Справа № 204/7677/25
Провадження № 3/204/1930/25
24 липня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., розглянувши справу про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 859540 від 11.07.2025, 11.07.2025 о 21:30 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, била дитину ОСОБА_2 по руках, чим неналежно виконувала покладені на неї батьківські обов'язки, оскільки була не в стані в повній мірі виконувати свої батьківські обов'язки, чим порушила вимоги ст. 150 СК України. Порушення вчинено повторного протягом року Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, пояснила, що правопорушення не вчиняла.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП слід закрити, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до частини 2 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винуватість ОСОБА_1 щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП до матеріалів справи додано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 859540; копія заяви ОСОБА_3 , відповідно до якої остання просила вжити заходів до сусідки ОСОБА_1 , яка вчиняє домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї доньки ОСОБА_2 . Матір зловживає спиртними напоями, постійно кричить на дитину та словесно ображає нецензурною лайкою, піднімає руку на дитину. Внаслідок вказаних дій дитина злякалася; копія письмових пояснень ОСОБА_3 , які аналогічні за змістом її заяві; копія електронного рапорту поліцейського; копія протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП; копія постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення.
Однак, вказані докази не є такими, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого іншою статтею КУпАП, при цьому згідно матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 11.07.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином уповноваженою особою на складання протоколу не було долучено доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 213,221,п.1ст.247,248, 249, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя Т.В. Безрук