Справа № 755/2682/25 Головуючий в суді І інстанції - Левко В.Б.
Провадження № 33/824/3188/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
20 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пустового Б.В., заступника командира роти УПП у м. Києві Бойчука М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Пустового Б.В. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 лютого 2025 року о 23 год. 42 хв. керував електричним самокатом KUG00 KIRIN G2 MAX по вул. Будівельників 43 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
У апеляційній скарзізахисник Пустовий Б.В. не погоджується з постановою суду, вважає рішення безпідставним та упередженим. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що розгляд справи проведено без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що призвело до порушення її прав та законних інтересів. Вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній не керував транспортним засобом, не мав ознак сп'яніння та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вказав, що відеозапис не дає підстав вважати, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та у нього наявні виражені ознаки сп'яніння, а зміст відеозапису містить категоричну відмову ОСОБА_1 від керування самокатом, про що він неодноразово наголошував поліцейському. Вважає, що не заслуговують на увагу посилання суду про те, що місце перебування електросамокату, яким начебто керував ОСОБА_1 знаходиться на проїжджій частині дороги , оскільки його не ідентифіковано, не встановлено його приналежність ОСОБА_1 . Крім того, вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці вчинення адміністративного правопорушення, а також у лікаря нарколога, як і відсутні докази відсторонення його від керування транспортним засобом, що є порушенням порядку проведення огляду на стан сп'яніння встановленого законом. Також зазначив, що перебування ОСОБА_1 біля місця події, де у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_2 , який застосував до нього газовий балончик, що викликало сильне та неприроднє почервоніння очей і обличчя не є доказом того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, отже відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки саме по собі перебування особи на місці події та біля транспортного засобу не доводить факт керування транспортним засобом. Разом з тим, зазначив, що з відеозапису також вбачається, що працівники поліції перед початком проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу фактично не мали та не надали ОСОБА_1 спеціальних технічних засобів, які використовуються, при цьому ОСОБА_1 зазначав про те, що він не вживав наркотичних або інших засобів, що викликають сп'яніння, не має ознак сп'яніння, тощо. Вказав, що без зазначених протиправних дій працівників поліції правопорушення не було б вчинено, тобто мала місце провокація. За таких обставин, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення:
захисника Пустового Б.В., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
заступника командира роти УПП у м. Києві Бойчука М.П., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Пустового Б.В. до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про неповідомлення судом першої інстанції про дату та час проведення судового засідання та проведення розгляду справи судом без участі ОСОБА_1 , то слід зазначити, що право Степанця О.А. на участь у розгляді справи було поновлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час розгляду справи, однак до суду апеляційної інстанції не з'явився, натомість його інтереси представляв адвокат Пустовий Б.В., що був присутній в судовому засіданні в залі суду як в суді першої інстанції, так і в Київському апеляційному суді, мав можливість надати суду докази на спростування викладених в постанові обставин. Разом з тим, наведені захисником доводи та надані докази не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких ОСОБА_1 їхав за ним та поводив себе неадекватно, відеозаписом з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує керування ним електричним самокатом, а також долученими в судовому засіданні в залі суду заступником командира роти УПП у м. Києві Бойчуком М.П. відеозаписами з камер «Безпечне місто», з яких вбачається рух ОСОБА_1 на електричному самокаті та поясненнями самого ОСОБА_3 , який зазначив, що вони були викликані на місце події, де відбувався конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В ході з'ясування обставин виниклого конфлікту ОСОБА_1 , у тому числі, надавав пояснення, що він рухався на електросамокаті, однак вважав, що електросамокат не є транспортним засобом. Також у ході спілкування зі ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився, у зв'язку з чим було складено відповідний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп'яніння. Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У зв'язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 .
Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'ягніння, то вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису з бодікамери працівника поліції, вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, який був в них наявний, на що ОСОБА_1 відповів відмовою. Крім того, в матеріалах справи міститься Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», що також підтверджує направлення ОСОБА_1 на огляд в закладі охорони здоров'я та узгоджується з вимогами ст.266 КУпАП України.
Посилання захисника на наявність в діях працівників поліції провокації у відношенні ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився, мотивуючи тим, що йому залили очі газовим балоном, а також що він не п'яний, а випивший.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Пустового Б.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька