Справа № 750/4415/25 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П.
Провадження № 33/4823/621/25
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
25 липня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кравченка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 26 березня 2025 року, о 19 год. 12 хв., у місті Чернігові, по проспекту Левка Лук'яненка, 82, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Кравченко В.В. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, та закрити провадження по справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування скарги вказує на те, що працівниками поліції не був зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не встановлено, хто саме перебував за кермом, не роз'яснено його підзахисному порядок проходження медичного огляду, права та обов'язки. Крім того, наявний у матеріалах справи відеозапис є неповним, «нарізаним», а тому є неналежним та недопустимим доказом.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, про час і місце розгляду справи були поінформовані належним чином. При цьому, захисник Кравченко В.В. подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі, апеляційну скаргу підтримують у повному обсязі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №282502 від 26.03.2025, ОСОБА_1 , 26 березня 2025 року, о 19 год. 12 хв., у місті Чернігові, по проспекту Левка Лук'яненка, 82, керував транспортним засобом «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є непереконливими, з огляду на таке.
Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 26.03.2025, останній бачив, як транспортний засіб «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався вул. Левка Лук'яненка та біля магазину «Сіверський» водій зупинився та за кермо сів молодий чоловік високого зросту з бородою в зеленому костюмі, який продовжив рух без ближнього світла фар при цьому з явними ознаками алкогольного сп'яніння. О 19 год. 29 хв. транспортний засіб «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , припаркувався біля кафе «Нарцис» та з водійського сидіння вийшла вказана особа (а.с.9).
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який перебував в кафе «Нарцис». Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що під час патрулювання отримали виклик «Порушення ПДР», а саме, що транспортний засіб «Хонда» ледь не збив пішоходів, на що водій повідомив, що даний транспортний засіб півтори години стоїть припаркованим у м. Чернігові, по проспекту Миру, 192. При цьому, пасажир даного автомобіля повідомив, що за кермом був ОСОБА_1 , який перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Через чергову частину було встановлено, що автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , о 19 год. 12 хв. рухався по проспекту Левка Лук'яненка, 84, що було зафіксовано за допомогою камер «Безпечне місто». Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, які йому були озвучені поліцейськими. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», або пройти огляд у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовився. Після цього, працівником поліції йому було роз'яснено права, наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта про недоведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються дослідженими доказами у їх сукупності, так як поведінка останнього на місці та його висловлювання під час спілкування з поліцейськими, що він «просто їхав» вказувало на те, що він керував автомобілем, а відсутність відображення факту керування до моменту зупинки транспортного засобу не може бути єдиною підставою для закриття провадження у справі.
Відтак, апеляційний суд не має сумнівів, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , а тому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху мав обов'язок пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від виконання якого він відмовився.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено передбачені Конституцією України права та перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння останньому не було належним чином роз'яснено і забезпечено право на реальну правову допомогу адвоката, не є слушними, оскільки працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, зокрема, і право на юридичну допомогу адвоката.
Крім того, слід зазначити, що право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз'яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз'яснено право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 під час розгляду справи в місцевому суді, тому його право на захист не порушено.
Твердження захисника про те, що відеозапис не може бути допустимим доказом, оскільки відеофіксація не є безперервною, апеляційний суд визнає необґрунтованими, так як хронологія подій була зафіксована з використанням спеціальних технічних засобів за часом безперервно, і при його огляді у суду не виникає сумнівів у достовірності зафіксованої на відеозаписі інформації, а тому відеозапис є належним та допустимим доказом. Вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Кравченка В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний