Ухвала від 16.07.2025 по справі 757/20141/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_14 , та апеляційну скаргу ОСОБА_15 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.05.2025 задоволено клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 із забороною відчуження, розпорядження та користування на наступні об'єкти нерухомого майна:

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:01:002:0031, площею 4,0600 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві комунальної власності належить Львівській _____________________________________________________________________________

Справа № 757/20141/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_16

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4258/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

міській раді (код ЄДРПОУ 04055896), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1553491246101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0027, площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ТОВ «РІВЄРА СІТІ» (код ЄДРПОУ 45227948), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1735857746101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0001, площею 0,0850 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі державного акту на землю серії ЯГ № 516627 від 28.12.2006 на праві приватної власності належить ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0002, площею 0,0850 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка на підставі державного акту на землю серії ЯА № 869324 від 18.10.2005 на праві приватної власності належить ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0025, площею 0,0161 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2216726946101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0034, площею 0,0100 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1600789146101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0038, площею 0,0100 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2175811646101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0045, площею 0,0100 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2175796446101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0060, площею 0,2269 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана у постійне користування ОСББ «Курортна 8» (код ЄДРПОУ 40824423);

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0048, площею 0,0871 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_4 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1691738046101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0033, площею 0,0800 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_4 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1598496846101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0054, площею 0,0926 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить ОСББ «Макаренка 13 А» (код ЄДРПОУ 44886254), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2123737446101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0057, площею 0,0293 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_5 );

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0047, площею 0,0735 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_6 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1631491746101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0044, площею 0,0741 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_6 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1625882046101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0024, площею 0,0741 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_7 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1804193246101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0051, площею 0,0152 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_8 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2078138346101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0052, площею 0,0158 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_9 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2078183746101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:1448, площею 0,0580 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі державного акту на землю серії ЛВ № 058079 від 12.11.2004 на праві приватної власності належить ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_10 );

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:1446, площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі державного акту на землю серії ЛВ № 058077 від 12.11.2004 на праві приватної власності належить ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_10 );

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0046, площею 0,0930 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_11 ) та ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_12 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1737444446101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:1447, площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_13 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1405025846101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:1447, площею 0,0757 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_10 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1830685946101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:01:001:0115, площею 0,0243 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_14 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1266300946101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:01:001:0117, площею 0,0214 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_15 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1266294346101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:01:001:0116 площею 0,0214 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_16 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1272247746101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:01:002:1678 площею 0,2500 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортний проїзд, 3, яка на праві приватної власності ТОВ «ЕФ-ЛІНГ» (код ЄДРПОУ 44594694), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1905516346101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0043, площею 0,1000 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна, яка на праві приватної власності належить ТОВ «ПЕРФОРМЕНС 2» (код ЄДРПОУ 44044492), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1645568946101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0037,площею 0,1200 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна, яка на праві приватної власності належить ТОВ «ПЕРФОРМЕНС 2» (код ЄДРПОУ 44044492), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1598528146101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0035, площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_17 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1596503246101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0043, площею 0,0800 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, яка на праві приватної власності належить ОСББ «ЖК КОЛО ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ 45052640), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1682357946101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0050, площею 0,0800 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, яка на праві приватної власності належить ОСББ «ЖК КОЛО ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ 45052640), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1680002146101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0028, площею 0,0800 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_18 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 187610146101;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0785, площею 0,0800 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі державного акту на землю серії ЯА № 732666 від 20.07.2005 на праві приватної власності належить ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_18 ).

Цією ж ухвалою заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , представник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_14 , та власник майна ОСОБА_15 подали апеляційній скарги.

Представник ОСОБА_6 в апеляційних скаргах, поданих в інтересах ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в кожній окремо просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт земельних ділянок:

- із кадастровим номером 4610166300:06:002:0027,яка є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівєра Сіті»;

- із кадастровим номером 4610166300:06:002:0034, 4610166300:06:002:0038, 4610166300:06:002:0045, які є власністю ОСОБА_9 ;

- із кадастровим номером 4610166300:06:002:0047, 4610166300:06:002:0044, 4610166300:06:002:0042, які є власністю ОСОБА_10 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що з самого початку вищевказані земельні ділянки відносилась до земель комунальної власності та жодного зв'язку з майном АТ «Укрпофздравниця», а саме з майном Санаторію «Львів», як це зазначено у клопотанні прокурора, не мають.

Земельні ділянки набуті ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 законним шляхом, та їх передача жодним чином не пов'язана із періодом 2000-2004 років, який вказаний у клопотанні про арешт майна як період, протягом якого відбувалось вилучення з постійного землекористування санаторію земельних ділянок.

ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не мають жодного відношення до ТОВ «Компанія «Аста», ТОВ «Цукрові розсипи», ТОВ «Роял Хаус Львів», які були набувачами земельної ділянки та нерухомого майна ДП «Санаторій «Львів» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», жодних договорів (угод) щодо відчуження вказаного нерухомого майна та/чи щодо земельної ділянки, на якій таке розміщено, з такими ніколи не укладало.

Крім того, вищенаведені земельні ділянки не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, з огляду на склад кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваним. Земельні ділянки не є доказами, які об'єктивно пов'язують підозрюваних з переліченими злочинами у кримінальному провадженні, не підтверджують фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача, що відповідні особи могли вчинити інкриміновані їм злочини.

Також апелянт посилався на допущене слідчим суддею істотне порушення вимог КПК при розгляді клопотання, обумовлене тим, що слідчий суддя не надав можливості ознайомитись директору ТОВ «Рівєра Сіті» з матеріалами справи в електронному форматі з переведенням усіх матеріалів в електронну форму, та розглянув клопотання без участі представника вказаного товариства, а також не надав можливості представнику ОСОБА_9 та ОСОБА_10 брати участь в розгляді справи, оскільки не приєднав його до відеоконференції, не зважаючи на наявність відповідного клопотання.

Представник ОСОБА_7 апеляційних скаргах, поданих в інтересах в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в кожній окремо просила скасувати ухвалу слідчого судді в частині задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на:

- земельну ділянку із кадастровим номером 4610166300:01:001:0115, площею 0,0243 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_11 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:01:001:0117, площею 0,0214 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_12 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:01:001:0116 площею 0,0214 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_13 ;

із накладеними заборонами та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у цій частині.

В апеляційних скаргах в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_13 апелянт зазначала, що кримінальне провадження № 62019100000001170 здійснюється за підозрою конкретних осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, та власники земельних ділянок ОСОБА_11 та ОСОБА_13 не є підозрюваними в кримінальному провадженні, натомість є дійсними власниками належних їм земельних ділянок, придбаних в установленому законом порядку на підставі договорів купівлі-продажу.

Правовстановлюючі документи щодо майна ОСОБА_11 та ОСОБА_13 чи попередніх власників в судовому порядку не оскаржувались та не визнавались недійсними.

Слідчим суддею не враховано, що постанова слідчого про визнання речовими доказами земельних ділянок не містить будь - якого обґрунтування щодо наявності ознак речового доказу та можливості використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя прийняв рішення про заборону розпорядження та користування об'єктом нерухомого майна, не звернувши увагу на те, що клопотання прокуроране містить обґрунтування існування передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України, обставин для заборони користування та розпорядження вказаним майном.

Також слідчий суддя не врахував вимоги ст. ст. 170. 173 КПК України, якими не передбачено повноважень слідчого судді при вирішенні питання проарешт майна приймати рішення про заборону відповідним державним органам та установам вчиняти реєстраційні та нотаріальні дії.

В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_12 , захисник зазначала, що слідчий суддя в ході розгляду клопотання не взяла до уваги пояснення представника про те, що ОСОБА_12 не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:01:001:0117, площею 0,0214 га, починаючи з 18.08.2018, що підтверджується договором дарування та витягом з реєстру.

Дійсного власника даного майна слідчим не було встановлено.

Представник ОСОБА_8 в апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_14 , просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині задоволення клопотання прокурора про накладення арешту із заборонами на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:06:002:0048, площею 0,0871 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:06:002:0033, площею 0,0800 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна; та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у цій частині.

Апелянт зазначав, що в матеріалах досудового розслідування і в клопотанні про арешт не наведено жодного доказу, який би свідчив про те, що майно, яке належить ОСОБА_14 могло бути отримано нею в результаті здійснення якоїсь незаконної діяльності чи вчинення злочину, так як документи, на підставі яких майно було придбане, не визнавались недійсними в передбаченому законом порядку. Відтак об'єкти нерухомості були придбані ОСОБА_14 на законних підставах та у спосіб, що передбачений національним законодавством.

Крім того, прокурор не наводить об'єктивних обставин, що саме ці земельні ділянки належали та незаконно вибули із власності держави в особі Фонду державного майна.

Ні майно, на яке накладено арешт, ні його власниця не мають жодного відношення до кримінального провадження.

Оскаржуваною ухвалою накладено арешти на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб загальною площею 6,6026 га, тоді як прокурором зазначено в клопотанні про протиправне вилучення із власності держави 3,33 га землі.

В апеляційній скарзі, поданій власником майна ОСОБА_15 , остання просила поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді в частині арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:06:002:0046, площею 0,0930 га, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_24 та ОСОБА_15 , та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора в цій частині.

ОСОБА_15 зазначала, що арештована земельна ділянка належить їй та чоловіку на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2019. На даній ділянці вже розташовано житловий будинок садибного типу.

І придбання ділянки, і будівництво будинку на ній здійснено на законних підставах, та прокурором не доведено відповідність даного майна ознакам речових доказів.

Також апелянт зазначала, що слідчим суддею не задоволено її заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та незаконно не допущено до розгляду клопотання.

Копію ухвали ОСОБА_15 направлено не було, та станом на день подачі апеляційної скарги не виготовлено її повного тексту, у зв'язку із чим апелянт просила поновити строк на апеляційне оскарження.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_15 просила проводити апеляційний розгляд у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ОСОБА_6 в режимі відеоконференцзв'язку в інтересах ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_14 , які підтримали апеляційні скарги з наведених у них підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, клопотання ОСОБА_15 про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності власника майна ОСОБА_15 , за відсутності доказів повідомлення її про дату, час та місце судового розгляду. Дані про направлення ОСОБА_15 копії оскаржуваної ухвали у матеріалах провадження відсутні.

Апелянт зазначала, що станом на день звернення із апеляційною скаргою копію оскаржуваної ухвали їй не вручено.

Згідно з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.11.2019 у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Ураховуючи, що матеріали справи містять відомостей про обізнаність власника майна власника майна ОСОБА_15 із мотивами прийнятого рішення, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи останньої про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за підозрою ОСОБА_29 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_30 за ч. 1 ст. 255 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_31 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_32 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_33 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191 ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що передача майнових комплексів у відання Української республіканської ради профспілок, правонаступником якої після розпаду СРСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Отже майно, що розташоване на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення Федерації професійних спілок України, АТ «Укрпрофоздоровниця» та інших профспілкових організацій, перебувало у державній власності, то таке майно не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.

Так, постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України № П-ІІ-І від 22.11.1991 на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України, за пайовим внеском Фонду соціального страхування України створено Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофздравниця» (надалі - АТ «Укрпрофздравниця»).

Відповідно до акту приймання-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність АТ «Укрпрофздравниця» від 24.01.1992, Федерація незалежних профспілок України передала, а АТ «Укрпрофздравниця» прийняло майно територіальних санаторно-курортних установ профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок, серед яких і майно Санаторію «Львів», що розташоване за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8.

У подальшому, наказом Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» № 28 від 15.03.2000 створено філію Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» - «Санаторій «Львів». Цим же наказом затверджено перелік будівель та споруд санаторію «Львів», що підлягають державній реєстрації та знаходяться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8.

На підставі зазначеного наказу КП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано реєстраційне посвідчення від 14.08.2001, яким засвідчено право власності на цілісний майновий комплекс санаторію «Львів» за Прикарпатським дочірнім підприємством ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Рішенням загальних зборів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» № 3/1 від 22.01.2003 (протокол № 3) «Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» реорганізовано, шляхом виділення філії Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» - «Санаторій «Львів» в Дочірнє підприємство «Санаторій «Львів» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та затверджено його статут, який зареєстрований 21.02.2003 за № 18941.

Відповідно до вищевказаного статуту, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» є засновником та власником майна названого підприємства, а ДП «Санаторій «Львів» є правонаступником Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» стосовно цивільно-правових відносин, що виникли в результаті діяльності філії «Санаторій «Львів».

Разом з тим, згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 22.01.2003 та акту прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу, Прикарпатське дочірнє підприємство ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» передало, а дочірнє підприємство «Санаторій «Львів» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» прийняло у володіння і користування майно, без права рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», інших активів, зобов'язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс - дочірнє підприємство «Санаторій «Львів» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул. Курортна, 8.

Водночас, невстановлені досудовим розслідуванням особи, з числа керівників та працівників Федерації професійних спілок України та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи з метою незаконного заволодіння державним майном, а саме цілісним майновим комплексом ДП «Санаторій «Львів» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», що розташований за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул. Курортна, 8, розробили злочинний план, згідно якого, місцеві органи виконавчої влади, зокрема службові особи Брюховицької селищної ради, в порушення вимог Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452-XII «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України від 10.09.1991 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та інших, вказаних вище, нормативних актів, мали оформити та видати в порушення вказаних вимог законодавства представникам ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, яке перебувало в їх віданні.

Установлено, що 06.07.1990 Брюховицькою селищною радою Прикарпатському об'єднанню санаторно-курортних установ видано державний акт на право користування землею серії Б № 040262, відповідно до якого безстроково та безоплатно передано у користування Санаторію «Львів» земельну ділянку площею 7,4 га.

У подальшому, невстановлені досудовим розслідуванням особи з числа керівників Федерації професійних спілок України, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та ДП «Санаторій «Львів», у період 2000-2004 років, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння державним майном, подали до Брюховицької селищної ради заяви про вилучення з постійного землекористування санаторію земельних ділянок, мотивуючи своє рішення тим, що такі земельні ділянки не використовуються у виробничому процесі, підвищеннями тарифів на землю, скрутним матеріальним становищем санаторію тощо.

На підставі вищевказаних заяв, з земельної ділянки загальною площею 7,4 га, яка перебувала у користуванні Санаторію «Львів», рішенням Брюховицької селищної ради № 142 від 05.05.2000 вилучено 0,05 га, рішенням № 381 від 21.08.2001 вилучено 2,29 га, рішенням № 84 від 05.12.2002 вилучено 0,57 га, рішенням № 158 від 26.06.2003 вилучено 0,17 га, рішенням № 244 від 04.03.2004 вилучено 0,25 га.

Таким чином, протягом 2000-2004 років із земельної ділянки, на якій розташовувався ДП «Санаторій «Львів», протиправно вилучено 3,33 га.

Крім того, 07.05.2018 між Брюховицькою селищною радою та ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП «Санаторій «Львів» укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,0600 га, кадастровий номер 4610166300:06:002:0031, строком на 49 років для будівництва і обслуговування санітарно-оздоровчих закладів, яка знаходиться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, та на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать ДП «Санаторій «Львів».

Враховуючи вищевикладене, під час досудового розслідування отримано відомості про об'єкти незаконно відчуженого майна третім особам, зокрема, зазначених у клопотанні земельних ділянок.

Як зазначено в клопотанні, зібрані під час досудового слідства докази вказують на те, що вищезазначені об'єкти нерухомості є об'єктом протиправного посягання службових осіб правоохоронних органів, працівників Федерації професійних спілок України (код ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02605473) та інших фізичних та юридичних осіб.

З огляду на те, що, право власності держави Україна після розпаду СРСР, історії створення спірного майна та створення ПрАТ «Укрпрофоздоровниці», з проголошенням незалежності України 24.08.1991 право власності на майно набула держава, тому відповідно до постанови Верховної ради України №2268ХІІ від 10.04.1992 та №3943-ХІІ від 01.02.1994 орган, якому надані повноваження прийняти та розпоряджатись спірним об'єктом до визначення суб'єктів його права, є Фонд державного майна України.

Таким чином, майно не могло на законних підставах перейти у власність Федерації незалежних профспілок України, яке згодом остання передала до статутного фонду ПрАТ «Укрпрофоздоровниці» (код ЄДРПОУ 02583780), оскільки майно перейшло у державну власність відповідно до вищезазначених положень нормативно - правових актів.

Як зазначено в клопотанні, зазначене свідчить про те, що усе майно, передане Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та у подальшому інших фізичних та юридичних осіб є державною власністю.

Постановою заступника керівника другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_34 від 25.11.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні нерухоме майно, а саме земельні ділянки, серед яких:

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:06:002:0027, площею 0,1000 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, яка на праві власності належить ТОВ «РІВЄРА СІТІ» (код ЄДРПОУ 45227948), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1735857746101;

01.05.2025 прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 із забороною відчуження, розпорядження та користування на наступні об'єкти нерухомого майна:

- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:01:002:0031, площею 4,0600 га, розташована за адресою: Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, яка на праві комунальної власності належить Львівській міській раді (код ЄДРПОУ 04055896), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1553491246101;

Також прокурор в клопотанні просив заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.05.2025 задоволено клопотання прокурора у повному обсязі та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на вищевказані об'єкти нерухомого майна, із забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.05.2025 у межах даного судового провадження оскаржена лише в частині накладення арешту на земельні ділянки, належні ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_35 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту земельних ділянок вказаних осіб.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно колегією суддів не перевіряється.

Постановляючи ухвалу про арешт нерухомого майна ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_36 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , слідчий суддя виходив з необхідності збереження майна як речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на земельні ділянки, зазначені у клопотанні прокурора, власниками яких є ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_37 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 62019100000001170, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі нерухоме майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_12 про залишення поза увагою слідчим суддею в ході розгляду клопотання тієї обставини, що ОСОБА_12 не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:01:001:0117, площею 0,0214 га, починаючи з 18.08.2018, є обгрунтованими.

Так, як убачається із даних долучено до клопотання прокурора витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 30.04.2025 земельна ділянка із кадастровим номером 4610166300:01:001:0117, площею 0,0214 га, починаючи з 18.08.2018 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_38 , у той час як в клопотанні прокурора, так і в ухвалі слідчого судді помилково зазначено про належність вказаної земельної ділянки на праві власності ОСОБА_12 .

Разом з тим, порушуючи в апеляційній скарзі питання про скасування арешту із зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_39 земельної ділянки із кадастровим номером 4610166300:01:001:0117, площею 0,0214 га, представник ОСОБА_7 не обгрунтувала, яким чином накладення арешту на майно, яке належить іншій особі - ОСОБА_35 , порушує права та законні інтереси ОСОБА_12 , в інтересах якої вона подала апеляційну скаргу.

Крім того, помилкове зазначення прокурором в клопотанні та слідчим суддею в ухвалі імені по-батькові власника земельної ділянки може свідчити про допущену описку в цій частині, яка може бути виправлена у передбаченому законом порядку, проте не є самостійною безумовною підставою для скасування накладеного на вказану земельну ділянку арешту з цих підстав.

Доводи апеляційних скарг представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_14 , та власника майна ОСОБА_15 про те, що арештовані земельні ділянки не можуть відповідати ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначені у клопотанні земельні ділянки можуть бути об'єктами кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доводи апелянтів про те, що нерухоме майно, на яке було накладено арешт, належить на праві власності ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на законних підставах, та придбане у законний спосіб і не має відношення до обставин кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування, яке на даний час триває.

Наявні на момент розгляду клопотання відомості не перешкоджають накладенню арешту на майно за наведених стороною обвинувачення підстав, та на даному етапі досудового розслідування сукупність долучених до клопотання матеріалів є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного у клопотанні нерухомого майна.

Натомість, надання судом аналізу викладених в апеляційній скарзі відомостей щодо законності набуття у власність ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 земельних ділянок, створить ситуацію, за якої суд вдасться до оцінки доказів, оцінки та встановленню фактичних обставин кримінального правопорушення, що свідчитиме про вихід за межі предмета оцінки, яка здійснюється на даній стадії досудового розслідування під час розгляду клопотання про арешт майна, що є неприпустимим з огляду на приписи ч. 3 ст. 26 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя розглянув клопотання прокурора без участі представника ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , не приєднавши їх до відеоконоференції, не є самостійною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді. Крім того, у відповідності до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття власників майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання власника майна ОСОБА_15 задовольнити та поновити ОСОБА_15 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року

Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Рівєра Сіті», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_14 , та апеляційну скаргу ОСОБА_15 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Попередній документ

129071825

Наступний документ

129071827

Інформація про рішення:

№ рішення:	129071826
№ справи:	757/20141/25-к
Дата рішення:	16.07.2025
Дата публікації:	29.07.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Київський апеляційний суд
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (13.01.2026)
Результат розгляду:	залишено без змін
Дата надходження:	01.05.2025
Предмет позову:	-

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

02.05.2025 14:00	Печерський районний суд міста Києва
19.05.2025 09:40	Печерський районний суд міста Києва

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ЮШКОВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ

суддя-доповідач:

ЮШКОВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ