"25" липня 2025 р. Справа № 363/4002/25
про відкриття провадження у справі
25 липня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було залишено без руху у зв'язку з пропущенням процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки позовна заява містила відомості, що позивач дізнався про постанову № 758 від 06.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення - 25.06.2025 року, а саме, після сповіщення від «ПриватБанк» про блокування банківських карток на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 78451238 від 25.06.2025 року, якою накладено арешт на грошові кошти. Позивачем подано позовну заяву до суду 17.07.2025 і не було надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду за період з 25.06.2025 року по 16.07.2025.
22 липня 2025 року від представника позивача адвоката Стемковської О.О. надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено копію довідки з КНП «Димерська центральна селищна лікарня» Димерської селищної ради від 16.07.2025 р. та електронний запис медичної амбулаторної допомоги від 25.06.2025р. якими підтверджується поважність причини пропуску позивачем строку звернення до суду в період з 25.06.2025 року по 16.07.2025 року, внаслідок отриманої травми та перебуванні на лікуванні.
Таким чином, вказані обставини дають можливість зробити висновок про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та про наявність підстав для поновлення цього строку.
У свою чергу суд звертає увагу, що поданий адміністративний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та поданий з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позову без руху, повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
У позовній заяві позивач просив провести розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. У той же час суд вважає за доцільне звернути увагу на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно із частинами другою та третьою ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, визначено, що справами незначної складності є справи, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно пункту 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України передбачено, що при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 262 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на предмет та підстави позову дана справа підпадає під ознаки незначної складності та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 257 КАС України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування правомірності ухваленого рішення покладається в межах даної справи на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що справа підлягає подальшому розгляду згідно із нормами КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Внаслідок цього слід відмовити у задоволенні клопотання сторони позивача про проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України у встановлений судом строк не позбавлені права подати заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У той же час учасники справи мають враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Тобто, в межах даної адміністративної справи, яка розглядається у порядку ст. 286 КАС України, заявами по суті справи є лише позовна заява та відзив на позовну заяву
Згідно із вимогами статей 79, 162, 163, 164, 165КАС України одночасно з направленням до суду: доказів (крім речових доказів), відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, їх копії повинні бути надіслані іншим учасникам справи, а суду надано документи, що підтверджують їх надіслання.
На додаток до цього суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3, 6-9 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що з метою повноти, всебічності та об'єктивності розгляду адміністративної справи, забезпечення досягнення завдань адміністративного судочинства, дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи адміністративний суд має право з власної ініціативи витребувати певні матеріали, що можуть мати значення для розгляду справи.
На основі цього суд приходить до висновку про необхідність витребування у ІНФОРМАЦІЯ_2 всіх наявних копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 та за розглядом яких було винесено спірну постанову № 758 від 06.05.2025 року. Вжиття такого процесуального заходу надасть суду можливість перевірити доводи сторони позивача, підтвердити або спростувати правомірність винесеної постанови, а також впевнитися у належності та достовірності копій матеріалів, що були надані стороною позивача.
Керуючись вимогами статей 9, 12, 80, 121, 171, 173-176, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із позовною заявою - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 758 від 06.05.2025 року.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 758 від 06.05.2025 року.
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне стягнення.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за результатами розгляду яких відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було винесено постанову № 758 від 06.05.2025 року.
Витребувані документи мають бути надані суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Надіслати позивачу копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі, відповідачу - копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі, копію адміністративного позову з копіями доданих до нього документів.
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін або заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Роз'яснити позивачу та відповідачу можливість протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін або заяву із запереченням проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://vsh.ko.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Вишгородського районного суду
Київської області О.В. Рукас