Ухвала від 24.07.2025 по справі 453/1167/25

Справа № 453/1167/25

№ провадження 1-кс/453/296/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе Львівської області справу за скаргою ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 на постанову заступника начальника СВ Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 13 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного 20.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140300000939 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2025 адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області зі скаргою на постанову заступника начальника СВ Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 13 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного 20.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140300000939 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Скаргу мотивована тим, що у відповідь на адвокатський запит від 03.07.2025 слідче відділення ВнП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області повідомило представника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_7 , про те, що кримінальне провадження №120241403000000939 закрите. До вказаного листа додана копія постанови про закриття кримінального провадження від 13.12.2017. Особа, яка подала скаргу вважає постанову від 13.12.2017 про закриття кримінального провадження №120241403000000939 від 20.10.2014 такою, що винесено передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення. Просить суд звернути увагу на те, що вироком Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 07 лютого 2018 року у справі №344/823/18, отриманого на адвокатський запит від 02.07.2025, ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці. У вказаному вироці суд встановив, що ОСОБА_8 вчинив використання завідомо підробленого документа. Злочин вчинено за наступних обставин. Так, ОСОБА_8 , у невстановлений час та спосіб, придбав підроблені товаро- транспортні накладні про відпуск ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_1 ) лісопродукції в Карпатського Державного спеціалізованого лісгоспу АПК (код 05398473), перехідні накладні від ФОП ОСОБА_9 до ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_4 ) та довідки про походження деревини та її стан виданих ФОП ОСОБА_9 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підроблених документів, достовірно знаючи те, що ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_1 ) не придбав лісопродукцію у Карпатського Державного спеціалізованого лісгоспу АПК (код 05398473), ОСОБА_8 , діючи умисно, розуміючи що зазначені документи є підробленими, упродовж червня-грудня 2015 року подав до Івано-Франківської торгово-промислової палати (код 02944857) за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Теодора Цьоклера, 9А, завідомо підроблені документи, чим саме використав їх. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_8 суду показав, що у 2015 році займався підприємницькою діяльністю, у зв'язку зі здійсненням якої підприємці надавали йому товаро-транспортні накладні для відпуску лісопродукції про відпуск ФОП ОСОБА_9 лісопродукції в Карпатського Державного спеціалізованого лісгоспу АПК, перехідні накладні від ФОП ОСОБА_9 до ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 та довідки про походження деревини та її стан, виданих ФОП ОСОБА_9 . Оскільки цих документів було дуже багато на велику кількість деревини, тому розумів, що вони є підробленими, однак подавав до Івано- Франківської торгово-промислової палати для надання йому експертних висновків. Тобто, вказаним вироком Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 07.02.2018 року, ОСОБА_8 був засуджений за використання в 2015 році завідомо підроблених документів, частину з яких, зокрема, виданих ФОП ОСОБА_9 , використувувалася ним раніше в 2012 році, зокрема у відносинах з ОСОБА_4 та ФОП " ОСОБА_13 ".

Окрім цього, під час судового розгляду кримінального провадження №12014140300000534 від 16.06.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, в якому ОСОБА_8 визнаний потерпілим, свідок ОСОБА_14 дав покази, що що він та його дружина на прохання ОСОБА_8 набули статусу фізичних осіб- підприємців та використовувалися ОСОБА_8 для здійснення, як вже встановлено Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, злочинної діяльності а саме: експорт лісоматеріалів з використанням підроблених документів про походження лісу кругляка від імені підприємців: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , в результаті чого було відкрито кримінальне провадження, але через те, що свідок ОСОБА_14 разом із сім"єю виїхав на постійне проживання за межі України, вказане кримінальне провадження не було передано до суду.

На думку скаржника, слідчим не забезпечено проведення органом досудового розслідування повного, об'єктивного та неупередженого розслідування справи, постанова про закриття кримінального провадження прийнята у супереч діючого кримінально-процесуального законодавства без виконання всі слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав повністю, просив таку задовольнити.

Слідче відділенння ВП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області у судове засідання явку представника не забезпечило, про те не вимогу ухвали надано суду матеріали кримінального провадження №12014140300000939.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , оглянувши матеріали кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).

У відповідності до ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з ч.4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим відділенням відділення поліції здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140300000939 від 20 жовтня 2014 року.

Постановою заступника начальника СВ Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 13 грудня 2017 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140300000939 від 20.10.2014, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

В обгрунтування вказаної постанови слідчий посилається на те, що під час досудового слідства було встановлено, що в 2011 році ОСОБА_4 був власником лісопереробного комплексу ТОВ «СТА», що в м.Сколе, по вул.. Кн. Святослава 82, 84,, який здавав в оренду ФОП ОСОБА_18 , з яким у нього склались виробничі відносини. В подальшому ОСОБА_4 усно домовились з ОСОБА_8 про поставку лісопродукції підприємцям, з залученням ОСОБА_19 , який почав оформляти останнього до себе на роботу в ФОП « ОСОБА_20 ».

Після декількох поставок лісопродукції від ОСОБА_8 останній запропонував підключитись до поставки кругляка лісо продукції за кордон, так як він має партнерів в м. Межигіря Закарпатської області на територію Австрії. Під час виробничих відносин ОСОБА_18 за домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , домовились про підготовку експорту кругляка через підприємців, яких залучав ОСОБА_8 ОСОБА_8 від ФОП ОСОБА_18 отримав предоплату на трьох підприємців на загальну суму 480 000 гривень, про що було зазначено в квитанціях до прибуткового ордеру від 17.05.2012 року на ім"я ОСОБА_21 в сумі 190000 грн., від 03.10.2012р. на ім?я ОСОБА_22 в сумі 130000 грн., від 24.08.2012 року на ім?я ОСОБА_9 в сумі 160000 грн. Дані квитанції були виписані ОСОБА_23 власноручно, за проханням ОСОБА_8 , та на вказаних квитанціях знаходились мокрі печатки вказаних підприємців з підписами. Вказану суму коштів 480 000 грн. ОСОБА_18 давав за вказівкою ОСОБА_4 , і дані кошти належали останньому, оскільки між ними є усна домовленість про те, що юридично вказана операція відбувалось через ФОП « ОСОБА_18 », а фактично кошти належали ОСОБА_4 . Передача вищевказаних коштів відбувалась в декілька стапів, при яких не завжди був присутній ОСОБА_4 . В кінцевому результаті співпраці з ОСОБА_8 щодо поставки лісо продукції за кордон з ОСОБА_4 не вийшло, і останній повідомив ОСОБА_8 щоб той повернув надані йому кошти в сумі 480000 грн. або лісопродукцію на ту суму про що попередньо було домовлено, при чому ОСОБА_24 сказав, що повернув йому документи на лісопродукцію в кількості близько 2000-2500 м. куб. за які він вже оплатив (дані документи були як застава проплачених ним 480000 грн., і як підтвердження того, що лісопродукція є у нього в наявності). Однак, ОСОБА_25 не повернув ОСОБА_4 ні гроші, ні лісопродукцію на вказану суму грошей. Хоча ОСОБА_8 в своїх показах вказу,. що ніяких грошей ОСОБА_26 не винен, і той умисно зводить на нього наклепи, оскільки винен йому 50000 доларів США.

Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

З оглянутих матеріалів кримінального провадження №12014140300000939 встановлено, що слідчим всупереч нормам КПК України, не повно досліджено всі обставини кримінального провадження, а також не зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій слідчий прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України.

Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

У зв'язку із наведеним, слідчий суддя приходить до висновку, що вимога особи, яка подала скаргу на постанову про закриття провадження, ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 369-371 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 на постанову заступника начальника СВ Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 13 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного 20.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140300000939 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України- задовольнити.

Постанову заступника начальника СВ Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 13 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного 20.10.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140300000939 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України - скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Попередній документ
129057937
Наступний документ
129057940
Інформація про рішення:
№ рішення: 129057939
№ справи: 453/1167/25
Дата рішення: 24.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Сколівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.09.2025)
Дата надходження: 23.09.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
24.07.2025 12:40 Сколівський районний суд Львівської області
25.09.2025 12:10 Сколівський районний суд Львівської області
30.09.2025 11:45 Сколівський районний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БРОНА АНДРІЙ ЛЮБОМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
БРОНА АНДРІЙ ЛЮБОМИРОВИЧ