апеляційне провадження №22-ц/824/5224/2025
справа №757/483/24-ц
25 червня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Лісовським Сергієм Володимировичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є.С., повне рішення складено 14 листопада 2024 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії.
Вимоги позову мотивує тим, що 07 лютого 2023 року позивач брав участь у пленарному засіданні Верховної Ради України, на якому задав питання кандидату на посаду Голови Служби безпеки України ОСОБА_2
23 лютого 2023 року Верховна Рада України без обговорення прийняла рішення про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України.
23 лютого 2023 року о 18:05 на офіційному сайті Верховної ради України опубліковано інформацію наступного змісту: "23 лютого 2023 року Верховна Рада України, згідно з висновком Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України про питання дотримання народним депутатом України ОСОБА_1 дисципліни та норм депутатської етики (про висловлювання на пленарному засіданні Верховної Ради України 07 лютого 2023 року), прийняла рішення про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 брати участь в одному пленарному засіданні і довести таке рішення до відома виборців через газету «Голос України»".
Не погодившись із рішенням Верховної Ради України від 23 лютого 2023 року, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Верховного Суду від 02 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийняте 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні 9 сесії Верховної Ради України IX скликання. Стягнуто з Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 1 073,60 гривень.
Позивач вказує, що рішення Верховної Ради України про відсторонення позивача від участі в одному пленарному засіданні, яке було опубліковано в газеті «Голос України», підірвало довіру виборців до нього, як до народного депутата України, та вплинуло на його ділову репутацію, оскільки поставило під сумнів його професійну компетентність та особисті якості. Вказана обставина також встановлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі № 990/41/23.
Звертає увагу на те, що рішення про відсторонення позивача від участі в одному пленарному засіданні було визнано протиправним та скасовано рішенням Касаційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року справа № 990/41/23, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року, але інформація про скасування вказаного рішення не доведена до виборців, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- зобов'язати Верховну Раду України опублікувати в газеті Верховної Ради України «Голос України» оголошення про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 брати участь в одному пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України ІХ скликання;
- зобов'язати головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України під час пленарного засідання оголосити про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України ІХ скликання;
- судові витрати покласти на відповідача.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції установив, що рішення про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України є проявом управлінської діяльності Верховної Ради України стосовно народного депутата України, наслідком якої стало те, що позивач був безпідставно обмежений у можливості здійснювати свої повноваження, та не спрямоване на поширення недостовірної інформацію з метою приниження ділової репутації позивача.
Також суд вказав, що позивачем не було надано жодних доказів суду, які б свідчили про наявність шкоди діловій репутації позивача та причинного зв'язку між шкодою і рішенням Верховної Ради України.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Лісовським С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування позову посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Звертає увагу, що висновки суду першої інстанції про те, що рішення про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 участі в одному пленарному засіданні Верховної Ради України не спрямоване на поширення недостовірної інформацію з метою приниження ділової репутації позивача, є помилковими, оскільки Великою Палатою Верховного Суду установлено, що публікація рішення Верховної Ради України в Газеті "Голос України" про позбавлення позивача права брати участь в одному пленарному засіданні впливає на довіру виборців до народного депутата та його ділову репутацію, оскільки ставить під сумнів його професійну компетентність.
Таким чином, судом установлено факт того, що інформація про позбавлення народного депутата за порушення ним дисципліни й етичних норм права брати участь у пленарних засіданнях ВРУ, яка була повідомлена невизначеному колу осіб шляхом її оприлюднення у газеті «Голос України», впливає на довіру виборців до народного депутата та його ділову репутацію, оскільки ставить під сумнів професійну компетентність такого народного депутата.
Звертає увагу, що в позовній заяві мова не йшла про поширення недостовірної інформації. Позивач звернувся з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації.
Підсумовуючи викладене, вказує, що єдиним способом відновлення честі, гідності, ділової репутації позивача є публікація рішення Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року по справі № 990/41/23, в "Голосі України" та оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради України під час пленарного засідання про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України IX скликання.
В обґрунтування порушень норм процесуального права посилається на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
24 січня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив Верховної Ради України на апеляційну скаргу, в якому посилається на необґрунтованість апеляційної скарги.
Вказує, що позивачем в обґрунтування позову та апеляційної скарги висловлено лише припущення, що оприлюднення рішення парламенту впливає на довіру виборців до народного депутата України та його ділову репутацію. Однак позивачем не було надано жодних доказів суду, які б свідчили про наявність такої шкоди та причинного зв'язку між шкодою і рішенням Верховної Ради України, яке не мало на меті завдати шкоди немайновим правам позивача.
Звертає увагу, що відповідно до пунктів 1-2 мотивувальної частини рішення Касаційного адміністративного Суду Верховного Суду убачається, що позивач у справі №990/41/23 просив:
1) визнати протиправним і скасувати рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийнятого 23 лютого?2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України IX скликання;
2) зобов'язати Верховну Раду України опублікувати у газеті Верховної Ради України «Голос України» оголошення про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України IX скликання;
3) зобов'язати головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України під час пленарного засідання оголосити про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України IX скликання.
Суд відмовив у задоволенні вимог позивача щодо зобов'язання Верховної Ради України опублікувати у газеті Верховної Ради України «Голос України» оголошення про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України IX скликання; зобов'язання головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України під час пленарного засідання оголосити про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України IX скликання.
Уважає, що позовна заява ОСОБА_1 , із якою він звернувся до Печерського районного суду міста Києва, подана до того самого відповідача, з тих самих підстав, та про той самий предмет.
Крім цього, посилання скаржника на пункт 113 постанови Великої Палати Верховного Суду є недоречним, оскільки суд припустив те, що "такі відомості впливають на довіру виборців до народного депутата та його ділову репутацію, оскільки ставлять під сумнів професійну компетентність".
Вказує на неефективний спосіб захисту, обраний позивачем.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Бондар Б.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача Лаптієв А.М. в судовому засіданні 11 червня 2025 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, далі 25 червня 2025 року у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Установлено, що у газеті «Голос України» №40 (8057) від 24 лютого 2023 року розміщено інформацію такого змісту: "Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради, рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України прийняте на пленарному засіданні 23 лютого 2023 року ("за" - 261 народний депутат України). Відповідне рішення прийнято згідно з висновком Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України про питання дотримання народним депутатом України ОСОБА_1 дисципліни та норм депутатської етики (про висловлювання на пленарному засіданні Верховної ради України 07 лютого 2023 року)" (а.с. 15).
Рішенням Верховного Суду від 02 травня 2023 року, залишеним без змін Великою Палатою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення Верховної Ради України про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України, прийняте 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України IX скликання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн (а.с. 16-75).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Статтею 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
Колегія суддів приймає доводи скаржника в тій частині, що в позовній заяві мова не йшла про поширення недостовірної інформації та позивач звернувся з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації.
Проте зазначення судом першої інстанції, що рішення про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України не спрямоване на поширення недостовірної інформацію з метою приниження ділової репутації позивача, не впливає на правильність висновку суду щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Судом правильно установлено, що рішення позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні Верховної Ради України є проявом управлінської діяльності Верховної Ради України стосовно народного депутата України, проте є недоведеним, що публікація рішення Верховної Ради України в газеті "Голос України" про позбавлення позивача права брати участь в одному пленарному засіданні вплинула на довіру виборців до народного депутата та його ділову репутацію, честь та гідність.
З матеріалів справи установлено, що у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Верховної Ради України (далі - ВРУ), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРУ про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні ВРУ, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії ВРУ IX скликання;
- зобов'язати ВРУ опублікувати в газеті ВРУ «Голос України» оголошення про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ВРУ про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні ВРУ, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії ВРУ IX скликання;
- зобов'язати головуючого на пленарному засіданні ВРУ під час пленарного засідання оголосити про ухвалення судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ВРУ про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні ВРУ, прийнятого 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії ВРУ IX скликання.
Рішенням від 02 травня 2023 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення ВРУ про позбавлення народного депутата України ОСОБА_1 права брати участь в одному пленарному засіданні ВРУ, прийняте 23 лютого 2023 року на пленарному засіданні дев'ятої сесії ВРУ IX скликання. У решті позову відмовив.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2023 року залишено без змін.
Рішення в частині задоволення позову адміністративний суд першої інстанції мотивував тим, що позивач не виголошував образливих слів щодо народного депутата України або депутатської фракції (депутатської групи), як умовою, з якою положення частин четвертої, п'ятої статті 51 Регламенту пов'язують дисциплінарну санкцію щодо народного депутата України. Тож образливі (якщо їх такими вважати) слова щодо керівника Офісу Президента України не можуть бути законною підставою для позбавлення народного депутата України (обраного відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представника Українського народу у ВРУ (стаття 1 Закону України від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України»; далі - Закон № 2790-XII)) права брати участь у пленарному засіданні ВРУ більше, ніж на пів року (в умовах дії воєнного стану в Україні).
Крім того, спірне рішення передбачає непропорційний спосіб реагування щодо народного обранця за висловлювання в бік керівника Офісу Президента України і, отже, не переслідує легітимної мети (пункт 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС України), задля якої парламент наділений повноваженнями ухвалювати такі рішення.
Відмовляючи в решті позову, адміністративний суд першої інстанції виходив з того, що оприлюднення в друкованому виданні судового рішення за наслідками розгляду справи про скасування рішення ВРУ про позбавлення народного депутата України права брати участь у пленарному засіданні та оголошення цього рішення на пленарному засіданні ВРУ не мають зв'язку з ефективним відновленням прав позивача, порушення яких полягало в тому, що позивач, як народний депутат України, позбавлений права брати участь у пленарному засіданні ВРУ фактично до кінця чинної сесії.
Також адміністративний суд першої інстанції виснував, що інші негативні наслідки, які заподіяло позивачеві спірне рішення, як-то завдання шкоди честі, гідності і діловій репутації народного депутата України, не були предметом розгляду і доказування в цій справі, отже колегія суддів не мала обґрунтованих і законних підстав для того, щоб задовольнити вимоги у відповідній частині.
Окрім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року наведено такі висновки: «Отже, образливі слова щодо керівника Офісу Президента України не можуть бути законною підставою для позбавлення народного депутата України права брати участь у пленарному засіданні ВРУ (пункт 144). Суд першої інстанції правильно зазначив, що висловлювання, яке вжив народний депутат України ОСОБА_1 щодо керівника Офісу Президента України Єрмака А.Б., не шанобливе і загалом не мало б звучати в сесійній залі парламенту, проте це не підстава для застосування до народного депутата України ОСОБА_1 дисциплінарної санкції на підставі статті 51 Регламенту (пункт 145)».
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2023 року установлено, що публікація рішення Верховної Ради України в Газеті "Голос України" про позбавлення позивача права брати участь в одному пленарному засіданні впливає на довіру виборців до народного депутата та його ділову репутацію, оскільки ставить під сумнів його професійну компетентність, відхиляються апеляційним судом.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2023 року в пункті вказала таке: «Крім того, інформація про позбавлення народного депутата за порушення ним дисципліни й етичних норм права брати участь у пленарних засіданнях ВРУ повідомляється невизначеному колу осіб шляхом її оприлюднення у газеті «Голос України». Такі відомості впливають на довіру виборців до народного депутата та його ділову репутацію, оскільки ставлять під сумнів професійну компетентність (пункт 113). Це може мати наслідки для подальшої професійної кар'єри людини, зокрема і для можливості продовження нею публічної служби (пункт 114)».
Проте, наведене не є установленою обставиною стосовно безпосередньо ОСОБА_1 , оскільки у справі, що розглядалась адміністративним судом, завдання шкоди честі, гідності і діловій репутації ОСОБА_1 не були предметом розгляду і доказування.
Доказів на підтвердження того, що публікація рішення Верховної Ради України в газеті "Голос України" про позбавлення позивача права брати участь в одному пленарному засіданні вплинула на його ділову репутацію, честь та гідність матеріали справи не містять, та апеляційна скарга не містить посилань на такі докази.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лісовським Сергієм Володимировичем, залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 24 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова