24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 362/5171/21
провадження № 61-2065св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», про визнання договору позики недійсним, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Дулі Тетяни Володимирівни, на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 9 142 150,00 грн.
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, просив суд визнати договір позики від 13 квітня 2018 року, укладений з ОСОБА_1 , недійсним.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року в задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Визнано договір позики від 13 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним, здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким первісний позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 142 150,00 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
У лютому 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Дулі Т. В., на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року в справі
№ 6-79цс14, від 13 грудня 2017 року в справі № 6-996цс17, у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, від 20 лютого 2019 року в справі № 629/5364/13-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц, від 26 лютого 2020 року в справі № 205/5292/15-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 569/1646/14-ц, від 14 квітня 2020 року в справі № 628/3909/15, 27 квітня 2020 року в справі № 362/5764/17, від 21 липня 2021 року в справі № 758/2418/17, 07 серпня 2024 року в справі № 369/15888/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», про визнання договору позики недійсним призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян