23 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/20872/24
категорія 112050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Житлової комісії в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання незаконним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати пункт 8 Рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) Державної прикордонної служби України від 01 листопада 2021 року таким, що не відповідає нормам Конституції України та вимогам житлового законодавства України, законодавства про військову службу, про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей, про статус ветеранів військової служби, про гарантії соціального захисту інвалідів війни, нормативно-правовим актам, яке оформлене протоколом №9 та затверджене 12 листопада 2021р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 - незаконним та скасувати його;
- зобов'язати відповідача 1 - житлову комісію в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача; здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва за 1 кв.м. загальної площі житла в регіоні щодо нього, внести позивача в Список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням всіх пільг та переваг, передбачених законодавством і які викладені в даній позовній заяві, Список осіб, які мають право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, затвердити начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби;
- зобов'язати відповідача 2 - Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати та виплатити позивачу грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оспорюваним рішенням йому відмовлено у включенні до списку осіб, які мають право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, оскільки у житловій справі містяться документи, що підтверджують отримання ним у ІНФОРМАЦІЯ_5 трьохкімнатної квартири для постійного проживання у м. Сімферополі (Автономна Республіка Крим).
Вважає, що вказане питання вже було предметом дослідження судами у спорах між ним та житловою комісією, їм надана оцінка, зокрема такі доводи відхилені судами та захищено його житлові права, що підтверджується рішеннями, які набрали законної сили. Також вважає, що відповідач взагалі знехтував факт окупації Автономної Республіки Крим, як невід'ємної частини території України, іноземною державою з 2014 року, яка Верховною Радою України визнана агресором, а також факт того, що він реально позбавлений будь-якого права на раніше отриману у м. Сімферополі квартиру та фактичне користування цим же житлом після проходження служби.
Наголошує, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам ст.6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", вимогам ст.ст.2, 7, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою суду від 15.07.2025 залучено другого відповідача у справі - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 подав відзив на позов, де заперечує щодо позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем під час служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 було отримано трьохкімнатну квартиру для постійного проживання у м. Сімферополі, яку в 2003 році було приватизовано його дружиною, а з 16.07.2008 вказана квартира перейшла у власність іншої особи на підставі договору-купівлі-продажу.
Отже, ОСОБА_1 та члени його сім'ї забезпечувались житлом для постійного проживання за рахунок житлового фонду Прикордонних військ України, правонаступником яких є Державна прикордонна служба України, що відповідає нормам та розміру житлової площі передбаченої статтями 47, 48 Житлового кодексу Української РСР та право на власність і користування вищезазначеної квартири було передано сторонній особі, яка не являється членом сім'ї позивача до тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, а тому житловою комісією було правомірно відмовлено позивачу у включенні до списку осіб, які мають право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Відповідач - Адміністрація Державної прикордонної служби України у відзиві на позов заперечує щодо позовних вимог, посилаючись на те, що вона є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки ніяких рішень чи дій щодо позивача не вчиняла, а тому вимоги до неї заявлені передчасно.
Позивачем подано відповіді на відзиви, де позивач заперечує щодо доводів відповідачів з підстав, наведених у позові.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025, з 02.06.2025 по 18.06.2025 включно та на навчанні в період з 10.02.2025 по 14.02.2025 включно.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у прикордонних військах з 1980 року.
З 2002 року позивач був переведений для подальшого проходження служби до м. Житомира та з моменту прибуття він разом з членами родини двома доньками, винаймав житло, а з 2005 року разом зі своєю сім'єю проживає у гуртожитку сімейного типу, який знаходиться на балансі ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 27 січня 2009 року позивача та членів сім'ї було зараховано на квартирний облік до загальної черги для отримання постійної житлової площі у м. Житомирі.
В подальшому рішеннями житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 позивача та членів його сім'ї було зараховано до списку осіб для першочергового отримання житла (вислуга на військовій службі більше 25 років) - з 30.06.2011, протокол № 5 засідання житлової комісії від 29.06.2011 та позачергового отримання житла (як особа, котра має статус інваліда війни) - з 17.06.2013, протокол № 3 засідання житлової комісії від 17.06.2013.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 23.09.2011 № 485-ос його було звільнено з військової служби за п."б" ч.7 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у запас, за станом здоров'я, з правом носіння військової форми одягу.
Наказом від 26.11.2011 № 283ос позивач був виключений зі списків особового складу. Його загальна вислуга років складає 35 років 7 місяців та 11 днів і він має військове звання полковник та як ветеран військової служби і інвалід війни ІІІ групи, має право на пільги, що встановлені законодавством України.
01.11.2021 житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі листа Адміністрації Держприкордонслужби №702-27427/0/6-21 від 23.09.2021 "Про надання інформації", листа начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 27.09.2021 року №70-7649-21 та заяви громадянина ОСОБА_1 від 18.10.2021 року № В-153 було розглянуто питання включення до Списку осіб, які мають право на отримання грошової компенсації за належне для отримання військовослужбовцям та членам їх сімей жиле приміщення в ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника запасу ОСОБА_1 , який перебуває на обліку у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку по м. Житомир за порядковим номером №109 з 31.01.2009 року та у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в позачерговому порядку, як інвалід 3-ї групи, що користується пільгами передбаченими, пунктом 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 17.06.2013 року та звільнений з військової служби за підпунктом "б" частини 7 статті 26 у запас (за станом здоров'я) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.09.2011 №283-ОС та прийнято рішення відмовити у включенні до вказаного списку, про що вказано у пункті 8 протоколу №9 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.11.2021, який 12.11.2021 затверджено начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст.1 Закону № 2011-XII).
Статтею 12 Закону № 2011-XII визначено порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Зокрема, згідно із п.1 цієї статті держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Відповідно до п.9 цієї статті військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктом 10 цієї статті передбачено, що військовослужбовці, які проходили військову службу на територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що визнані тимчасово окупованими, та продовжують службу у військових формуваннях України, а також члени їх сімей, які проживають разом із ними, отримали статус внутрішньо переміщених осіб і відповідно до вимог цієї статті забезпечені службовими жилими приміщеннями або їм надано жилі приміщення для постійного проживання на таких територіях, або які мають у приватній власності жилі приміщення, розташовані на таких територіях, якщо право власності на них набуте відповідно до законів України, та які прибули на іншу територію України, забезпечуються жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення за письмовою згодою зазначених осіб та повнолітніх членів їх сімей, посвідченою нотаріально. Відмова від права власності на жиле приміщення, розташоване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що перебуває у приватній власності таких категорій осіб, здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, які на дату початку тимчасової окупації вказаних територій, визначену законодавством, перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями з урахуванням попереднього часу перебування на квартирному обліку в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Право власності на жиле приміщення, розташоване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що перебуває у приватній власності осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, набуває орган, до повноважень якого належить поліпшення житлових умов таких категорій осіб на іншій території України, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 (далі - Порядок №1081) військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 січня 2021 року № 26, (далі - Інструкція №26) визначає механізм забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), а також осіб, звільнених у запас або відставку, що після звільнення продовжують перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, в органах Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання.
Відповідно до п.2 розд.1 Інструкції №26 військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання від Держприкордонслужби один раз протягом усього часу проходження військової служби шляхом:
надання новозбудованого, вивільненого або придбаного житла;
надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;
виключення житла, в якому проживають військовослужбовці та члени їх сімей, із числа службового.
Члени сім'ї військовослужбовця, які внесені в його особову і облікову справи у встановленому законодавством порядку, проживають та зареєстровані разом з ним, мають право на забезпечення житлом разом з військовослужбовцем.
У Держприкордонслужбі облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, складається з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, та списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) (п.3 розд.1 Інструкції №26).
Згідно із п.4 розд.1 Інструкції №26 військовослужбовцям, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Жилі приміщення для постійного проживання або грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються військовослужбовцям та членам їх сімей один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними та членами їх сімей не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Питання, пов'язані із забезпеченням військовослужбовців жилою площею, вирішують житлові комісії (об'єднані житлові комісії) за місцем проходження ними служби та перебування на обліку для поліпшення житлових умов (п.7 розд.1 Інструкції №26).
Відповідно до п.1 розд.2 Інструкції №26 для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею), розподілу жилої площі та виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, у кожному органі Держприкордонслужби створюється житлова комісія.
Згідно із п.5 розд.2 Інструкції №26 житлова комісія органу Держприкордонслужби (об'єднана житлова комісія) приймає рішення щодо:
включення військовослужбовців та членів їх сімей до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) і виключення їх з таких списків;
зарахування військовослужбовців та членів їх сімей на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання і зняття їх з такого обліку;
надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової жилої площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у встановленому законодавством порядку;
забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання шляхом виключення утримуваного ними житла з числа службового у встановленому законодавством порядку;
внесення змін до облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов;
розгляду заяв, скарг та пропозицій із житлових питань;
перегляду раніше прийнятих комісією або в порядку правонаступництва рішень, якщо їх було прийнято з порушенням вимог законодавства, у тому числі, якщо не враховано документи, наявні в обліковій справі на дату розгляду питання.
Рішення про зарахування військовослужбовців та членів їх сімей на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
З метою з'ясування інформації щодо наявності у військовослужбовця або членів його сім'ї жилої площі житлова комісія органу Держприкордонслужби (об'єднана житлова комісія) має право запитувати у встановленому законодавством порядку в державних органів, установ, організацій та громадян відповідні документи.
Рішення житлової комісії оформлюється протоколом засідання житлової комісії / об'єднаної житлової комісії. Протокол підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та затверджується керівником органу Держприкордонслужби, наказом якого утворена ця комісія (п.7 розд.2 Інструкції №26).
Відповідно до п.1 розд.5 Інструкції №26 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, зараховуються військовослужбовці, які не забезпечувалися постійним житлом згідно з встановленими законодавством нормами протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей.
Згідно із п.1 розд.7 Інструкції №26 військовослужбовці та члени їх сімей, які перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення.
Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени їх сімей подають до житлових комісій (об'єднаних житлових комісій) документи, визначені в Порядку надання грошової компенсації, та письмове зобов'язання щодо вивільнення та здачі утримуваного житла, а також здійснення повних розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії, в місячний строк з дати перерахування їм на рахунок коштів.
Житлові комісії органів Держприкордонслужби (об'єднані житлові комісії) розглядають надані документи та приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації.
Рішення житлової комісії (об'єднаної житлової комісії) затверджується керівником органу Держприкордонслужби, наказом якого утворена ця комісія, та оформлюється наказом, в якому зазначаються підстави для надання компенсації, склад сім'ї, на який вона надається (п.5 розд.7 Інструкції №26).
На підставі наказу керівника органу Держприкордонслужби щодо надання військовослужбовцям грошової компенсації житлова комісія готує список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення разом з розрахунком виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення окремо на кожного військовослужбовця (п.6 розд.7 Інструкції №26).
Списки виплати грошової компенсації (у 3 примірниках), затверджені керівником органу Держприкордонслужби, надсилаються до Адміністрації Держприкордонслужби для погодження (п.7 розд.7 Інструкції №26).
Визначення розміру і надання грошової компенсації здійснюються відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728 (далі - Порядок №728).
Відповідно до п.3 Порядку №728 військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Згідно із п.4 Порядку №728 у разі використання військовослужбовцем та/або членами його сім'ї права на приватизацію раніше наданого жилого приміщення у неповному обсязі загальна площа жилого приміщення, яка підлягає компенсації, зменшується на площу, яка була безоплатно передана з державного житлового фонду у приватну власність військовослужбовця та/або членів його сім'ї.
Житлові комісії військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір (п.10 Порядку №728).
Відповідно до п.11 Порядку №728 для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:
рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім'ї, зазначеної в абзацах четвертому і п'ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім'ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;
довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) військовослужбовця та членів його сім'ї;
копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
копія свідоцтва про шлюб (за наявності);
копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);
копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;
дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім'ї компенсації у випадках, визначених законодавством.
Житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні (п.12 Порядку №728).
Проаналізувавши наведені норми, суд резюмує, що право на отримання жилого приміщення для постійного проживання або грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення мають військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, за умови, що за весь період проходження військової служби таке житло чи компенсація не надавались. Військовослужбовці, які проходили військову службу на території Автономної Республіки Крим та яким було надано жилі приміщення для постійного проживання на такій території також мають право на отримання жилого приміщення для постійного проживання або грошової компенсації у разі відмови від права власності на жиле приміщення на тимчасово окупованій території. Рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймає житлова комісія на підставі рапорту (заяви) військовослужбовця та доданих згідно п.11 Порядку №728 документів.
Як видно із протоколу засідання, житловою комісією під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.10.2021 року № В-153 досліджено документи, визначені п.11 Порядку №728, що містяться в обліковій житловій справі.
Зокрема, із таких документів видно, що згідно рішення засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 2 листопада 2000 року ОСОБА_1 було розподілено трикімнатну квартиру в АДРЕСА_2 на склад сім'ї 4 особи: він, дружина та дві доньки. Розподілену квартиру при переведенні до нового місця служби не здав (довідка ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
Ордер №51 від 05.06.2002 на вказане житлове приміщення видано на склад сім'ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (донька), ОСОБА_5 (донька).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополь АРК від 20.05.2003 №125/17 на підставі заяви наймача ОСОБА_1 переоформлено договір найму на ім'я його дружини ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності серії № НОМЕР_2 від 30.09.2003 квартира в АДРЕСА_2 була приватизована відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та належить ОСОБА_3 .
В ході засідання житловою комісією було прийнято рішення з метою з'ясування інформації щодо наявності у власності громадянки ОСОБА_3 жилої площі на тимчасово окупованій території, зробити електронний запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за об'єктом " АДРЕСА_2 " відповідно до пункту 5 розділу І та абзацу 10 пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 26, у зв'язку з цим оголошено перерву.
Згідно із отриманою інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (довідка від 01.11.2021 №282221954) квартира в АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, засвідченому приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Литвиненко Т.В. 16.07.2008 р-р №1550.
З урахуванням наведеного, житловою комісією відмовлено у включенні ОСОБА_1 до Списку осіб, які мають право на отримання грошової компенсації за належне для отримання військовослужбовцям та членам їх сімей жиле приміщення в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач, заперечуючи щодо вказаного рішення, вказує, що відповідачем при прийнятті рішення не було враховано, що перебування його у списках осіб для першочергового отримання житла, позачергового отримання житла вказує на його право на отримання житла чи компенсації за належне для отримання житла.
Суд критично оцінює дане твердження, оскільки перебування у вказаних списках не є безумовною підставою для прийняття рішення про надання компенсації, оскільки для прийняття такого рішення житловій комісії має бути подано заявником перелік документів, визначених п.11 Порядку №728 й вивчивши вказані документи, комісія в силу п.12 Порядку №728 може прийняти рішення як про надання так і про відмову у наданні такої компенсації.
Як видно із матеріалів справи, обставина щодо відчуження членом сім'ї позивача отриманої від держави квартири в м.Сімферополі стала відома житловій комісії лише 01.11.2021.
При цьому, вказана квартира була відчужена дружиною позивача ОСОБА_3 у 2008 році, тобто до тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, що спростовує твердження позивача про неможливість користування даною квартирою у зв'язку із такою окупацією.
Слід зазначити, що ОСОБА_3 , який був присутній на засіданні житлової комісії відмовився надавати пояснення щодо вказаних обставин, посилаючись на те, що вказана квартира належить на праві власності його дружині, а він не є власником. Отже, дані обставини не спростовано позивачем ні в ході засідання житлової комісії, ні у позовній заяві.
Таким чином, ОСОБА_1 та члени його сім'ї забезпечувались житлом для постійного проживання за рахунок житлового фонду Прикордонних військ України, правонаступником яких є Державна прикордонна служба України. Вказане жиле приміщення було приватизовано та у подальшому відчужене членом сім'ї позивача до тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, тобто держава забезпечила, а позивач реалізував своє право, яке закріплено у ст.12 Закону № 2011-XII, на отримання жилого приміщення для постійного проживання як військовослужбовець, який має вислугу на військовій службі 20 років і більше, а тому відсутні підстави для надання йому компенсації за належне для отримання житлове приміщення.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеній у постановах від 20.12.2021 у справі № 760/21369/18, від 19.10.2022 у справі №750/3665/20.
Щодо посилань позивача на судові рішення, де надавалась оцінка факту отримання позивачем житла у м.Сімферополь, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17.
Суд враховує, що у справі №296/5283/18 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 судами досліджувались обставини щодо зняття позивача з квартирного обліку з огляду на рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_3 від 02.11.2000, яким позивачу була розподілена трикімнатна квартира для постійного проживання в АДРЕСА_3 .
Зокрема надавалась оцінка рішенню житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 , що оформлено протоколом № 6, який затверджений 29.05.2017, щодо скасування своїх попередніх рішень:
- щодо зарахування ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирний облік до загальної гарнізонної черги для отримання постійної житлової площі в м. Житомирі (пункт 2 рішення від 27.01.2009, протокол № 1);
- щодо переведення ОСОБА_1 зі складом сім'ї три особи в чергу військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 , що потребують поліпшення житлових умов з правом першочергового отримання житла (пункт 2 рішення від 29.06.2009, протокол № 5);
- щодо зарахування ОСОБА_1 зі складом сім'ї три особи в чергу осіб, які користуються правом позачергового отримання житла в м. Житомирі (пункт 5 рішення від 13.06.2013, протокол № 3).
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 14.11.2018, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27.02.2019 та постановою Верховного Суду від позовні вимоги задоволено - визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29 травня 2017 року про скасування пункту 2 рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 27.01.2009, пункту 2 рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 29.06.2009, пункту 5 рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 13.06.2013.
Під час розгляду справи суди встановили, що при зарахуванні на квартирний облік позивачем були виконані всі вимоги житлової комісії, надана необхідна інформація та документи, які вважалися комісією достатніми для прийняття на квартирний облік, а тому були відсутні підстави для зняття позивача з обліку. Також суд першої інстанції вказав, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач взагалі знехтував факт окупації Автономної Республіки Крим, як невід'ємної частини території України, іноземною державою з 2014, яка Верховною Радою України визнана агресором, а також факт, що позивач реально позбавлений будь-якого права на раніше отриману у м. Сімферополі квартиру та фактичне користування цим же житлом після проходження служби, що суперечить вимогам ст.ст.1, 2, 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Водночас, при розгляді даної справи судами не досліджувалась та обставина, що отримане жиле приміщення у м.Сімферополь було приватизовано та у подальшому відчужене членом сім'ї позивача до тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим.
Вказана обставина має вирішальне значення для вирішення питання щодо надання позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, оскільки її встановлення має наслідком відмову у наданні такої компенсації в силу неможливості застосування положень п.10 ст.12 Закону № 2011-XII.
Також позивач посилається на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року в адміністративній справі № 806/651/13-a, де позивачем був поданий адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_8 , житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 від 08 листопада 2012 року про зняття його з квартирного обліку з загальної черги та списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житла та зобов'язання поновити його на квартирному обліку в загальній черзі та у вказаному вище списку.
При цьому, підставою для зняття позивача з квартирного обліку був факт належності йому на час постановки на квартирний облік на праві власності будинку у в м.Коростишеві і саме ці обставини досліджувались судом при розгляді вказаної справи. В обговорення інших зазначених відповідачами в судовому засіданні обставин, в тому числі надання житла у м.Сімферополі, суд не входив, оскільки житлова комісія при прийнятті оспорюваного рішення на ці обставини не посилалась.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені судові рішення не впливають на висновок суду щодо відсутності підстав для надання позивачу компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2021 (оформлене протоколом №9 від 01.11.2021, п.8) прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_1 доведено правомірність свого рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо позовних вимог до Адміністрації Державної прикордонної служби України суд зазначає, що вони є похідними, а тому також не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст.9,72-77,242-246,250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 23 липня 2025 р.
23.07.25