24 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/4923/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
18 червня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: « 1. Прийняти до розгляду цей адміністративний позов; 2. Розгляд цієї адміністративної справи здійснити у порядку спрощеного позовного провадження; 3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 26.09.2024 року № 37 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; 4. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 12 квітня 2017 року.».
18 червня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Позовну заяву у відповідності до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року після відкриття провадження у справі залишено без руху на підставі статті 171 частини 13 КАС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року продовжено розгляд даної справи.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення № 37 від 26 вересня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії по за вислугу років відповідно до статті 12 частини 1 пункту "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку із відсутністю необхідної календарної вислуги 23 календарних років і більше Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що порушує право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вислуга років рахується календарними роками, а не пільговим обчисленням, а відтак у позивача відсутня необхідна кількість вислуги років, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін) від 11 квітня 2017 року №74-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 , помічника (з повсякденної діяльності) 3 групи чергових відділу управління службою штабу, звільненого з військової служби за п. “а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) ч. 6 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у запас, виключено зі списків особового складу з 11 квітня 2017 року (а.с. 7).
Як вбачається із зазначеного наказу, вислуга років ОСОБА_1 станом на 11 квітня 2017 року складає: календарна - 17 років 09 місяців 02 дні; пільгова - 06 років 05 місяців 21 день; загальна - 24 років 02 місяці 23 дні.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року по справі № 260/1892/24, яке набуло законної сили, зокрема: визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі вимог пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІ (а.с.а.с. 8-11).
Адміністрація Державної прикордонної служби України на виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року по справі № 260/1892/24 направила відповідні документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням від 26 вересня 2024 року № 37 "Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років", позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю у позивача календарної вислуги років 23 календарних роки і більше (а.с. 12).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 12 частини 1 пункту "а" Закону України № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Згідно із статтею 17 пунктами "а", "б", "в" Закону України № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно із статтею 17 частиною 4 Закону України № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Згідно із статтею 17-1 Закону України № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 "Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Відповідно до пункту 3 підпункту "в" Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021р. в справі №805/3923/18-а дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Статтею 1 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон України № 2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі України № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Отже, передбачена Законом України № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону України № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України № 2262-ХІІ.
За наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 квітня 2021 року зробив наступні правові висновки:
1. В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
3. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону України № 2262-ХІІ.
Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, суд враховує правову позицію Верховного Суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постановах від 14 квітня 2021 року по справі № 480/4241/18, зокрема про те, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 квітня 2017 року №74-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 , помічника (з повсякденної діяльності) 3 групи чергових відділу управління службою штабу, звільненого з військової служби за п. “а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) ч. 6 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у запас, виключено зі списків особового складу з 11 квітня 2017 року (а.с. 7).
Як вбачається із зазначеного наказу, вислуга років ОСОБА_1 станом на 11 квітня 2017 року складає: календарна - 17 років 09 місяців 02 дні; пільгова - 06 років 05 місяців 21 день; загальна - 24 років 02 місяці 23 дні.
Враховуючи вищевикладене, період часу 06 років 05 місяців 21 день (пільгова вислуга) є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до "вислуги років", яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону України № 2262-ХІІ та Порядку №393.
З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а, суд приходить висновку про наявність у позивача достатньої вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 частини 1 пункту "а" Закону України № 2262-ХІІ.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову позивачу в призначені пенсії за вислугу років.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 245 частини 4 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Статтею 50 пунктом "б" Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.
Судом встановлено, наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 квітня 2017 року №74-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 , помічника (з повсякденної діяльності) 3 групи чергових відділу управління службою штабу, звільненого з військової служби за п. «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас, виключено зі списків особового складу з 11 квітня 2017 року (а.с. 7).
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є необхідність зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 частини 1 пункту "а" Закону України № 2262-ХІІ, з 12 квітня 2017 року.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 26 вересня 2024 року № 37 "Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років".
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 частини 1 пункту "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 12 квітня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко