Суддя Бабенко Ю. П.
Справа № 644/7831/24
Провадження № 2-о/644/10/25
25.07.2025
25 липня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., присяжних- Полковніченко Ю.О., Скриннікової В.В., за участю секретаря - Книшенко А.С., представника заявниці- Індутного-Шматька С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи- Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,-
Представник заявниці просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок обстрілу в районі н.п. Водяне Покровського району Донецької області. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить вважати 12.10.2023 року. В обґрунтування заяви зазначає, що з 01.08.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 12.10.2023 року ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , а саме брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької області, а саме перебував на захисті позиції (лісосмуга на північ від с. Водяне) в бою в районі населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області. Близько 10-30 год. в результаті інтенсивних артилерійських обстрілів та штурмових дій невідомого підрозділу збройних сил рф зв'язок з позицією було втрачено. Намагання повернути під контроль позицію не мали успіху, підходи до неї заміновані. 12.10.2023 року близько 15-16 год. було виявлено відсутність старшого солдата ОСОБА_2 . Пошукові заходи результатів не надали. 13.10.2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_2 . Відповідно до п. 3.5. вказаного акту службового розслідування встановлено факт зникнення безвісті ОСОБА_2 за вказаних вище обставин. 13.10.2023 року ОСОБА_2 знято з грошового забезпечення з 12.10.2023 року, з продовольчого забезпечення з 14.10.2023 року у зв'язку з відсутністю на військовій службі. Відповідно до п. 3.10 акту службового розслідування встановлено та підтверджено, що факт зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_2 стався під час проходження військової служби в ЗСУ та пов'язаний з виконанням військового обов'язку військової служби в ЗСУ, та не пов'язаний з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Факт зникнення безвісті стався в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі та стримування збройної агресії з боку збройних сил рф на території Донецької області. На даний час ОСОБА_1 не має об'єктивної можливості отримати відповідний лікарський документ про смерть чоловіка, оскільки на час подання заяви тіло ОСОБА_2 не знайдено Отже, ОСОБА_1 , як дружина, та її неповнолітні діти мають право на отримання вищезазначеної одноразової грошової допомоги, проте для її оформлення їй необхідно представити свідоцтво про смерть ОСОБА_2 . Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно для державної реєстрації смерті чоловіка, оскільки від нього залежить виникнення в ОСОБА_1 та їхніх дітей особистих та майнових прав щодо отримання одноразової допомоги після його загибелі, оформлення допомоги на дітей по втраті годувальника тощо.
Представник заявниці в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити посилаючись на обставини, викладені в заяві.
Заявниця в судове засідання не прибула, будь-які заяви щодо даної справи до суду не подавала.
Представник заінтересованої особи Міністерства Оборони України - Ляшенко О.О. в судове засідання не прибув, подав письмові пояснення, в яких зазначив, що Міністерство Оборони вважає, що заява про оголошення фізичної особи померлою може бути задоволена після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи. Просить врахувати правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22, розгляд справи проводити без участі представника.
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не прибув, подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що згідно матеріалів службового розслідування 12.10.2023 року близько о 15-16 год. 00 хв. було виявлено відсутність старшого солдата ОСОБА_2 , старшого стрільця-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який безвісти зник зі зброєю 5.45 мм автомат АК-74 № НОМЕР_3 під час бою в районі населеного пункту Водяне, Донецької області. На телефонні дзвінки не відповідає. Місце знаходження не відомо. Пошукові заходи результатів не дали. Зазначено, що факт зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_2 з 12 жовтня 2023 року по теперішній час підтвердився. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» стався під час проходження служби в Збройних Силах України, та не пов'язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил рф на території Донецької області. Просить розглядати справу за відсутності представника заінтересованої особи.
Представник заінтересованої особи Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника Четвертого відділу.
Судом встановлено, що 01.08.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
В шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
З 10.05.2023 року згідно наказу № 130 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних сил України. З 21.07.2023 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 202 ОСОБА_2 призначено на посаду старшого стрільця-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
З 29.09.2023 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 272 ОСОБА_2 присвоєно чергове військове звання cтарший солдат.
Відповідно до акту службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2023 року, 12.10.2023 року близько о 15-16 год. 00 хв. було виявлено відсутність старшого солдата ОСОБА_2 , старшого стрільця-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який безвісти зник зі зброєю 5.45 мм автомат АК-74 № НОМЕР_3 під час бою в районі населеного пункту Водяне, Донецької області. На телефонні дзвінки не відповідає. Місце знаходження не відомо. Пошукові заходи результатів не дали. Зазначено, що факт зникнення безвісти старшого стрільця-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 з 12 жовтня 2023 року по теперішній час підтвердився. Зникнення безвісті сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил рф на території Донецької області.
Згідно витягу з ЄРДР за кримінальним провадженням № 12024221180000069 від 12.01.2024 року, 11.01.2024 року до чергової частини ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 12.10.2023 року її чоловік старший солдат В/Ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час бою поблизу н.п. Водяне Донецької області зник безвісті.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2023 року ОСОБА_2 знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з відсутністю на військовій службі до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
Наказом №7200 від 07.11.2023 року про результати службового розслідування, факт зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_2 з 12.10.2023 року підтвердився.
Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).
Згідно відповіді Головного слідчого Управління від 17.04.2024 року, відділом поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221180000069 від 12.01.2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісті ОСОБА_2 , якого оголошено у розшук як безвісті зниклого. Досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії. Місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено.
Згідно сповіщення сім'ї №169 від 06.11.2023 року, було сповіщено ОСОБА_1 про те, що старший солдат ОСОБА_2 зник безвісті 12.10.2023 року поблизу н.п. Водяне, Донецької області.
Згідно інформації Державної прикордонної служби України від 21.03.2025 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 12.10.2023 року по 07.04.2025 року в Базі даних не виявлено.
Згідно інформації Головного управління державної міграційної служби України від 08.04.2025 року, за обліками ЄІАС УМП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не значиться.
Головним управлінням ДПС у Харківській області надані відомості про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору ОСОБА_2 за період з 01.10.2023 року по 31.12.2024 року.
За інформацією ДП «Український Національний Центр розбудови миру» від 11.04.2025 року, відомості про ОСОБА_2 , відсутні в обліках НІБ.
Згідно інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області від 15.04.2025 року, актових записів про смерть та зміну імені відносно ОСОБА_2 не виявлено.
Згідно з даними обліків інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», відомості щодо ОСОБА_2 не виявлено.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Згідно ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23(провадження № 61-6323св23).
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов'язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
При цьому, приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 наголосила на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
Судом встановлено, що представник заявниці ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 внаслідок інтенсивних артилерійських обстрілів та штурмових дій невідомого підрозділу збройних сил рф в районі н.п. Водяне Покровського району Донецької області 12.10.2023 року.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, Очеретинська селищна територіальна громада Покровського району Донецької області, в яку також входить с.Водяне, з 24.02.2022 року є територією активних бойових дій. Село Водяне Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області з 24.02.2022 року по 31.01.2023 року було територією активних бойових дій, а з 01.02.2023 року і по даний час є тимчасово окупованою територією. Станом як на 12.10.2023 року, тобто станом на день можливої загибелі ОСОБА_2 , так і станом на теперішній час с. Водяне Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області є тимчасово окупованою територією.
Аналогічна інформація містилася в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, який втратив чинність 20.03.2025 року,
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку, що місце можливої загибелі ОСОБА_2 з 01.02.2023 року і по даний час є тимчасово окупованою територією, тобто територією, на якій не закінчились воєнні дії. При цьому, суд бере до уваги, що станом на 12.10.2023 року, тобто станом на день можливої загибелі ОСОБА_2 , село Водяне Покровського району Донецької області вже було тимчасово окупованою територією, однак бойові на цій території проводились для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України та її територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил рф на території Донецької області, як це зазначено в Акті службового розслідування. Отже, як на день можливої загибелі ОСОБА_2 , так і протягом наступного часу, село Водяне Покровського району Донецької області є територією воєнних дій.
Суд бере до уваги, що внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація в районі вказаного вище населеного пункту може бути невизначеною та непередбачуваною, що ускладнює встановлення обставин зникнення особи. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Особа може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій. В умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини.
У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 померлим від дня закінчення активних бойових дій на вказаній території.
Крім того, заявницею та її представником не надано суду будь яких достовірних доказів про ймовірність того, що ОСОБА_2 саме загинув внаслідок бойових дій (покази свідків, медичні документи, акт про смерть, лікарське свідоцтво про смерть, документи видані медичними закладами, що розташовані на тимчасово окупованій території тощо). Зміст наданих заявницею доказів свідчить про те, що ОСОБА_2 зник безвісти, але це не означає що він саме загинув, адже він міг потрапити до полону, або зникнути за інших обставин. Вказане унеможливлює встановлення факту смерті ОСОБА_2 за певних обставин. Долучений до справи акт службового розслідування та інші докази, зокрема, сповіщення, достеменно підтверджують факт зникнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 за особливих обставин під час виконання бойового завдання, але не факт його смерті (загибелі) у цей день.
На підставі вищевикладеного, що з ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто з дати можливої загибелі ОСОБА_2 , не закінчились воєнні дії на території можливої загибелі ОСОБА_2 і не сплив 6 місячний строк, зазначений в ч.2 ст.46 ЦК України,суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про оголошення особи померлою. Заяву про оголошення особи померлою подано передчасно.
Суд також враховує надані представником заявниці письмові докази, які у своїй сукупності достовірно не свідчать про вірогідну смерть ОСОБА_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення, що він зник безвісти за особливих обставин, при виконанні бойового завдання.
Беручи до уваги вищевикладене, відсутність правових підстав і доказів для задоволення заяви про оголошення померлим ОСОБА_2 , суд відмовляє в задоволенні заяви про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок обстрілу в районі н.п. Водяне Покровського району Донецької області 12.10.2023 року.
Керуючись ст.ст.10, 76-81, 263, 264, 265, 268, 293, 305-309, 351, 352, 354, 355ЦПК України, суд-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи- Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерство оборони України, про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок обстрілу в районі н.п. Водяне Покровського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_6 , - ВІДМОВИТИ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного судупротягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.07.2025 року.
Суддя Бабенко Ю.П.
Присяжні: Полковніченко Ю.О.
Скриннікова В.В.