24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 346/1143/23
провадження № 61-8613 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2025 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Коломийський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про зобов'язання надати технічні дані на забудову підвального приміщення на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку, надати акт щодо приватизації земельної ділянки під забудову підвального приміщення цього будинку, зобов'язання приєднати водопровідну трубу до спільної водопровідної труби, відшкодування майнової та моральної шкоди,
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 29 травня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, однак не зазначає поважність причин його пропуску.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з зазначенням поважних причин такого пропуску, а також для сплати судового збору у розмірі 3 226, 80 грн.
Роз'яснено, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Івано-Франківського апеляційного суду у встановлений строк, у відкритті апеляційного провадження може бути відмовлено або визнано апеляційну скаргу неподаною та повернуто її апелянту.
На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 , 16 червня 2025 року подав доповнення до апеляційної скарги, водночас причини пропуску строку на апеляційне оскарження не зазначає, а також просить вказати суму судового збору яку йому необхідно оплатити, оскільки ним вже неодноразово сплачувались судові збори.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року, на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
01 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2025 року, у якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що заявник неодноразово звертався з апеляційними скаргами на різні судові рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, які відповідно оплачував судовим збором. За результатами розглядів зазначених апеляційних скарг, апеляційний суд тричі відправляв справу № 346/1143/23 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 29 травня 2025 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року. При цьому, порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак не зазначив поважність причин його пропуску.
Встановивши, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 29 травня 2025 року, апеляційний суд в ухвалі від 02 червня 2025 року дійшов вірного висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року. Також апеляційний суд роз'яснив право на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин такого пропуску та наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у випадку неподання такої заяви.
На виконання вимог ухвали від 02 червня 2025 року в доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 питання про поновлення пропущеного строку не порушує, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подає.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведеного убачається, що суд наділений правом поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, лише за заявою учасника справи, а не з власної ініціативи.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки ОСОБА_1 у строк, визначений судом, не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору, апеляційний суд, застосувавши правильно положення статті 358 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо таке обтяження не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права та зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції і тлумачення на свій розсуд норм процесуального права.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційнимсудом пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2025 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Коломийський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про зобов'язання надати технічні дані на забудову підвального приміщення на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку, надати акт щодо приватизації земельної ділянки під забудову підвального приміщення цього будинку, зобов'язання приєднати водопровідну трубу до спільної водопровідної труби, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара