Справа № 464/1402/25 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.
Провадження № 22-ц/811/2166/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
23 липня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Шандра М.М., розглянуши клопотання Головного управління Національної поліції України у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту,
встановила:
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року позов задоволено.
Рішення суду оскаржило Головне управління Національної поліції у Львівській області, подавши апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Львівській області на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 липня 2025 року задоволено клопотання Головного управління Національної поліції України у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Продовжено Головному управлінню Національної поліції України у Львівській області строк на виконання ухвали Львівського апеляційного суду від 24 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху на десять днів з дня отримання апелянтом копії ухвали про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору.
18 липня 2025 року від Головного управління Національної поліції України у Львівській області надійшло письмове клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів для сплати судвогого збору станом на дату отримання запиту заявника.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Зі змісту вказаної норми убачається, що обов'язковою умовою для застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» є наявність відомостей щодо майнового стану заявника.
Однак апелянтом не надано доказів на підтвердження важкого майнового стану та неможливості сплати судовий збір за подання апеляційної скарги, відтак, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Згідно із частиною першою та другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, вважаю, що з метою забезпечення права на апеляційний розгляд, Головному управлінню Національної поліції України у Львівській області слід повторно продовжити строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору на десять днів з дня отримання апелянтом копії ухвали про продовження строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.127 ЦПК України,
ухвалила:
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції України у Львівській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити Головному управлінню Національної поліції України у Львівській області строк на виконання ухвали Львівського апеляційного суду від 24 червня 2025 рокупро залишення апеляційної скарги без руху на десять днів з дня отримання апелянтом копії ухвали про продовження строку на усунення недоліків.
Документ, що підтверджує сплату судового збору або докази про звільнення від такого у визначений судом строк представити Львівському апеляційному суду.
У випадку невиконання даної ухвали апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.
Суддя М.М. Шандра