8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1625/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Манорик Василя Івановича, м. Київ
до Харківського державного дослідного протезного підприємства, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
позивача - Нечай Р.В.
відповідача - не з'явився,
Позивач, фізична особа-підприємець Манорик Василь Іванович, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського державного дослідного протезного підприємства, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 465 840, 40 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №10/20/01, укладеним між сторонами 08.10.2020 щодо оплати поставленого товару. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 17.07.2025 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до Електронного кабінету відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
08.10.2020 між фізичною особою-підприємцем Манорик Василем Івановичем (постачальник за договором, позивач) та Харківським державним дослідним протезним підприємством (покупець за договором, відповідач) був укладений договір поставки №10/20/01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у видаткових накладних що є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору, поставка товарів здійснюються постачальником окремими партіями в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може проводитися шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті e-mail або надаватися через представника. Датою поставки і моментом переходу до покупця права власності на товар за цим договором вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (дата товарно-транспортної накладної, видаткової накладної).
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору, ціна, асортимент та кількість товару зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає суму всіх видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.
У розділі 5 договору сторони погодили, що всі розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата за поставлений товар здійснюється не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з моменту переходу права власності на товар згідно п. 2.2. цього договору. Оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступила на рахунок постачальника/в касу підприємства. Сторони домовились, якщо день сплати за товар припадає вихідний, святковий або неробочий день, то оплата повинна бути здійснена в останній робочий день, що передує такому вихідний, святковий або неробочому дню. Сторони домовились, що незалежно від призначення платежу, вказаного покупцем в платіжному дорученні, отримані постачальником від покупця грошові кошти в рахунок оплати за товар можуть бути зараховані постачальником в оплату поставленого товару відповідно до черговості виникнення зобов'язань з оплати, в тому числі і за іншими договорами, що укладені між сторонами. Покупець зобов'язаний на вимогу постачальника звірити стан розрахунків та оформити і підписати акт звірки.
Згідно п.п. 8.1, 8.2 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення підписів печатками сторін і діє до 31 грудня 2021 року включно в частині поставок, а в частині оплат - до повного виконання зобов'язань за цим договором. В разі, якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
Позивач вказує на те, що у період з дати укладення договору поставки по дату звернення до суду з даним позовом постачальник поставив покупцю велику кількість товару протезно-ортопедичного призначення, значна частина якого покупцем була оплачена, однак залишилися не сплаченими окремі партії поставленого товару на загальну суму 465 840,40 грн.
Зокрема, покупець не здійснив оплату за поставлений товар згідно наступних видаткових накладних: видаткова накладна № 14 від 29 січня 2021 року (рахунок на оплату № 14 від 28 січня 2021 року) на суму 25 900,00 грн; видаткова накладна № 23 від 09 лютого 2021 року (рахунок на оплату № 21 від 09 лютого 2021 року) на суму 74 000,00 грн; видаткова накладна № 26 від 12 лютого 2021 року (рахунок на оплату № 23 від 12 лютого 2021 року) на суму 74 000,00 грн; видаткова накладна № 35 від 01 березня 2021 року (рахунок на оплату № 31 від 01 березня 2021 року) на суму 64 750,00 грн; видаткова накладна № 107 від 02 липня 2021 року (рахунок на оплату № 100 від 02 липня 2021 року) на суму 63 860,00 грн; видаткова накладна № 109 від 05 липня 2021 року (рахунок на оплату № 102 від 05 липня 2021 року) на суму 100 900,00 грн; видаткова накладна № 113 від 08 липня 2021 року (рахунок на оплату № 106 від 08 липня 2021 року) на суму 123 736,40 грн; видаткова накладна № 167 від 07 жовтня 2021 року (рахунок на оплату № 152 від 07 жовтня 2021 року) на суму 97 780,00 грн; видаткова накладна № 29 від 02 лютого 2022 року (рахунок на оплату № 27 від 02 лютого 2022 року) на суму 40 848,00 грн.
Як вказує позивач, за деякими видатковими накладними відповідачем була проведена часткова оплата, що визнається сторонами та загальний залишок несплаченої суми за вищевказаними видатковими накладними складає 465 840, 40 грн.
Окрім цього, наявність вищевказаної заборгованості за договором поставки підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.08.2023, актом звірки розрахунків станом на 31.08.2024, довідкою-підтвердженням розміру заборгованості від 10.09.2024, які були підписані між позивачем та відповідачем.
Отже, позивач за даним позовом просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки, яка підтверджується видатковими накладними, актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2023, актом звірки розрахунків станом на 31.08.2024, довідкою-підтвердженням розміру заборгованості від 10.09.2024 на загальну суму 465 840, 40 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 465 840,40 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Харківського державного дослідного протезного підприємства (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 339, код ЄДРПОУ 14081462) на користь фізичної особи-підприємця Манорик Василя Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором поставки №10/20/01 від 08.10.2020 у розмірі 465 840,40 грн та 5 590,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - фізична особа-підприємець Манорик Василь Іванович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Харківське державне дослідне протезне підприємство (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 339, код ЄДРПОУ 14081462).
Повне рішення підписано 24 липня 2025 року.
Суддя О.В. Погорелова