Миколаївської області
Справа №477/919/25
Провадження №1-кс/477/810/25
про відмову в задоволенні клопотання
24 липня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника третьої особи щодо майна якої вирішено питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_3 , особи стосовно майна якої вирішено питання про арешт ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000069 від 27 січня 2025 року,
11 липня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025150000000069 від 27 січня 2025 року із клопотанням про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року.
Клопотання мотивовано тим, що 27 травня 2025 року під час обшуку території риболовецької бази, яка розташована в м. Нова Одеса Миколаївської області, біля гриль-бару «гриль-Затишок» по вул. Мельниченка, 1-А та має координати:47.294157.31.765918 було виявлено та вилучено речі на які ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року накладено арешт, який накладено необґрунтовано та у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба.
У судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_3 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав вказаних у ньому.
Прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 в судове засіданні по розгляду клопотання не з'явилася, надіславши заяву про розгляд клопотання без її участі у якій вказувала, що вилучене майно є речовим доказом, що свідчить про його належність до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та потребує збереження, оскільки на даний час перевіряється причетність ОСОБА_4 до вчинення цього кримінального правопорушення.
Заслухавши позицію заявника, дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Статтями 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Натомість при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.
Згідно з приписами частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 174цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За матеріалами клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року накладено арешт майно вилучене 27 травня 2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку території риболовецької бази, яка розташована в м. Нова Одеса Миколаївської області, біля гриль-бару «гриль-Затишок» по вул. Мельниченка, 1-А та має координати:47.294157.31.765918, із встановленням заборони будь-яким особам відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном, а саме на: двигун човна «Suzuki DE6А» та дерев'яний човен №ЯМК0316.
Арешт на майно за змістом ухвали слідчого судді накладено в межах кримінального провадження №12025150000000069 від 27 січня 2025 року за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою частиною другою статті 364-1 КК України за фактом зловживання службовими особами ПП «РП Вирішальний» своїми повноваженнями, що могло завдати істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам.
Обставинам, що визначають обґрунтованість арешту надана оцінка слідчим суддею при його накладенні, що вбачається з ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року.
Звертаючись до слідчого судді з цим клопотанням, заявник не наводить нових обставин, які дозволяли б по іншому оцінити доводи сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту на вилучене під час обушку майно.
Ухвала слідчого судді від 04 червня 2025 року за наслідками розгляду клопотання про арешт майна, набрала законної сили та є чинною і на даний час. З огляду на викладене, обставини, встановленні слідчим суддею під час розгляду указаного клопотання з тих самих підстав і на підставі тих самих доказів повторному дослідженню не підлягають, оскільки указане свідчить про намагання сторони захисту ревізувати ухвалу слідчого судді, всупереч порядку її перегляду, визначеного нормами КПК України.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
При накладенні арешту слідчий суддя вказував на достатність підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, та з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно.
З огляду на положення частини другої тат третьої статті 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зі змісту ухвали слідчого судді від 04 червня 2025 року вбачається, що вирішуючи питання з приводу необхідності накладення арешту, слідчий суддя виходив серед іншого і з того, що вилучене майно могло бути використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, що має суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується.
Відповідно до пояснень прокурора, що викладені ним у поданій заяві, на даний час триває досудове розслідування та встановлюються особи, що причетні до вчинення протиправних дій, зокрема і ОСОБА_4 , тому і необхідність арешту вилученого у нього майна підтверджується тим, що вказане майно може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
За вказаного доводи заявника щодо відсутності у вилученого майна ознак речового доказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання та на даному етапі досудового розслідування існує потреба у збереженні цього майна.
Як установлено слідчим суддею, скасування арешту з майна заявнику необхідно для його подальшого використання для здійснення підприємницької діяльності, про що зазначено у клопотанні ОСОБА_3 .
Указана обставина свідчить про намір заявника з метою використання вилученого під час обшуку майна, яке може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, використовувати це майно за призначенням, що може призвести до зміни чи перетворення цього речового доказу та усуне наявні на ньому сліди, що в цьому випадку суперечить меті арешту.
Тому, слідчий суддя вважає належними доводи прокурора, що потреба у арешті майна обумовлена необхідністю його збереження у тому виді, в якому він є на даний час, в тому числі для проведення подальших слідчих дій у проведенні яких може виникнути на будь-якій стадії кримінального провадження, до моменту прийняття остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні, зокрема і на стадії судового розгляду.
За вказаного, потреба у збереженні цього речового доказу, який може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення існує і на даний час та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та таке обмеження власника відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним та в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 174, 372 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6