24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 752/30910/21
провадження № 61-8706ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 02 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, третя особа - голова комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України - проректор з науково-педагогічної роботи (фінансово-економічні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Білявська Ольга Борисівна, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
1. 04 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва
від 02 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 04 червня 2025 року (повний текст складено 06 червня 2025 року) у цивільній справі № 752/30910/21.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо підстав касаційного оскарження
3. У відповідності до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
4. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК, як на підставу касаційного оскарження, відповідачу необхідно зазначити: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання відповідача є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку відповідача відповідна норма повинна застосовуватися.
5. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
6. Так, у касаційній скарзі позивачка узагальнено посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, згадує постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
7. Враховуючи викладене, позивачка повинна чітко зазначити підстави касаційного оскарження та навести відповідне обґрунтування з посиланням на конкретні пункти частини другої статті 389 ЦПК.
8. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).
ІІ. Щодо змісту касаційної скарги
9. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в особи, яка подає касаційну скаргу.
10. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК).
11. Позивачка у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК не зазначила про наявність або відсутність у неї електронного кабінету. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі такі відомості не звільнена, оскільки подала цю скаргу поштою.
12. Крім того, за змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі має бути зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України) особи, яка подає касаційну скаргу.
13. В порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК такі відомості позивачка у касаційній скарзі не вказала.
ІІІ. Недоліки, які необхідно усунути
14. Таким чином недоліки касаційної скарги позивачкою мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, зазначенням інформації про наявність або відсутність у відповідачки електронного кабінету та зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України).
У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
У разі ж їх подання засобами поштового зв'язку, їхні копії мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
15. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
16. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
17. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року у цивільній справі № 337/4923/24 залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко