Дата документу 21.07.2025
Справа № 334/4864/25
Провадження № 2/334/2868/25
21 липня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про стягнення суми,
установив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 11 865,77 грн., отримані за товар згідно Угоди з користувачем від 16.02.2024 року. В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що 16.02.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інкам Фінанс» укладено угоду, яка є публічним договором купівлі-продажу, в розумінні ст. 633 Цивільного Кодексу України, шляхом реєстрації та оформлення замовлення в мобільному додатку «JET!».
Відповідно до п. 4.1 Угоди, за Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар (нафтопродукти), визначений у замовленні Покупця, розміщеному за допомогою мобільного додатку та/або Веб-сайту, з використанням віртуальної та/або фізичної (пластикової) Паливної картки, на якій воно враховується, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти Товар, відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п. 4.2 Угоди, Покупець самостійно та на власний розсуд обирає розміщений у мобільному додатку та/або Веб-сайті товар: вид, кількість нафтопродукту, адресу АЗС, паливо-роздавальну колонку. Відповідальність за дані зазначені у замовлені покладається на Покупця.
Договір вважається укладеним, а пропозиція Продавця щодо його укладення повністю прийнятою (акцептованою) Покупцем, з моменту підтвердження Покупцем замовлення (п. 4.4. Угоди).
Відповідно до п. 5.3 Угоди, Покупець самостійно оформляє замовлення і оплачує (100 % передоплати) в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця. При оплаті платіжною карткою, Покупець підтверджує, що власником платіжної картки.
Фізична передача товару Покупцеві проводиться через АЗС, що зазначені у розділі «Карта» мобільного додатку, шляхом заправки автотранспортного засобу. Кількість товару, що відпускається на АЗС, вибирається Покупцем самостійно, в межах попередньо оплаченої кількості. Право власності у Покупця виникає з моменту передачі товару на АЗС (п. 5.4 Угоди).
Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання, сплативши за товар.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором, однак з грудня 2024 року у мережах АЗС, які мають здійснювати постачання товару, вказаний товар відсутній.
Так, 27.12.2024 року позивач звернувся до АЗС, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, 5 та йому повідомили про те, що відпуск товару неможливий з огляду на його відсутність на АЗС.
Станом на 11.06.2025 року позивач має невикористані літри палива А95- 200,06 літрів та ГАЗУ- 40 літрів, що підтверджується фотокопію з мобільного додатка «JET!». Вартість залишку газу становить 1319,60 грн., вартість залишку бензину А95 складає 10546,17 грн., а всього 11865,77 грн.
На підставі викладеного, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Частиною сьомою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
16.02.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інкам Фінанс» укладено угоду, яка є публічним договором купівлі-продажу нафтопродуктів. На виконання вказаної угоди ОСОБА_1 здійснена оплата вартості пального.
27.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , але йому повідомили, що відпуск товару неможливий з огляду на його відсутність на АЗС.
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору зобов'язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява N 7460/03, § 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 905/2382/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про стягнення суми задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу у розмірі 11 865 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 77 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін