Справа № 362/5640/25
Провадження 2-к/362/1/25
"25" липня 2025 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя Медведєв К.В.,
за участю секретаря Рицької Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Діденко Володимира Євгеновича про забезпечення позову,
21.07.2025 року через систему Електронний суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Діденко Володимира Євгеновича до суду надійшло клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, справі присвоєно єдиний унікальний номер 362/5640/25. Автоматизованим розподілом справу передано на розгляд судді Медведєву К.В.
23.07.2025 року через систему Електронний суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Діденко Володимира Євгеновича до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на транспортні засоби належні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :
- автомобіль AUDI А6, рік випуску 2003, дата останньої реєстрації 19.05.2022 року, об'єм (потужність) двигуна 2496 куб. см., та автомобіль AUDI А4, рік випуску 2014, дата останньої реєстрації 21.08.2024 року, об'єм (потужність) двигуна 1968 куб. см.;
- 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,059 гектарів, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд, адреса АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3210700000:04:034:0013 належні ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що він ним, як стягувачем, подано до Васильківського міськрайонного суду Київської області заяву про примусове виконання рішення іноземного суду, а саме рішення Земельного суду м. Деггендорф у справі №33 О 112/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення за договором позики на користь позивача 20 000 евро боргу та додатково 1295,43 евро процентів.
Заявник вважає, що боржник може позбутися належного їй нерухомого й рухомого майна, а тому просить вжити заходів забезпечення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 466 ЦПК України суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечуються зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на побоювання заявника, що в майбутньому буде неможливо виконати рішення суду або його виконання буде значно ускладнене, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №183/5864/17-ц.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Заявником не надано суду жодних належних доказів, які б свідчили про наміри боржника щодо відчуження рухомого та нерухомого майна. Крім того, заявником не зазначено дійсної вартості рухомого та нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт, а також не додано оцінку майна, що позбавляє суд встановити співмірність заходу забезпечення позову.
Крім того, заявником не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, а також, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту є співмірними із вимогами з якими він збереться звернутися до суду, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Таким чином доводи заявника про те, що існує реальна загроза утруднення виконання чи неможливість виконання рішення суду в подальшому є лише припущеннями.
Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях заявника і при цьому ним не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст. ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження майна, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.
Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354, 466 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Діденко Володимира Євгеновича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Текст ухвали виготовлено 25.07.2025 року.
Суддя Медведєв К.В.