вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/824/25
381/3759/25
17 липня 2025 року м. Фастів Київської області
Слідчій суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на бездіяльність уповноважених осіб ВП №3 Фастівського РУП ГУНП у Київській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР,-
15.07.2025 скаржник звернувся до суду зі вказаною скаргою, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність слідчого ВП №3 Фастівського РУП ГУ НП у Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР;
- зобов'язати уповноважену особу (слідчого) ВП №3 Фастівського ГУНП у Київській області прийняти заяву (про вчинення злочину ) подану Головним управлінням пенсійного фонду України в Київській області та розпочати досудове розслідування;
В обґрунтування скарги зазначає, що ГУ ПФУ в Київській області звернулось до ВП №3 Фастівського ГУНП в Київській області із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого КК України про переплату пенсійних виплат по пенсії ОСОБА_3 , в якій зазначалось наступне.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина
України серія НОМЕР_1 , виданий 21.12.1996 року Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , виплата пенсії здійснювалась через банківську установу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
На запит Головного управління від 08.12.2023 року до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 1000-0501-8/189797 щодо повернення грошових коштів (переплати пенсії ОСОБА_3 ) за період із серпня по листопад 2023 року в сумі 17357 грн. 36 коп., кошти банківською установою повернуті в межах наявного залишку 9,57 грн. (платіжне доручення №NCBC0JC7U7 від 11.12.2023 року).
За допомогою на поховання за померлого ОСОБА_3 не звертались.
Невстановлена особа (особи) за період із серпня по листопад 2023 року незаконно отримала пенсію ОСОБА_3 шляхом приховання інформації від Головного управління про його смерть, використовуючи його документи (банківські картки).
В діях невстановленої особи (осіб) наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. І ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, та ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка скоєна в умовах воєнного або надзвичайного стану), що призвело до переплати пенсійних виплат по пенсіонеру ОСОБА_3 , чим причинено збитки державі (в особі Головного управління) в сумі 17357,36 грн.
Пенсійні виплати ОСОБА_3 в сумі 17357,36 грн. вважаються як надмірно виплачена сума пенсії, її виплата зупинена відповідно до ст. 49 Закону України № 1058 “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Отже, даний факт свідчить про те що з рахунку померлого пенсіонера, після його смерті, невідомими особами було незаконно зняті кошти у сумі 17357,36 грн.
Тобто, особа, знаючи той факт, що пенсіонер помер, не повідомивши про його смерть Головне управління, не законно заволодів карткою померлого пенсіонера і отримував суми пенсій, перерахований на картковий рахунок пенсіонера, після його смерті.
30.06.2025 на адресу ГУ ПФУ в Київській області надійшла відповідь з Фастівського РУП на вищезазначене звернення, в якому повідомлено, що відсутні підстави для відкриття кримінального провадження, оскільки відсутні дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
Звернення зареєстровано та розглянуто згідно ЗУ «Про звернення громадян».
Станом на дату подання скарги в порядку ст. 303 КПК України слідчим ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочате.
Позиції учасників провадження.
Витребувано матеріали, сформовані на підставі заяви ГУПФУ в Київській області для огляду в судовому засіданні.
В судове засідання представник заявника не з'явився, подала заяву про розгляд скарги без їх участі, вимоги скарги підтримали.
Уповноважена особа ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, надали до суду матеріали зареєстровані в ІТС ІПНП (ЄО) за № 41 від 05.06.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
На адресу суду з ВП №3 Фастівського РУП надійшли матеріали перевірки за заявою ГУПФУ в Київській області, зареєстровані в ІТС ІПНП (ЄО) за № 900 від 01.02.2025.
Кримінальне процесуальне законодавство
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно зі ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Слідчим суддею встановлено, що начальник ГУ ПФУ в Київській області ОСОБА_4 звернувся до ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області із заявою (повідомленням) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 190 КК України, за фактами таємного викрадення чужого майна (крадіжки), в умовах воєнного стану, а також заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Вказана заява (повідомлення) зареєстрована в ІТС ІПНП (ЄО) за № 900 від 01.02.2025.
З повідомлення начальника ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області адресованої на ім'я начальника ГУ ПФУ в Київській області, вбачається, що вказане звернення про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка заволоділа грошовими коштами померлого ОСОБА_3 зареєстровано в ІПНП Фастівського РУП за № 900 від 01.02.2025. В поданому зверненні відсутні підстави для порушення кримінального провадження та матеріали не підлягають реєстрації до ЄРДР, у даному випадку вбачаються ознаки цивільно - правових відносин.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Поряд з цим, слід зазначити, що положення ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, відповідно до якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора, від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п.п. 7 п. 2 розділу ІІ вказаного Положення до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які, дійсно, свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Вказані нормативні акти дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Тобто, до ЄРДР вносяться відомості про злочини (кримінальне правопорушення). Злочином є передбаченекримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, нормами КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать, дійсно, про ознаки того чи іншого злочину, то підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви чи повідомлення повинні вноситися до ЄРДР. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР.
Згідно довідки ВП №3 Фастівського РУП про результати розгляду заяви ГУ ПФУ у Київській області з приводу неправомірних дій з боку невідомої особи, яка заволоділа коштами на загальну суму 17357,36 гривень встановлено наступне.
До ВП № 3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке було зареєстроване до ІКС ІПІНП № 900 від 01.02.2025 стосовно того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку та проживав за адресою АДРЕСА_1 , пенсійна справа №932390168211. Паспорт СК373874, виданий Васильківським МВ ГУМВС України в Київській області, 21.12.1996, ІПН НОМЕР_2 , виплата пенсії здійснювалась через банківську установу ПАТ КВ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_3 , дата виплати 21 число.
При опрацюванні протоколів звірки ДРАЦС та ППВП від 07.12.2023 встановлено факт смерті ОСОБА_3 29.07.2023 актовий запис №1429 від 29.11.2023.
08.12.2023 до ПАТ КБ «Приватбанк» направлено лист № 1000-0501 - 8/189797 про повернення пенсійних коштів за серпень - листопад 2023 в сумі 17357,36 грн.
11.12.2023 ПАТ КБ «Приватбанком» кошти повернуті в межах наявного залишку 9,57 гри. (платіжне доручення №NCBC0JC7U7 від 11.12.2023).
За допомогою на поховання станом на дату складання службової записки за померлим ОСОБА_3 не звертались.
Виходячи з вищевикладеного сума безпідставно отриманих коштів невідомою особою з особистого рахунку ОСОБА_3 і відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» становить 17357,36 грн. (Сімнадцята тисяч триста п'ятдесят сім грн. 36 коп.).
В ході перевірки було проведено заходи по встановленню осіб, які б могли бути причетні до вказаної події. На момент проведення перевірки, встановити особу, та опитати її з приводу даної події не представилося можливим, а тому не встановлено прямого умислу в діях невідомої особи на заволодіння коштами, що належали заявнику. Однак працівниками СКП ВП № 3 Фастівського РУП проводяться подальші розшукові заходи направлені на встановлення осіб, які причетні до даної події, та у разі встановлення перевірку буде поновлено.
Кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України настає за крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна та за ст..190 КК України - за заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Із суб'єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду.
Обов'язковими суб'єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України наступає за заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Предметом злочину, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), є чуже майно або право на майно. Це може бути як матеріальне майно (наприклад, гроші, цінні речі), так і нематеріальні активи, права на які були отримані в результаті обману чи зловживання довірою.
З об'єктивної сторони злочин виражається в активних діях щодо предметів, зазначених у диспозиції, а саме у їх: 1) викраденні; 2) привласненні; 3) вимаганні; 4) заволодінні шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем; 5) знищенні; 6) пошкодженні; 7) приховуванні.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у диспозиції дій. Подальше використання викрадених документів, штампів і печаток для вчинення інших злочинів не охоплюється диспозицією цієї статті і за наявності ознак іншого злочину тягне за собою відповідальність за сукупністю злочинів.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковими ознаками суб'єктивної сторони є корисливий мотив або інші особисті інтереси (наприклад, намір перешкодити укладенню договору, дезорганізувати роботу підприємства, прагнення притягти до відповідальності осіб, у віданні яких знаходились документи, штампи, печатки і які відповідають за їх зберігання, перешкодити викриттю злочинця, знищити документ, щоб самому уникнути відповідальності за раніше вчинений злочин, тощо).
Відповідно до ч. 1ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Отже, враховуючи вище наведене та виходячи зі змістуст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості про обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, слідчим суддею в судовому засіданні було встановлено, що матеріали скарги та матеріали перевірки не містять жодних належних доказів на підтвердження вчинення невідомою особою кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 190 КК України, оскільки відсутні докази на підтвердження вчинення суб'єктивної сторони викладених у заяві кримінальних правопорушень, а тому такі відомості, що містяться в заяві представника ГУ ПФУ в Київській області, не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені ЄРДР щодо вчинення невідомими особами злочину за ст.ст. 185, 190 КК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що дії уповноваженої особи ВП №3 Фастівського РУП були правомірними, та останнім зроблено вірний висновок щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою представника ГУ ПФУ в Київській області.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що вимоги, які заявлені в скарзі представника ГУ ПФУ в Київській області на бездіяльність уповноважених осіб ВП №3 Фастівського РУП є необґрунтованими та недоведеними, отже у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що викладені у скарзі обставини свідчать про спір майнового характеру, та дають підстави для звернення представника в порядку Цивільного процесуального законодавства з позовними вимогами про стягнення з особи безпідставно набутих грошових коштів.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 304, 307 КПК України
У задоволенні скарги представникаГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області на бездіяльність уповноважених осіб ВП №3 Фастівського РУП ГУНП у Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 23.07.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1