Справа № 620/494/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА
23 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у електронній формі письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикодонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикодонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо повідомлення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період з 21.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) направити до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про його участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період з 21.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року провадження у справі № 620/494/25 закрито.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у письмовому провадженні на 23.07.2025.
16.04.2025, під № 8589 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у справі № 200/634/23 та у цій справі сторони, предмети та підстави позовів є тотожними, відмінність полягає лише в тому, що в цій справі № 620/494/25 позивач перефразував позовні вимоги, оскарживши бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовачастина НОМЕР_1 ) щодо повідомлення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період з 21.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», замість бездіяльності начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1) щодо оформлення документів, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», та їх подання до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України дляпризначення, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період жовтень-листопад 2022 року,яку оспорював у справі № 200/634/23, судове рішення у якій набрало законної сили. Таким чином, спір у справах № 620/494/25 та № 200/634/23 виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, проте із видозміненими за формою, проте не за своєю суттю вимогами.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що позивачем, зокрема, встановлено правову підставу позову з посиланням на пункт 11 Наказу 392-АГ, тому, вбачається, що у справі № 200/634/23 та у цій справі предмети та підстави позовів є різними, відмінність полягає в тому, що в цій справі № 620/494/25 предметом є інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу, а у справі № 200/634/23 неоформлення та неподання документів, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», та їх подання до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, які саме підтверджують безпосередню участь в бойових діях.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права
Згідно норм п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції виснувано наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору в даній справі заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) направити до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про його участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період з 21.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168».
Водночас, у провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа № 200/634/23 за позовом ОСОБА_1 , у якому він просив суд: визнати протиправною бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1) щодо неоформлення документів, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», та їх неподання до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період жовтень-листопад 2022 року;
визнати протиправною бездіяльність начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (відповідач 2) щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період жовтень-листопад 2022 року, а також її виплату у встановлений законом строк;
зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 невідкладно підготувати пакет документів, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», та надати їх до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період жовтень-листопад 2022 року;
зобов'язати начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України видати наказ про призначення позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, за період жовтень-листопад 2022 року, а також зобов'язати нарахувати та виплатити цю винагороду з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням необхідних податків і зборів.
За наслідками розгляду цього позову, Донецький окружний адміністративний суд 19.03.2023 ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 25.07.2023 скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі № 200/634/23, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Так, у справі № 200/634/23, постанова суду апеляційної інстанції у якій вже набрала законної сили, та у справі № 620/494/25 ініційованій позивачем, шляхом звернення до Чернігівського окружного адміністративного суду, позивач та відповідач є тотожними.
При цьому, дослідивши зміст позовних вимог у вказаних справах, вбачається, що в обох випадках спір виник у зв'язку із неоформленням ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) та ненаправленням (неподанням, неповідомленням) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), метою ініціювання яких є отримання позивачем додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Як обґрунтовано наголосив суд першої інстанції, при заміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, тотожність предмета позову зберігається, оскільки перефразування позовних вимог не свідчить про зміну предмета оскарження.
Тому, в обох випадках звернення до суду з позовами у справах № 620/494/25 та № 200/634/23 убачається тотожній характер спірних правовідносин суб'єктний склад учасників відносин зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) не змінювався; об'єкт і предмет правового регулювання ідентичні, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин на час виникнення спірних правовідносин та умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) однакові (тотожність сторін, предмета і підстав у справах).
У справі № 200/634/23 вже було розглянуто, досліджено та вирішено позовні вимоги про підготовку пакету документів, та їх надання до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період жовтень-листопад 2022 року, а також, і питання видання наказу про призначення, нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, за період жовтень-листопад 2022 року.
Тож, на переконання колегії суддів, заявлені вимоги у цій справі, фактично направлені на поновлення права позивача на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, за період жовтень-листопад 2022 року, по якій вже наявне рішення суду, що набрало законної сили.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, у справі № 200/634/23 та у цій справі сторони, предмети та підстави позовів є тотожними, відмінність полягає лише в тому, що в цій справі № 620/494/25 позивач перефразував позовні вимоги, оскарживши бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо повідомлення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період з 21.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», замість бездіяльності начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1) щодо оформлення документів, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», та їх подання до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період жовтень-листопад 2022 року, яку оспорював у справі № 200/634/23, судове рішення у якій набрало законної сили.
Таким чином, спір у справах № 620/494/25 та № 200/634/23 виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до повторної перевірки зазначеної вище бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що свідчить про неможливість повторного розгляду справи за наявності постанови суду апеляційної інстанції, що набрала законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Колегія суддів наголошує на тому, що видозмінене формулювання позовних вимог та суду, до якого подається позовна заява, не є новою підставою для звернення до суду з даним позовом, адже вимоги стосуються не нарахування додаткової винагороди за період, по якому питання права на таку виплату вже було вирішено, а нові вимоги всерівно зводяться до намагання довести наявність права на таку виплату, шляхом бездіяльності одного органу у обміні інформацією про участь позивача у бойових діях/заходах, проте такі дії учасника справи, мали бути покладені в основу правової позиції та доведення обставин, під час розгляду справи № 200/634/23, яка вже по суті вирішила спірні правовідносини.
Недопустимість повторного звернення із вимогами, щодо яких є таке, що набрало законної сили судове рішення, обумовлено загальним принципом, визначеним у пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України в якості основної засади судочинства - обов'язковість судового рішення.
Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко