24 липня 2025року м. Київ
Справа № 755/8034/24
Провадження: № 22-ц/824/13833/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т. О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гаврилової О. В.
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києвавід 14 травня 2025 позов ОСОБА_2 задоволено
Визнано недійсними електронні торги з примусової реалізації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2076048380000), результати яких були оформлені протоколом № 465712 від 13 лютого 2020 року.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору по 4 468,05 грн з кожного.
Повне рішення суду складено 23 травня 2025 року
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив 18 липня 2025 року засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду, в якій одночасно порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що копію оскаржуваного судового рішення ні він, ні його адвокат не отримували.
Вирішуючи порушене скаржником питання, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 354 ЦПК Україниапеляційнаскарга на рішення суду подаєтьсяпротягомтридцятиднів, а на ухвалу суду протягомп'ятнадцятиднів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданнібулооголошенолишевступну та резолютивнучастини судового рішенняабо у разірозглядусправи (вирішенняпитання) без повідомлення (виклику) учасниківсправи, зазначений строк обчислюється з дня складенняповного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухваленнярішення є дата йогопроголошення (незалежновід того, яке рішенняпроголошено-повнечискорочене). Датою ухваленнярішення, ухваленого за відсутностіучасниківсправи, є дата складенняповного судового рішення.
Як убачається із матеріалів справи, 14 травня 2025 року судом першої інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення ( т. 2 а. с. 163-164).
Повний текст рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року виготовлено 23 травня 2025 року, тобто, останнім днем подання апеляційної скарги є 23 червня 2025 року
Апеляційна скарга ОСОБА_1 направлена засобами поштового зв'язку 18 липня 2025 року, тобто, з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що копію оскаржуваного судового рішення ні він, ні його адвокатне отримували.
В той же час, згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 рокунадіслано судом27.05.2025.Зареєстровано: 28.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.
Відповідно до ордеру на надання правничої допомоги адвокат Верес М. Я. надає правничу допомогу ОСОБА_1 в Дніпровському районному судді м. Києва.
Згідно до п 3.1 договору про надання правової допомоги від 25 листопада 2024 року, який укладений міжВересем М. Я. та ОСОБА_1 , цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 2024-до вирішення справи по суті (т. 2. а. с. 102).
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК Українипредставник, якиймаєповноваження на веденнясправи в суді, здійснюєвідімені особи, яку вінпредставляє, їїпроцесуальні права та обов'язки.Обмеженняповноваженьпредставника на вчиненняпевноїпроцесуальноїдіїмають бути застережені у виданіййомудовіреностіабоордері.
Згідно довідки про доставку електронного документу «Рішення» доставлено до електронного кабінету адвоката Вереса М. Я.29 травня 2025 року (т. 2 а.с. 165).
Отже, строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м Києва від 14 травня 2025 року для ОСОБА_1 та його представника розпочався 30 травня 2025 року та закінчився 30 червня 2025 року.
Ураховуючи викладене, апеляційна скаргаскаржникомподана поза межами строку на апеляційне оскарження.
Згідно ч.ч. 5,6 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 суд виходив із того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасникасправиобов'язокотримуватиповідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, якийкомунікує з учасникомсправи за допомогоюповідомлених ним засобівкомунікації, дієправомірно і добросовісно. Тому слідвиходити з «презумпціїобізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такізасобикомунікації, знаєабопринаймні повинна буладізнатися про повідомлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Ураховуючи вищевикладене у контексті наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставин пропуску такого строку, суд визнає такі підстави неповажними та такими, що об'єктивно не перешкоджали представнику позивача вчинити процесуальну дію у строк, передбачений процесуальним законом.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Зважаючи на наведені обставини, вважаю, що підстави для поновлення процесуального строку за вказаними скаржником обставинами відсутні.
Крім того, апеляційна скарга не в повній мірі оплачена судовим збором.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення чи ухвали справляється судовий збір.
Законом України «Про судовий збір» визначено розміри ставок судового збору на основі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
У відповідності до положень Закону України «Про судовий збір», зокрема, п. 1 ч.1 ст. 4, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовийзбір»за поданняпозовної заяви, щомаєодночасномайновий і немайновий характер, судовийзбірсплачується за ставками, встановленими для позовнихзаявмайнового та немайнового характеру.У разіколи в позовнійзаявіоб'єднанодві і більшевимогнемайнового характеру, судовийзбірсплачується за кожнувимогунемайнового характеру.
Як убачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із вимогою немайнового характеру та вимогою майнового характеру .
Отже, звертаючись із позовними вимогамиОСОБА_2 вірно сплатила судовий збір у розмірі 1211, 40 грн =(3028*0,4) за звернення з вимогою немайнового характеру, а також 12192, 97 грн =(1 219 897*0,01) за звернення з вимогою майнового характеру.
Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення до суду апеляційної інстанції скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 20106, 56 = (12192, 97+1211, 40)*1,5.
В той же час, до апеляційної скарги скаржником долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1816, 80 грн, тобто, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 18289, 76грн. за наступними реквізитами та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Солом.р-ні/Соломян.р-н
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статті 358 цього Кодексу.
Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку длянадання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження та доплати судового збору у розмірі 18289, 76грнгрн.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357, 366 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 рокузалишити без рухуз наданням строку для надання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження та доплати судового збору, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для такого поновлення у встановлений строк, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити скаржнику, що у випадку несплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Т.О. Невідома