Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/906/25
Провадження № 2/945/1127/25
(заочне)
24 липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
12 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилалась на те, що сторони не знаходять спільної мови в більшості питань стосовно сімейного життя, по відношенню один до одного втратили почуття кохання, відносно цього у сторін часто виникали сварки, які доходили до скандалів, у зв'язку з чим подальше життя разом з відповідачем не можливе, спільне господарство не ведеться. Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання, позивач просив розірвати шлюб.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, при цьому 24 липня 2025 року позивач подала заяву до суду, у якій позовні вимоги підтримала, розгляд справи просила проводити за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, до суду повернулись судові повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
14 лютого 2024 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 3).
У шлюбі у подружжя дітей немає.
Через різні погляди на шлюб і сім'ю, відсутність взаєморозуміння, почуття любові один до одного, сторони фактично припинили шлюбні стосунки. Спільне господарство подружжям не ведеться.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Крім того, частиною 1 статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У статті 110 СК України закріплено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що подружні відносини сторони припинили, і їх відновлювати позивачка не має наміру, наполягає на розлученні та просить не надавати строк на примирення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними неможливе, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. За таких обставин, шлюб підлягає розірванню.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп., сплачений ОСОБА_1 , при поданні позовної заяви до суду, за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 49 від 25 квітня 2025 року.
Керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, 258, 259, 264, 265, 280 - 282 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем селища Маловарварівка, Миколаївського району, Миколаївської області, Україна та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Миколаїв, Миколаївської області, Україна, зареєстрований Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районні Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), актовий запис № 60 від 14 лютого 2024 року - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп., сплачений ОСОБА_1 , при поданні позовної заяви до суду, за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 49 від 25 квітня 2025 року.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Положеннями ст. 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Миколаєва, Миколаївської області; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ще Маловарварівка, Миколаївського району, Миколаївської області; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 .
Суддя Олена ЛОПІНА