Справа № 302/550/25 Провадження № 3/302/222/25
(повний текст)
22 липня 2025 року селище Міжгір'я Закарпатської області
Суддя Міжгірського суду Закарпатської області Повідайчик О.І.
за участі:
секретаря судового засідання Сита Л.М.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рішка С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір'я, із здійсненням повної фіксації технічними засобами, справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстроване й фактичне місце проживання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 22 квітня 2025 року близько 20:30 год в селищі Міжгір'я по вулиці Заводській керував транспортним засобом Фольксваген Каравелле д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря, результат огляду становив 1,35 проміле, чим порушив п. 2.9. а) Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння й вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 завчасно повідомлявся про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - на розгляд справи не з'явився, про наявність поважних причин неявки не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду не подавав.
Зважаючи на те, що в розгляді справи бере участь захисник ОСОБА_1 - адвокат Рішко С.І. та враховуючи позицію сторони захисту - суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи без особистої участі ОСОБА_1 .
З'ясовуючи обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. (п. 2.5. ПДР).
Водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9. а). ПДР).
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі- Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №3089800 від 22 квітня 2025 року (а.с. 2) слідує, що ОСОБА_1 22 квітня 2025 року близько 20:30 год в селищі Міжгір'я по вулиці Заводській керував транспортним засобом Фольксваген Каравелле д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря, результат огляду становив 1,35 проміле. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, про що наявні відповідні відмітки, водночас протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі необхідні відомості передбачені законом.
До протоколу додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 22.04.2025 (а.с. 3), в якому зазначено ознаки сп'яніння та відомості про результати проведеного огляду ОСОБА_1 - 1,35 проміле. Відомості щодо результатів огляду зафіксовані в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 4), а також висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 22.04.2025 (а.с. 7). Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4560255 від 22.04.2025 того дня ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за допущене порушення п. 9.2. а. Правил дорожнього руху за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 5). Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.05.2025, яке за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Рішка С.І. було долучено до матеріалів справи, постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.04.2025 була скасована й провадження в зазначеній справі було закрито.
З дослідженого відеозапису 2025_0422_204009_0000000_000000_0057.mp4 слідує, що на ньому зафіксовані події, які відбувались 22.04.2025 в період часу з 20:40:09 год по 21:10:10 год. На відео відображено момент руху й зупинки транспортного засобу Фольксваген Каравелле д.н.з. НОМЕР_2 , який виходить з поля зору відеокамери на період часу близько 5 секунд - під час виходу поліцейського з патрульного автомобіля. Слід зауважити, що в той час не фіксується наявність будь-яких осіб біля транспортного засобу чи фактів виходу або входу певних осіб з і до транспортного засобу. На відео відображено, що в зазначеному транспортному засобі перебувала одна особа - ОСОБА_1 , який при підході поліцейських до автомобіля перебував на передньому пасажирському сидінні й відмовлявся відчинити транспортний засіб і вийти з нього. Будь-яких інших осіб в автомобілі немає. Через дві хвилини після зупинки до автомобіля й поліцейських підходить жінка, яка підтверджує, що в транспортному засобі перебуває її чоловік. Після цього ОСОБА_1 виходить з автомобіля з боку пасажира й на питання поліцейського чому не виходив з автомобіля відповідає, що був у себе в дворі в транспортному засобі й нікуди не їхав. Поліцейський повідомляє, що вони їхали за ним (транспортним засобом Фольксваген Каравелла) вулицею на патрульному автомобілі зі ввімкненою «мигалкою» й коли той повернув і заїхав до місця зупинки - поліцейські заїхали за ним і зупинились. ОСОБА_1 відповідає, що не бачив поліцейської машини. Надалі на питання поліцейського звідки він їхав - ОСОБА_1 відповідає, що нізвідки не їхав, його машина була тут. На питання поліцейських хто є власником транспортного засобу й прохання пред'явити документи ОСОБА_1 підтверджує, що є власником автомобіля та повідомляє про відсутність будь-яких документів і ставить питання чому вони заїхали до нього в двір. Поліцейські роз'яснюють, що вони рухалися за керованим ним транспортним засобом і ввімкненим проблисковим маячком ставили вимогу про його зупинку, яку той ігнорував, у зв'язку з чим поліцейські рухались за ним до моменту зупинки його транспортного засобу. ОСОБА_1 повідомляє, що поліцейські його не зупиняли й він не бачив проблискових маячків. Надалі ОСОБА_1 повідомляє, що за кермом транспортного засобу перебувала його дружина. Поліцейські роз'яснюють, що бачили, що в транспортному засобі був сам ОСОБА_1 , який відмовлявся виходити з транспортного засобу, а його дружина підійшла до автомобіля через деякий час після зупинки. Надалі працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що він відмовляється, у зв'язку з чим поліцейські пропонують пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 поводиться агресивно, обзиває поліцейських лайливими словами й робить спроби чинити їм опір, а також застосувати до них силу. В період часу з 20:56 год (час на відеодоріжці з 16:00 хв) жінка, яка, як слідує з обставин, є дружиною ОСОБА_1 , дорікає останньому, що вона просила його не брати транспортний засіб і не підтверджує факту її перебування за кермом.
На відеофайлі 2025_0422_211010_0000000_000000_0058.mp4 відображено події, які відбувались 22.04.2025 в період час у з 21:10:10 по 21:40:05, зокрема й факт огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, результат якого становив 1,35 проміле.
На відеофайлі 2025_0422_214010_0000000_000000_0059.mp4 відображено події, що відбувались 22.04.2025 в період час у з 21:40:10 по 21:46:42, а саме документування стану алкогольного сп'яніння та початок оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, участі в якому ОСОБА_1 уникає.
Суд не залишає поза увагою відображену на відеоматеріалах суперечливу поведінку ОСОБА_1 після зупинки поліцейськими транспортного засобу, який спочатку стверджував, що не керував транспортним засобом, а перебував у дворі, надалі пояснював, що не бачив (під час руху) вимог поліцейських про зупинку, які подавались проблисковими маячками, в подальшому стверджував, що транспортним засобом керувала його дружина, яка не підтверджувала зазначеного факту. ОСОБА_1 й надалі декілька разів змінював версії щодо керування/не керування транспортним засобом перед його зупинкою, що ставить під обґрунтований сумнів правдивість його пояснень і можливість врахування їх як джерела доказів у справі. При з'ясуванні обставин справи суддя надає оцінку поведінці й поясненням ОСОБА_1 з врахуванням і у взаємозв'язку з усіма обставинами справи та розцінює їх як спосіб захисту й такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 адвокат Рішко С.І. висловив зауваження, що відеозаписи є недопустимими доказами через відсутність відповідних відомостей у протоколі; фіксація проводилась в дворогосподарстві, а поліцейські не мали права входити до нього, довіритель ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом, перебувала жінка, яка була на місці зупинки, законних підстав для зупинки транспортного засобу не було, а тому всі докази, які були здобуті після незаконної зупинки, відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева» є недопустимими, матеріали справи не містять доказів, якими було б зафіксовано факт керування транспортним засобом - тобто зазначені обставини є недоведеними, рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.05.2025 в справі № 302/574/25 підтверджується відсутність підстав для зупинки транспортного засобу.
Суддя вважає за необхідне обговорити доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Рішка С.І. й надати їм оцінку в сукупності з дослідженими доказами в справі.
Щодо відсутності відображення в протоколі відомостей про здійснення відеофіксації суддя зауважує, що дійсно протокол не містить відповідної інформації. Водночас у протоколі зазначено, що до нього додаються, акт огляду на стан сп'яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння, інші матеріали справи. Суддя враховує обмеженість форми протоколу, яка фізично не дозволяє внести до нього повної інформації щодо всіх обставин, які можуть мати значення для розгляду й вирішення справи про адміністративне правопорушення, зокрема й повного переліку додатків до протоколу. При цьому суддя бере до уваги, що з відеозаписів слідує, що вони були здійснені з нагрудних бодікамер поліцейських та відеофіксація здійснювалась саме під час події адміністративного правопорушення. Суддя акцентує увагу на тому, що захисник Пазини І.Ю. не стверджував про те, що на відео відображені не ті події, які стали підставою складання протоколу про адмінправопорушення та відображають процес його оформлення, невідповідності відео та звукового ряду подіям, які мали місце, наявність певних компіляцій у відеоматеріалах, які спотворюють його зміст, або ж отримання його з істотним порушенням прав і законних інтересів ОСОБА_1 чи наявність суттєвих недоліків, які б ставили під обґрунтований сумнів достовірність відео. Відтак сам факт не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про здійснення відеофіксації й назви пристрою та носія на який проводиться запис не тягне за собою недопустимість зазначених доказів, зокрема й зважаючи на узгодження відеозаписів з іншими матеріалами справи.
Щодо здійснення фіксації правопорушення в дворогосподарстві належному ОСОБА_1 суддя зауважує про голослівність такого твердження через відсутність будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини. Водночас належить звернути увагу, що відповідно до матеріалів справи поліцейські на службовому автомобілі здійснювали переслідування транспортного засобу Фольксваген Каравелле д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який, всупереч приписам п. 2.4. і 8.9. Правил дорожнього руху, не виконав вимоги поліцейських про зупинку, подану ввімкненням проблискових маячків. При цьому з матеріалів справи слідує, що проїзд службового транспортного засобу поліцейських не був обмежений будь-якими перешкодами й він зразу зупинився після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу поліцейськими не вчинялись жодні інші дії, окрім як дій в провадженні в справі про адміністративне правопорушення. При цьому тільки через деякий час ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що ті перебувають в його дворі, проте не інформував їх що зазначене домоволодіння є його власністю й не заборонив перебувати в ньому.
Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом транспортного засобу, натомість за кермом була його дружина суддя зауважує, що такі твердження є голослівними й не підтверджуються наявними в справі доказами, а навпаки - спростовуються описаними відеоматеріалами. Окремо суддя зауважує, що, як слідує з відеозаписів, жінка, яка через деякий час після зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 підійшла до поліцейських і транспортного засобу, ствердила, що в автомобілі перебуває її чоловік та жодного разу не повідомила про те, що вона керувала транспортним засобом, дорікала ОСОБА_1 , що просила його не брати того дня автомобіль.
Стосовно доводів щодо незаконності зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суддя акцентує увагу на тому, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4560256 від 22.04.2025 (а.с. 5) підставою зупинки був висновок поліцейського про допущення ОСОБА_1 порушення п. 9.2. а. Правил дорожнього руху. Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зазначена обставина становить правову підставу для зупинки транспортного засобу. Подальше скасування зазначеної постанови не скасовує факт існування на момент зупинки транспортного засобу підстави для цього, як і не спростовує керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Окремо суддя зауважує, що рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.05.2025 в справі № 302/574/25, долученим за клопотанням захисника ОСОБА_1 , в сукупності з іншими доказами доводиться факт руху транспортного засобу й керування ОСОБА_1 зазначеним автомобілем.
Суд критично оцінює зазначені доводи сторони захисту й розцінює їх як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки вони спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеоматеріалами, детальний аналіз яких наведено вище.
Досліджені суддею докази, наявні в матеріалах справи, є належними і допустимими, логічно пов'язаними й взаємодоповнюючими один одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності для визнання доведеним факту керування ОСОБА_1 22 квітня 2025 року близько 20:30 год в селищі Міжгір'я по вулиці Заводській транспортним засобом Фольксваген Каравелле д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря, результат огляду становив 1,35 проміле, чим порушив п. 2.9. а) Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння й вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП
Захисником Пазини І.Ю. було подано клопотання про закриття провадження в справі, яке обґрунтовано: відсутністю законних підстав для зупинки транспортного засобу та, як наслідок, незаконності здобуття доказів вчинення адміністративного правопорушення й подальшої процедури складання протоколів про адміністративні правопорушення й відсутністю події адмінправопорушення . Стверджуючи про зазначені порушення захисник Рішко С.І. просив закрити провадження в справі. Доводи захисника були проаналізовані суддею, оцінка й аналіз обставин і на які посилається захисник знайшли своє відображення в постанові та викладені вище.
Як неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Суддя висновує про відсутність підстав для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, натомість доходить висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
З наведених міркувань та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
В разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 34 000,00 гривень (тридцять чотири тисячі двісті гривень).
Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарп.обл. - 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок UA538999980313030149000007001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач - ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ - 37993783, Рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 25 липня 2025 року.
Суддя О.І. Повідайчик