24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 127/17906/23
провадження № 61-2889св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права приватної власності на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 30 січня 2025 року,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу його та ОСОБА_2 протягом періоду з 18 травня 2016 року до 15 липня 2021 року;
визнати за позивачем право приватної власності на нежитлове приміщення в підвалі багатоквартирного будинку, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 65,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення місцевого суду в частині визнання права приватної власності на майно скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежитлове приміщення в підвалі багатоквартирного будинку, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 65,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірного нежитлового приміщення.
Здійснено розподіл судових витрат.
У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 30 січня 2025 року.
У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 644/6274/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 554/8023/15-ц, від 15 серпня 2019 року в справі № 588/350/15, від 30 жовтня 2019 року в справі № 643/6799/17, від 12 грудня 2019 року в справі № 490/4949/17, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 19 лютого 2021 року в справі № 738/1093/19, від 22 червня 2021 року в справі № 554/1251/20, від 22 липня 2021 року в справі № 280/1710/18, від 17 січня 2024 року в справі № 759/14906/18, від 22 січня 2024 року в справі № 523/14489/15-ц, від 22 квітня 2024 року в справі № 309/500/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права приватної власності на майно призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян