Миколаївської області
Справа №477/919/25
Провадження №1-кс/477/779/25
про скасування арешту майна
23 липня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000069 від 27 січня 2025 року,
03 липня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025150000000069 від 27 січня 2025 року із клопотанням про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року.
Клопотання мотивовано тим, що 27 травня 2025 року під час обшуку житла та іншого володіння особи за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено речі, належні останньому, на які ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року накладено арешт, у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба.
У судове засідання ОСОБА_3 , будучи повідомленими про час та місце розгляду справи не з'явився.
Прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 в судове засіданні по розгляду клопотання не з'явилася, надіславши заяву про розгляд клопотання без її участі та не заперечувала проти скасування арешту з майна ОСОБА_3 .
Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні ОСОБА_3 зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної підстави для скасування арешту.
На підставі наявних матеріалів, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12025150000000069 від 27 січня 2025 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною другою статті 364-1 КК України за фактом зловживання службовими особами ПП «РП Вирішальний» своїми повноваженнями, що могло завдати істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам.
В межах вказаного провадження 27 травня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області проведено обшук житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_3 під час якого, було виявлено та вилучено речі згідно переліку, а саме мобільний телефон з сім карткою.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року на вказане майно накладено арешт з метою його збереження як речового доказу.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи учасників провадження, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом частини першої, другої статті 98 КПК, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об'єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до поданого клопотання про скасування арешту майна, вбачається, що органом досудового розслідування здійснено огляду вилученого у ОСОБА_3 майна, зокрема мобільного телефону та інформації, яка має значення для досудового розслідування не знайдено.
Прокурор у поданій слідчому судді заяві також не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_3 , посилаючись на відсутність на вилученому у нього телефоні інформації, яка має значення для досудового розслідування.
За викладеного, слідчим суддею встановлено ту обставину, що з вилученим телефоном, на даний час виконано усі необхідні дії, проведено його огляд та встановлено відсутність будь-яких даних на цьому електронному засобі, які б мали значення для кримінального провадження.
За положенням статті 131 та статті 170 КПК України вбачається, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі як найшвидше мають бути повернуті власнику, що відповідає приписам статті 100 КПК України..
Оскільки слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про наявність на вилученому у ОСОБА_3 мобільному телефоні логічного захисту та інформації, що має значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, що обумовлювало б його подальше його утримання органом досудового розслідування, тому відсутні підстави для подальшого утримання стороною обвинувачення відповідного електронного пристрою.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час мобільний телефон, марки «Iphone 14 Pro», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 з сім картою мобільного оператора № НОМЕР_3 доказового значення не має, а отже більше не відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК, а тому у подальшому його арешті потреба відпала.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту з відповідного майна.
Керуючись статтями 174, 372 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2025 року у справі №477/919/25 (провадження 1-кс/477/655/25) на майно, вилучене 27 травня 2025 року під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме на мобільний телефон, марки «Iphone 14 Pro», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 з сім картою мобільного оператора № НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5