Миколаївської області
Справа №477/919/25
Провадження №1-кс/477/811/25
про відмову в задоволенні клопотання
24 липня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника третьої особи щодо майна якої вирішено питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000069 від 27 січня 2025 року,
11 липня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025150000000069 від 27 січня 2025 року із клопотанням про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року.
Клопотання мотивовано тим, що 27 травня 2025 року під час обшуку житла та іншого володіння особи за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено речі та документи, належні останньому, на які ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року накладено арешт, який накладено необґрунтовано та у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба.
У судове засідання ОСОБА_4 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи не з'явився.
Представник третьої особи щодо майна якої вирішено питання про арешт майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав вказаних у ньому.
Прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 в судове засіданні по розгляду клопотання не з'явилася, надіславши заяву про розгляд клопотання без її участі у якій вказувала, що, вилучена мобільна техніка є речовим доказом та містить інформацію, зокрема фото-відео зображення з приводу обставин, які є предметом цього кримінального правопорушення, що свідчить про їх належність до засобів та знарядь вчинення кримінального правопорушення, та потребує збереження. В підтвердження своїх заперечень долучила протоколи огляду вилученого під час обшуку майна .
Заслухавши позицію заявника, дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
На підставі наявних матеріалів, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12025150000000069 від 27 січня 2025 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною другою статті 364-1 КК України за фактом зловживання службовими особами ПП «РП Вирішальний» своїми повноваженнями, що могло завдати істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам.
В межах вказаного провадження 27 травня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області проведено обшук житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_4 під час якого, було виявлено та вилучено речі згідно переліку, а саме 20 рибацьких сіток та мобільний телефон, марки «Xiaomi», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 .
У подальшому, ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року на вказане майно накладено арешт з метою його збереження як речового доказу.
За змістом частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Обґрунтованість арешту визначається: наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; відповідністю майна, на яке накладено арешт, його меті; зв'язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди) - обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
Зазначеним вище обставинам, що визначають обґрунтованість арешту надана оцінка при його накладенні, що вбачається з ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року, та накладено арешт на вилучене майно з метою збереження речових доказів.
При цьому як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 04 червня 2025 року, ОСОБА_4 , як володілець вилученого майна був обізнаним про дату час та місце розгляду клопотання прокурора, а його захисником подано слідчому судді заперечення, якими останній обґрунтовував відсутність підстав для накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.
Слідчий суддя, накладаючи арешт на вилучене під час обшуку майно, надав оцінку запереченням адвоката ОСОБА_3 та дійшовши висновку про наявність правових підстав для арешту майна, задовольнив відповідне клопотання.
Звертаючись до слідчого судді з цим клопотанням, заявник не наводить нових обставин, які дозволяли б по іншому оцінити доводи сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту на вилучене під час обушку майно.
Ухвала слідчого судді від 04 червня 2025 року за наслідками розгляду клопотання про арешт майна, набрала законної сили та є чинною і на даний час. З огляду на викладене, обставини, встановленні слідчим суддею під час розгляду указаного клопотання з тих самих підстав і на підставі тих самих доказів повторному дослідженню не підлягають, оскільки указане свідчить про намагання сторони захисту ревізувати ухвалу слідчого судді, всупереч порядку її перегляду, визначеного нормами КПК України.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Як зазначено вище, при накладенні арешту слідчий суддя вказував на достатність підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, та з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку статей 170-174 КПК України, та згідно частини другої, третьої статті 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в частині першій статті 98 КПК України.
З огляду на положення частини другої, третьої статті 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Аналізом протоколу огляду, що долучені прокурором до заяви від 23 липня 2025 року встановлено, що вилучена мобільна техніка містить у собі інформацію: фото та відео зображення з приводу обставин, які є предметом цього кримінального правопорушення.
Відповідно до доводів прокурора, що викладені ним у подані заяві, на даний час триває досудове розслідування та встановлюються особи, що причетні до вчинення дій, пов'язаних із зловживанням службовими особами ПП «РП Вирішальний» своїми повноваженнями, що могло завдати істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам, тому і необхідність арешту вилученого у нього майна підтверджується тим, що вилучена мобільна техніка містить інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, та відомості про осіб, причетність яких до вчинення цього правопорушення встановлюється органом досудового розслідування, щодо організації та вчинення кримінального правопорушення.
За вказаного доводи заявника щодо відсутності у вилученого майна ознак речового доказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання та на даному етапі досудового розслідування існує потреба у збереженні цього майна.
Слідчий суддя звертає увагу також на той факт, що слідчим суддею при накладенні арешту на майно ОСОБА_4 надавалася оцінка запереченням представника власника вилученого майна - адвоката ОСОБА_3 , які наведені у цьому клопотанні та вказані заперечення були відхилені в результаті дослідження наданих сторонами кримінального провадженні усіх доказів у сукупності.
З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту, оскільки він накладений обґрунтовано з метою забезпечення збереження речових доказів.
Доказів, що в органу досудового розслідування відпала потреба у накладеному арешті, слідчому судді не надано.
За такого, слідчий суддя приходить до переконання, що існує необхідність арешту майна на даний час з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним та в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 98, 170, 174, 372 КПК України,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6