Справа № 362/4283/25
Провадження 2/362/2787/25
"07" липня 2025 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради про скасування арешту майна,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Дуля Т.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та Глевахівської селищної ради в якому просить: - скасувати обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 1434508, зареєстрованого 03.11.2004 року реєстратором: Васильківська районна державна нотаріальна контора на підставі повідомлення б/н від 21.04.1998 року, Васильківським міськрайонним судом, об'єктом обтяження є будинок, частина будинку, розмір частки за адресою АДРЕСА_1 , власником якого вказана ОСОБА_1 ; - скасувати обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 7433114, зареєстрованого 23.06.2008 року реєстратором: Васильківська районна державна нотаріальна контора на підставі ухвали 2-1797-08 від 13.06.2008 року, Васильківським міськрайонним судом, об'єкт обтяження - будинок частина житлового будинку, адреса: АДРЕСА_1 , власником якого вказана ОСОБА_3 ; - скасувати обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 7604882, зареєстрованого 22.07.2008 року реєстратором: Васильківська районна державна нотаріальна контора на підставі Постанови АК №774508, ВДВС васильківського МУЮ, об'єкт обтяження - будинок частина житлового будинку, адреса: АДРЕСА_1 , власником якого вказана ОСОБА_3 .
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною першою статті 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно частини першої статті 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України, здатність здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повнолітня, а також юридичні особи.
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" вказує, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Згідно з роз'ясненням, що містяться в п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі про зняття арешту з майна є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Так, відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною (ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України). Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Отже, відповідачами у вказаних справах є стягувач - особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має бути залучено відповідний орган який наклав арешт на це майно.
Позивачем не вказано, яким саме чином порушені права Феодосіївської сільської територіальної громади, які ні є стягувачами по виконавчому провадженню.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що представником позивача у позовній заяві не зазначено відповідачем у справі саме стягувача, особу в інтересах якої було накладено арешт, а зазначено відповідачем співвласника будинку ОСОБА_3 , а тому позивачу потрібно визначитися щодо належного відповідача по справі.
Оскільки, арешт було накладено на підставі ухвали Васильківського міська районного суду Київської області від 13.06.2008 року за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі №2-1797-08 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Представником позивача заявлено три немайнові вимоги. Таким чином, має бути сплачено судовий збір в сумі 3633,60 грн. Однак до позовної заяви додано докази про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Враховуючи вказане, представнику позивача необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме надання доказів на підтвердження доплати судового збору на суму 2422,40 грн. за дві немайнові вимоги.
Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі, а також подання до суду доказів на підтвердження доплати судового збору за дві немайнові вимоги.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 2, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради про скасування арешту майна - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко