Справа № 161/11674/25
Провадження № 3/161/4631/25
м.Луцьк 24 липня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З УПП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343243 від 27 травня 2025 року, вбачається, що 27 травня 2025 року о 14:38 в с. Піддубці по вул. Київська 112 ОСОБА_1 керуючи тз Volkswagen днз НОМЕР_1 , не виконав вимогу, поліцейського про зупинку тз, яку поліцейський здійснив, сигнальним диском з червоним сигналом, вказуючи на цей тз та подальше місце його зупинки.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення вимог п. 2.4 ПДР відповідальність за що перпедбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило переслідування його тз працівниками поліції:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343243 від 27 травня 2025 року;
копією постанови серії БАБ № 744467 від 27 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та 126 КУпАП;
рапортом;
Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, суд дійшов висновку, що своїми необережними діями направленими на порушення Правил дорожнього руху, що спричинило що спричинило невиконання ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку тз та подальше переслідування тз ОСОБА_1 працівниками поліції ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а тому вважає доцільним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер і ступінь вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд,-.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, а саме: 306 (триста шість) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь