Провадження № 33/821/359/25 Справа № 707/1334/25 Категорія: ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП Головуючий у І інстанції Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
11 липня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гаврилова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 26 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 297739 від 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 того ж дня о 21 годині 30 хвилин в с. Свидівок Черкаського району Черкаської області по вул. Першотравневій 21, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 повторно протягом року, не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України (далі ПДР) - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також ст. 15 Закону України “Про дорожній рух» - Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 297731 від 11 квітня 2025 року, ОСОБА_1 того ж дня року о 21 годині 30 хвилин в с. Свидівок Черкаського району Черкаської області по вул. Першотравневій 21, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Драгер» 0200, тест № 2818, проба позитивна 0,29 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР - керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою, яка винесена передчасно, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Стверджує, що ОСОБА_2 не перебував за кермом та не керував автомобілем ВАЗ н.з. НОМЕР_1 . За кермом даного автомобіля знаходився його батько ОСОБА_3 .
Зазначає, що на відеозапису з бодікамер не зафіксовано факт керування ОСОБА_2 транспортного засобу, оскільки відеозапис починається з того моменту, коли ОСОБА_2 вже знаходився біля автомобіля та спілкувався з працівниками поліції.
Вказує, що працівниками поліції не було надано доказів зупинення транспортного засобу в установленому законом порядку.
Приводить свою версію подій, за якою 11 квітня 2025 року ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , направляючись додому. Разом із ним знаходився в автомобілі син ОСОБА_1 . Близько 21.30 ОСОБА_3 зупинив автомобіль та вийшов з нього разом з ОСОБА_4 . Останній не міг керувати транспортним засобом, оскільки він розумів, що може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Після цього, позаду зупинився автомобіль. З якого вийшли працівники поліції та підійшли до їхнього автомобіля, біля якого вже знаходився ОСОБА_1 та один з яких представився дільничним інспектором поліції. Затим, вважаючи, що ОСОБА_1 вживав алкоголь та керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , дільничний викликав працівників патрульної поліції, які склали два протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 вину визнав, оскільки дільничний інспектор поліції погрожував тим, що у разі невизнання вини він забере автомобіль батька. Тому, вважаючи погрози реальними, він був вимушений взяти відповідальність на себе та визнати вину.
Наразі, ОСОБА_1 не визнає свою вину повністю, оскільки не перебував за кермом та не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. За кермом автомобіля знаходився його батько ОСОБА_3 , який не повернувся на місце зупинки автомобіля, вважаючи, що то могли бути працівники поліції разом з працівниками ТЦК, знаючи їх протиправні дії, могли його незаконно доставити до ТЦК.
З цього приводу посилається на рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Щодо відсутності доказів повторного порушення правил дорожнього руху, а саме керування автомобілем особою, яка не має права керування, то до матеріалів адміністративного правопорушення не надано доказів притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування.
Зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про виклик та допит свідків.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гаврилова Д.О., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Частина 1 статті 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Наведені частини цієї статті визначають, зокрема, таке адміністративне правопорушення: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Уповноваженою особою поліції було встановлено, що водій ОСОБА_3 11 квітня 2025 року, близько 21:30 години, в с. Свидівок Черкаського району Черкаської області по вул. Першотравневій 21, керував транспортним засобом ВАЗ 210, державний номерний знак НОМЕР_1 повторно протягом року, не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1.а ПДР України.
Ці обставини знайшли своє відображення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №297739 від 11 квітня 2025 року.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11 квітня 2025 року, в яких він визнає свою вину.
Рапортом ПОГ СВГ відділу превенції ЧРУП ГУНП у Черкаській області капітана поліції С. Юрченко від 11 квітня 2025 року.
Витягом з адмінпрактики № 3024109309393044 від 14 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 02 травня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 3400,00 грн.;
Довідкою ДОП СП ВПД № 1 ЧРУП ГУНП у Черкаській області ст. лейтенанта поліції А.Нетеси від 14.04.2025 року про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Також суд першої інстанції надав належну оцінку відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що зупинений працівниками поліції ОСОБА_1 перебуває біля транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 червоного кольору, на запитання працівників поліції не заперечував, що вживав пиво, вказав що перебував сам. Не заперечував, що позбавлений права керування, погодився на пропозицію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Драгер», результат виявився позитивним - 0,29 промілле, погодився з результатами вказаного огляду. Також, на відеозаписах зафіксовано процес складання адміністративних матеріалів працівниками поліції та відібрання письмових пояснень від ОСОБА_1 .
З приводу іншого відеозапису, то вказав з video_2025-04-11-23-37-55 вбачається рух автомобіля ВАЗ по вулиці з приватними житловими будинками з обох сторін у темний час доби, та рух за ним автомобіля працівників поліції. Суд зафіксував, що автомобіль ВАЗ зупинився, до нього підійшли працівники поліції та після спілкування з водієм автомобіля, останній вийшов до працівників поліції.
Щодо цих відеозаписів, суд першої інстанції встановив, що розташування транспортних засобів та осіб, місце зупинки зображені на відеозаписі під назвою video_2025-04-11-23-37-55 з камери відеоспостереження узгоджується з розташуванням транспортних засобів та осіб, місцем зупинки, які зафіксовано на відеозаписах з бодікамери працівників поліції, а розбіжність у зазначеному часі на відеозаписах є технічною неточністю, яка не призведе до істотного порушення прав, тому проаналізувавши в сукупності досліджені докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
В апеляційній скарзі наведені обставини не оспорюються.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
В супереч доводам апелянта, апеляційний суд погоджується, що дані відеозаписи підтверджують обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП, адже він повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною 2 цієї статті - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Апеляційний суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_3 , котрий в апеляційному суді підтвердив версію ОСОБА_1 щодо не керування останнім транспортного засобу за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, відзначає, що вони суперечать фактичним обставинам цієї справи, що встановлені судом першої інстанції.
Цей свідок є рідним батьком особи, що притягається до адміністративної відповідальності, внаслідок чого може бути заінтересований в результатах розгляду справи.
Окрім того, наведена версія сторони захисту була належним чином розглянута судом першої інстанції та вмотивовано відкинута.
Зміна позиції ОСОБА_3 щодо обставин керування ним транспортним засобом, висловлена в суді першої інстанції, не є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
Щодо обставин справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №297737 від 11 квітня 2025 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Результатом проходження тесту ОСОБА_1 11 квітня 2025 року о 22:12 годині з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння на приладі “Драгер» ARCE-0200 №2818, результат якого позитивний та склав 0,29 проміле.
Направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11 квітня 2025 року.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу захисника Гаврилова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 26 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, - без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук