24 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6312/25
Провадження № 33/820/512/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., Савінського О.П., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Савінського О.П. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
а також закрито провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4 та ст.124 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 26 лютого 2025 року о 19 год. 02 хв. в м.Хмельницькому по вул. Зарічанській, 16 на перехресті вул. Зарічанської-вул. Свободи водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «BMW 530 D» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження та будучи причетним до ДТП місце події залишив, чим порушив п. 2.3. (б), 2.10 (а), 12.1 Правил дорожнього руху, а також в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 124, ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Савінський О.П. просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2025 року скасувати та провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу даних правопорушень.
Вважає, що судом першої інстанції не було належним чином оцінено матеріали справи про адміністративні правопорушення, на підставі яких і було винесено оскаржувану постанову, а також місцевим судом було грубо порушено процесуальні норми та право особи, яка притягається до відповідальності на справедливий суд.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 26.02.2025 року о 19.02 год. в м.Хмельницькому на перехресті вулиць Зарічанська - Свободи не керував автомобілем «BMW» та не допускав жодних ДТП. Більше того, цього ж дня працівниками поліції не було проведено його огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а відповідно ОСОБА_1 і не відмовлявся від такого огляду.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та вчинення ним дій, які б свідчили, що останній уникав такого огляду.
З наявного у справі відеозапису з бодікамер відомо, що близько 20.35 год. 26.02.2025 року у невстановленому місці працівники поліції спілкуючись біля автомобіля «BMW» з ОСОБА_1 запропонували йому спочатку пройти огляд на місці біля автомобіля з використанням газоаналізатора, на що останній відмовився. Однак, на запитання, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд в медичному закладі, останній погодився та сам сказав, що пройде огляд в с. Скаржниці. Після висловлення свого бажання пройти огляд в медичному закладі, ОСОБА_1 попросив, щоб з ним поїхала будь-яка стороння особа, з числа залучених свідків, на що працівники поліції йому відмовили і після чого відбулась словесна суперечка між водієм та працівниками поліції з цього приводу, в результаті якої саме працівник поліції ствердив, що ОСОБА_1 відмовляється від медичного огляду та повідомив це свідкам та запропонував останнім дати короткі пояснення письмово. В подальшому було складено протокол про адміністративне правопорушення. Проте, жодної відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не висловлював.
Наголошує апелянт і на тому, що наявне в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння свідчить про те, що останнього направляли на такий огляд о 20.40 год., а згідно протоколу про адміністративне правопорушення водій здійснив відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння о 19.02 год., тобто за 1 годину та 40 хв. до його направлення на такий огляд.
Також, працівниками поліції, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень, надано відеозаписи, частина яких є невідомого походження та не здійснювались ні на бодікамери поліцейських, ні на відеореєстратор службового автомобіля.
Окрім того, в порушення п. 5 розділу II "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року наявні в матеріалах справи відеозаписи не є безперервними.
Наголошує апелянт і на тому, що суд провів судовий розгляд та вирішив справу по суті без участі особи, яка притягується до відповідальності, за наявного клопотання ОСОБА_1 та позиції захисту про необхідність відкладення розгляду справи, у зв'язку з об'єктивною неможливістю ОСОБА_1 прибути в удове засідання та скористатись своїми процесуальними правами. Стороною захисту було подано до суду докази перебування ОСОБА_1 на військовій службі та його відрядження на даний час до зони бойових дій для виконання завдань по захисту нашої батьківщини від збройної агресії з боку росії. Однак, місцевий суд проігнорував таку поважну причину та позбавив ОСОБА_1 можливості реалізації його процесуальних прав у суді, чим в цілому позбавив його гарантованого йому права на справедливий суд.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник Савінський О.П. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, не заперечував проти апеляційного перегляду провадження у відсутності ОСОБА_1 , який проходить військову службу.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
Відповідно до ст.294 ч.7 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах поданої апеляційної скарги.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №257274 від 26.02..2024 року, з якого вбачається, що 26 лютого 2025 року о 19 год. 02 хв. в м.Хмельницькому по вул. Зарічанській, 16 на перехресті вул. Зарічанської-вул. Свободи водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «BMW 530 D» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження та будучи причетним до ДТП місце події залишив, чим порушив п. 2.3. (б), 2.10 (а), 12.1 Правил дорожнього руху, а також в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.1);
- протоколів про вчинення ОСОБА_1 26.02.25 року адмінправопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП зі схемою ДТП, що сталося на перехресті вул. Зарічанської та вул. Свободи.
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 у зв'язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) відмовився від огляду на стан сп'яніння (а.с.4);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.02.2025 року до медичного закладу (а.с.6);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №257274 від 26.02.2025 року, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с.13, 27).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Апеляційний суд вважає, що давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП. Суд також обґрунтовано закрив провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП за спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП на підставі ст. 247 ч.1 п. 7 КУпАП, що не є реабілітуючою підставою.
Доводи апелянта, про те, що ОСОБА_1 було позбавлено права на захист, апеляційний суд відкидає та виходить з того, що згідно з положеннями ст. 268 КУпАП передбачена можливість здійснення захисту особою під час судового розгляду проваджень у справах про адміністративні правопорушення шляхом залучення захисника, надання письмових пояснень та заперечень на адресу суду, участі у судовому засіданні в режимі відео конференції з інших регіонів України у разі об'єктивної можливості, що є усталеною судовою практикою.
З матеріалів провадження вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 проходив військову службу у ЗСУ, стороною захисту неодноразово заявлялися клопотання про відкладення судового розгляду з різних причин - зайнятість в іншому процесі, ознайомлення з матеріалами справи та про бажання ОСОБА_1 надати пояснення суду особисто, в зв'язку з чим розгляд провадження відкладався судом першої інстанції з 12.03.2025 року по 10.06.2025 року. Такі правову позицію захисту, апеляційний суд розцінює як не виправдане затягування судового розгляду, обумовлене не об'єктивними причинами, пов'язаними з проходженням військової служби ОСОБА_1 , а бажанням уникнути адміністративного стягнення, зважаючи на строки, передбачені ст. 38 КУпАП. Апеляційний суд також виходить з того, що захист ОСОБА_1 в суді здійснював захисник Савінський О.П. та ОСОБА_1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення.
Доводи захисника в частині того, що ОСОБА_1 не керував автомобілем «BMW» та не вчиняв жодних ДТП, спростовуються дослідженими судом доказами.
На відеозаписах відеореєстратора зафіксовано як автомобіль поліції здійснює рух по вулицях м.Хмельницького за транспортним засобом «BMW 530 D» д.н.з. НОМЕР_1 . Під час його переслідування водій вказаного автомобіля здійснює ДТП та продовжує рух. В подальшому працівники поліції наздогнали транспортний засіб, який зупинився у дворі будинку. При спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомляв про те, що не керував транспортним засобом, та не повідомляв, що не вчиняв ДТП.
Отже, підстав сумніватись, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент його зупинки працівниками поліції апеляційний суд не вбачає, а доводи апелята у цій частині є обраною тактикою захисту та спрямовані виключно на уникнення від відповідальності.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, апеляційний суд до уваги не бере, виходячи з наступного.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи відеозаписів події із нагрудних камер поліцейських, у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, працівники поліції запропонували останньому, в тому числі в присутності двох свідків, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Однак ОСОБА_1 поводив себе зухвало, неприязно, ігнорував питання працівників поліції, виявляв бажання проходити огляд в медичному закладі та знову відмовлявся від такого, що було обгруновано розцінено як уникнення водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Окрім того, в процесі спілкування ОСОБА_1 повідомив, що цього дня випив дві пляшки пива, отже не заперечував вживання ним алкоголю.
Враховуючи викладене, працівниками поліції було правомірно складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд не вбачає розбіжностей у часі складання протоколу щодо ОСОБА_1 , який було складено 26.02.25 року о 21.17 год та часом його направлення для проходження огляду на стан сп'яніння до медичного закладу, від якого він відмовився, що відбулося 26.02.25 о 20.40 год, виходячи з направлення (а/с - 6).
Суд також не вбачає розбіжностей у місці вчинення адміністративних правопорушень інкримінованих ОСОБА_1 та їх фіксації працівниками поліції, на які посилається захист. З матеріалів провадження, схеми ДТП, фото таблиць, що містяться в матеріалх провадження вбачається, що 26.02.25 року ДТП сталося на перехресті вул.. Зарічанської та вул. Свободи, звідки ОСОБА_1 поїхав додому на АДРЕСА_2 . Відповідно в протоколах за ст. 124 та ст. 122-4 КупАП працівниками поліції вірно зафіксовано місце скоєння адміністративного правопорушення вул. Зарічанська б. 16, а місце складання протоколів на вул. Бандери б. 20/1, де було виявлено ОСОБА_1 .
Твердження сторони захисту, що відеозаписи, наявні в матеріалах справи є невідомого походження є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ /відеозапис/ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом /відображенням/ електронного документу, який не потребує додаткового завіренням електронним підписом, а тому поліцейські діяли відповідно до Наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису» та будь-яких порушень не допустили.
З дисків, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що на них зафіксовано відеозаписи із відереєстатора, який знаходився у транспортному засобі працівників поліції, а також з їх нагрудних камер працівників поліції, які підтверджують обставини справи.
Дані відеозаписи сумнівів у суду щодо їх достовірності та допустимості не викликає, оскільки не місттять ознак фальсифікації, фабрикації чи присутності на відео інших осіб, крім тих які приймали участь у оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Дійсно на оптичному диску із записом події є декілька відеофайлів, однак вони вилучені із відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудних камер працівників поліції під час фіксації правопорушення, які є безперервними. Отже, це не може бути один безперервний відео файл, як вважає сторона захисту.
Отже, наявні відеозаписи події є належними та допустимими доказами у справі, а тому, місцевий суд обґрунтовано поклав такі в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та не обгрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Протоколи про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушень, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. У даному провадженні суд вважає, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі, згідно встановлених норм закону України.
Враховуючи викладене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 Савінського О.П., апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Савінського О.П. залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: