Справа № 454/702/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.
Провадження № 22-ц/811/1730/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
24 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Марко О. Р.,
з участю - представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Мукан Б. С., відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи ЛНДЕКЦ МВС України Мірошнікова В. Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України про визнання батьківства,
у лютому 2025 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в якому просила визнати біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 у графу батько, замінивши з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_2 ».
В порядку підготовки справи до розгляду просила винести ухвалу, якою призначити по справі судову медико-генетичну експертизу на предмет встановлення факту батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_6 , а також винести ухвалу, якою зобов'язати відповідачів, в яких перебуває дитина, доставити неповнолітню ОСОБА_6 до експертної установи для відібрання біологічних зразків у даній цивільній справі.
В травні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просила суд забезпечити отримання висновку експерта судово молекулярно-генетичної експертизи щодо кровного споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , шляхом зобов'язання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доставити ОСОБА_6 до Львівського НДЕКЦ МВС України для відібрання зразків букального епітелію.
Заява мотивована тим, що в інших справах про визнання батьківства, прийомні батьки не досталяють дитину до експертної установи, що унеможливлює проведення відповідної експертизи.
Також позивачка звернулася з клопотанням про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просила поставити такі питання:
- чи є кровне спорідненість між відповідачем ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 ?;
- чи являється ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 ?
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовлено.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського НДЕКЦ МВС України та поставлено перед експертами для дослідження такі питання:
1. Чи є кровна спорідненість між відповідачем ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 ?
2. Чи є ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 ?
Експертам надано дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів експертизи, або зміну їх властивостей.
В розпорядження експертів направлено матеріали цивільної справи.
Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертиз покладено на законного представника позивачки ОСОБА_7 .
Зупинено провадження у справі.
Ухвалу суду про відмову в забезпеченні доказів оскаржила ОСОБА_1 , подавши в травні 2025 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року та ухвалити нову, якою заяву про забезпечення доказів задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскарженої ухвалу не врахував того, що оскільки предметом доказування у даній справі є наявність кровного споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а прийомні батьки останньої не забезпечують її доставку до експертної установи, що має своїм наслідком неможливість проведення призначеної судом експертизи, такий обов'язком необхідно забезпечити в примусвому порядку у спосіб постановлення ухвали про забезпечення доказів, яка узгоджується з положеннями статті 116 ЦПК України. Наголошує на тому, що покладення такого обв'язку на відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не ототожнюється із примусовим отриманням зразків букального епітелію, а відтак не порушує права дитини. Адже, тільки сама дитина може відмовитись в присутності експертів здавати такі зразки.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які зявились до суду апеляційної інтсанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 116 ЦПК України регулює підстави та порядок забезпечення доказів.
Частиною другою статті 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення доказів є, у тому числі, зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.
Заява про забезпечення доказів повинна містити відомості, передбачені статтею 117 ЦПК України, зокрема у ній зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Підстави витребування доказів, вимоги до форми і змісту клопотання учасника справи про витребування доказів, а також порядок розгляду судом цього клопотання визначено статтею 84 ЦПК України.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі частиною першою статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
У справі, що переглядається предметом дослідження експертизи, призначеної судом є кровна спорідненість між відповідачем ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_6 , матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 , з метою надання відповіді про те чи є ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_6 , матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 .
Під час апеляційного розгляду встановлено, що дитина ОСОБА_6 , яка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштована до дитячого будинку сімейного типу на виховання та спільне проживання, а на даний час у звзяку із введеним в країні воєнного стану перебуває поза межами України.
Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник експертної установи, за таких обставин існує передбачена процедура відібрання біологічних зразків у динити, необхідних для проведення призначеної судом експертизи не безпосередньо в експертній установі, а за місцем знаходження дитини. При цьому, з огляду на вік дитини також має бути заслухана її думка щодо надання нею згоди на відібрання таких зразків, оскільки ця процедура передабчає наявність такої згоди.
Тобто, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм процесуального права, правильно вирішив питання щодо відмови у задоволенні клопотання про забезпечення доказів саме у такий спосіб. А відтак, колегія суддів не убачає підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів.
Враховуючи наведене, оскаржену ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, з огляду на положення пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (позивача має другу групу інвалідності з дитинства), підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич