22 липня 2025 року
м. Київ
Справа № 205/6476/21
Провадження № 61-4733ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Черкавський Юрій Сергійович (далі - адвокат),
на рішення Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 (далі - відповідач) за участю приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Базилєва Станіслава Петровича (далі - приватний нотаріус) як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та
1. У липні 2021 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила:
(1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке приватний нотаріус видав 27 червня 2018 року і зареєстрував у реєстрі за № 629, згідно з яким відповідач є спадкоємцем майна ОСОБА_3 (далі - мати відповідача), померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 ;
(2) скасувати запис у Спадковому реєстрі про реєстрацію зазначеного свідоцтва.
2. 23 жовтня 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
3. 11 березня 2025 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
4. 8 квітня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову. Обґрунтував касаційну скаргу так:
- сам по собі факт проживання у виділеній в натурі іншій частині будинку та зберігання відсутньою особою реєстрації (прописки) у спадковій частині будинку не є прийняттям спадщини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 757/28019/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 вересня 2020 року у справі № 760/7900/19);
- відповідач не надав жодного доказу того, що він фактично вступив у володіння або управління спадковим майном. У судових рішення судів обох інстанцій такої інформації теж немає, а є лише вказівка на його реєстрацію за адресою майна. Свідки у справі вказали, що відповідач на момент смерті його матері проживав в іншій квартирі разом із його родиною та не брав участі в управлінні чи розпорядженні спадковим майном;
- за обставинами справ № 559/4056/13-ц і № 753/22860/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 14 червня та 28 вересня 2023 року вказав, що апеляційний суд не врахував, що довідки про те, що станом на день смерті спадкодавця спадкоємці були зареєстровані та фактично проживали в господарстві, що є спадковим майном, не означають фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном після смерті спадкодавця;
- фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує прийняття спадщини, є дії спадкоємця з управління, розпорядження та користування цим майном, підтримання його у належному стані тощо (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 631/1153/13-ц);
- приватний нотаріус, видаючи свідоцтво про право на спадщину, не пересвідчився у відсутності заперечень щодо цього з боку інших спадкоємців, зокрема скаржниці;
- парламент імперативно визначив необхідність відхиляти доводи (аргументи) апеляційної скарги чи відзиву, з якими апеляційний суд не погодився. Для цього не має значення те, чи стосується такий довід (аргумент) суті судового рішення, чи тільки процесуального питання (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 501/1672/22, від 17 січня 2024 року у справі № 441/1159/21);
- у постанові апеляційного суду немає жодної вказівки на норми законодавства, яке діяло у 2001 році, тобто на момент смерті матері відповідача. Крім того, цей суд не навів жодного доводу про відхилення аргументів скаржниці, показів свідків і її доказів.
5. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
6. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційні скарги подані у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Базилєва Станіслава Петровича як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
2. Витребувати з Новокодацького районного суду міста Дніпра цивільну справу № 205/6476/21.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко