таким чином, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Вищезазначене підсумовується у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії». Суд зверну увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі “Креуз проти Польщі» “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень Господарського процесуального кодексу України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Тому, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Отже, Головне управління Національної поліції в Херсонській області має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо оплати судового збору.
Відтак, апелянт, як учасник судової справи, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що внутрішня процедура погодження і сплати судового збору не є об'єктивними причинами, які унеможливлюють виконання процесуального законодавства в частині сплати судового збору, оскільки зазначені обставини залежать саме від волевиявлення скаржника.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги, щодо наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження саме у зв'язку зі сплатою повної суми судового збору, оскільки причини, викладені в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, не являються непереборними та об'єктивними перешкодами і труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до положень ч.3 с. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (ч. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянту строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням іншіх поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 у справі №916/1178/25 залишити без руху.
2. Встановити Головному управлінню Національної поліції в Херсонській області строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду (в якій вказати інші підстави для поновлення строку) - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Попередити Головне управління Національної поліції в Херсонській області, що якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або якщо вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Н.С. Богацька
Суддя Н.М. Принцевська