Справа № 199/8984/25
(2-а/199/127/25)
Рішення
Іменем України
24 липня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 4970241 від 13.06.2025 року,-
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 4970241 від 13.06.2025 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 13.06.2025 року відносно нього винесено постанову серія ЕНА № 4970241 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 122 КУпАП за порушення п. 8.5.1 в ПДР, за нібито керування здійснення зупинки на місцях для інвалідів. З вказаною постановою не погоджується, порушень ПДР не вчиняв, на місці для інвалідів не зупинявся, що підтверджується відповідним відеозаписом, у зв'язку з чим просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
10.07.2025 року представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначено, що постанова серії ЕНА № 4970241 від 13.06.2025 року винесена інспектором патрульної поліції відповідно до вимог ст. 258 КУпАП, на підставі безпосереднього виявлення правопорушення зупинки транспортного засобу на місці, призначеному для стоянки осіб з інвалідністю, без наявності відповідних документів або знаків на авто, які б підтверджували таке право. Факт зупинки за адресою м.Дніпро, пл. Вокзальна, 5 зафіксовано інспектором, вказане місце позначено знаком 5.38 «Місце для стоянки» разом із табличкою 7.17 «Інваліди» а також горизонтальною дорожньою розміткою 1.30 відповідно до п. 8.5.1 ПДР, що прямо вказує на обмеження стоянки для спеціальної категорії осіб. У зв'язку з викладеним постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справ, судом встановлено наступне.
13.06.2025 року 20:46 м.Дніпро, площа Вокзальна, 5, водій керував тз та здійснив зупинку на місцях для інвалідів, чим порушив п. 8.5.1 ПДР, порушення вимог горизонтальної розмітки, відповідальність за що передбачена ч. 6 ст. 122 КУпАП.
13.06.2025 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Дніпропетровській області, сержантом поліції Стукало М.М. винесено постанову серії ЕНА № 4970241 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до ОСОБА_1 за порушення ч. 6 ст. 122 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 1020 грн.
Також долучено відеозаписи подій які були здійснені як позивачем так і поліцейським.
Проаналізувавши всі вищевикладені обставини справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, основним питанням яке необхідно вирішити суду в даній справі є з'ясування факту вчинення позивачем порушення ПДР та наявність підтверджуючих доказів, які в силу своєї допустимості та достатності могли б переконати стороннього спостерігача в правомірності притягнення особи до відповідальності, вказаної у оскаржуваній постанові.
Щодо юридичної кваліфікації правопорушення яке ставиться в провину позивачу, суд зазначає, що відео з місця правопорушення, повно та достеменно підтверджує доводи позивача, викладені у позові щодо відсутності порушення правил дорожнього руху зі сторони позивача.
Згідно п. 8.1. Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 8.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Так, згідно п.п. 8.5.1. та 8.5.2 Правил дорожнього руху Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил. Вертикальна розмітка у вигляді смуг білого і чорного, червоного і білого та жовтого і червоного кольору на дорожніх спорудах та елементах обладнання доріг призначена для зорового орієнтування.
Відповідно п. 8.5. 1 Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Як вбачається з відеозапису, за адресою: м.Дніпро, пл. Вокзальна,5 на парковці наявні місця, позначені дорожнім знаком 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою до нього 7.17 «Інваліди» та розміткою 1.30 для осіб з інвалідністю. Зазначено дію знаку ліворуч 49 м. (напрям дії знаку згідно таблички), проте на місці де розташований автомобіль позивача відсутня горизонтальна розмітка. Тому дія знаків на те місце де зупинений автомобіль позивача не розповсюджується.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши до суду інших належних доказів, які підтверджують винуватість позивача у порушенні правил дорожнього руху, не довів правомірності свого рішення про особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 205, 211, 241-246, 255, 268-272, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 4970241 від 13.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , 12.04.1968, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.07.2025 року.
Суддя А.О. Кошля
24.07.2025