8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1449/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Задорожний К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90);
до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради"(62481, Харківська обл., Харківський район, с. Докучаєвське, вул. Академічна, 9).
про стягнення коштів у розмірі 3 339 266, 10 грн
за участю представників:
не з'явились
Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради", с. Докучаєвське, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 8345/10-А-1 від 01.08.2017 у розмірі 2 982 467, 40 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.05.2025 (вх. № 12995). Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 02.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/1449/25 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 21 травня 2025 року о 12:15 год.
14.05.2025 відповідач надав до суду відзив на позов (вх. № 11663), в якому просить суд задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення по справі № 922/1449/25 на 6 місяців - до 01.12.2025.
15.05.2025 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 11775), в якій заперечує проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду.
Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду, зокрема, суд ухвалою від 02.07.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16 липня 2025 року о(б) 10:45 год
У судове засідання 16.07.2025 представники сторін не з'явились, відповідач надав до суду клопотання (вх. № 13856), в якому просить суд розглядати справу № 922/1449/25 без участі представника відповідача по матеріалам, поясненням та документам, що додані останнім до відзиву, пояснень та до заяви про відстрочку виконання рішення.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01.08.2017 між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Комунальним підприємством «Теплові мережі Роганської селищної ради» було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 8345/10-А-1.
Відповідно до п. 2.1. договору, КП "Харківводоканал" надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на об'єкти, які вказані в додатку № 1 "Перелік об'єктів та обсягів водопостачання".
Згідно з пунктами 3.2.3., 3.2.15 договору, споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за послугу, надану КП "ХВК" відповідно до затверджених тарифів, оплату інших платежів, передбачених цим договором та чинним законодавством, у встановленому порядку. Отримувати в КП "ХВК" Акти наданих послуг, платіжні документи, рахунки тощо. підписувати та повертати до КП "ХВК" акти наданих послуг в строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, у разі незгоди в цей же строк направляти КП "ХВК" мотивовану відмову від підписання цього акту. У випадку неповернення споживачем підписаного Акту наданих послуг або не направлення мотивованої відмови від його підписання у встановлений строк, Акт наданих послуг вважається узгодженим споживачем в редакції КП "ХВК".
Згідно з пунктом 3.3. договору, КП "ХВК" зобов'язався: здійснювати водопостачання об'єктів споживача згідно з Додатком № 1 і забезпечувати якість питної води відповідно до вимог державних стандартів на питну воду та умов даного договору; надавати споживачеві платіжні документи, рахунки, акт наданих послуг для підписання, оформлений у двох екземплярах у строк, починаючи з 8 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 4.1. договору оплата наданих послуг та інших категорій платежів здійснюється споживачем щомісяця на підставі платіжних документів, рахунків КП "ХВК" по категоріям і затверджених тарифів за обсяги спожитої води, що визначені умовами цього договору в 7-денний термін після отримання платіжного документі (рахунку тощо) КП "ХВК".
Відповідно до пункту 4.1.1. договору оплата за послуги здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно з пунктом 4.2. договору розмір тарифів на послуги централізованого водопостачання визначається в установленому діючим законодавством України порядку. У разі зміни тарифів, норм водоспоживання, що діяли на момент укладення цього договору, споживач здійснює оплату послуг за новими тарифами, нормами водоспоживання з моменту їх введення без будь-яких додаткових погоджень зі споживачем їх розміру. При цьому інші умови цього договору не змінюються.
Як вказує позивач, КП «Харківводоканал» свої зобов'язання виконало в повному обсязі - надало споживачу послуги з водопостачання, що підтверджується підписаними актами здачі-приймання наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до обсягу наданих послуг з централізованого водопостачання з 01.06.2024 до 31.03.2025 включно та з урахуванням діючих тарифів (ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2894 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Харківводоканал», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.2024 № 1399 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Харківводоканал», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 2335), споживачу була нарахована плата в розмірі 3 807 348, 50 грн та виставлені рахунки на цю суму, відповідно до ч. 1 ст. 198 ГК України та п. 4.3 договору.
Сума заборгованості була частково сплачена, а саме у розмірі 468 082, 40 грн.
Залишок суми боргу відповідача за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 8345/10-А-1 від 01.08.2017 становить 3 339 266, 10 грн, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
В процесі розгляду даного спору, відповідачем було частково сплачено заборгованість за договором у сумі 356 798, 70 грн та несплаченою залишається заборгованість у розмірі 2 982 467, 40 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525 та 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання з надання відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2024 до 31.03.2025 виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, з урахуванням рахунків за надані послуги, актів здачі-приймання наданих послу, а також не заперечується відповідачем.
Натомість, відповідач за надані послуги за договором від 01.08.2017 розрахувався частково, та має заборгованість перед позивачем за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 2 982 467, 40 грн.
Відповідачем дана сума заборгованості за договором не спростована, доказів сплати заборгованості у розмірі 2 982 467, 40 грн у добровільному порядку відповідачем суду не надано. Такі докази також відсутні у матеріалах справи.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором № 8345/10-А-1 від 01.08.2017 в сумі 2 982 467, 40 грн, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача даної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення по справі № 922/1449/25 на 6 місяців - до 01.12.2025, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 239 ГК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підгрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.
Таким чином, постановлення на користь стягувача в даній справі судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" стягувача, на отримання якого останній має легітимні сподівання.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її
матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи зі змісту ст. 331 ГПК України, відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Так, ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення, згідно зі ст. 331 ГПК України, відповідач посилається на скрутне (тяжке) фінансове становище, яке склалося незалежно від волевиявлення самого підприємства відповідача. Однією з основних причин, що вплинули на погіршення фінансового стану підприємства є невідповідність впродовж 2021-2025 років діючих тарифів за послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення фактичним витратам на їх виробництво та відсутність компенсації державою впродовж майже 4-х років цієї різниці в тарифах. Загальна сума узгодженої територіальною комісією Департаментом у ЖКГ ХОВА та розрахункової невідшкодованої різниці в тарифах з державного та місцевого бюджетів станом на 01.04.2025 загальна сума узгодженої територіальною комісією ХОВА та розрахункової невідшкодованої різниці в тарифах з державного та місцевого бюджетів за період червень 2021 - березень 2025 складає 52 277 562, 00 грн, в т.ч. за послуги з теплопостачання - 41 112 186, 00 грн, за послуги водопостачання та водовідведення - 11 165 376, 00 грн. Також вказує, що згідно балансової фінансової звітності за 2024 рік КП «ТМРСР» - є збитковим підприємством, збитки на 31.12.2024 складають більше 6,3 млн. грн, на 31.03.2025 - більше 6,1 млн. грн. Зазначає, що у зв'язку з наявністю невідшкодованої різниці в тарифах більше ніж 52 млн. грн, відносно підприємства відповідача Господарським судом Харківської області винесені рішення, які до цього часу залишаються непогашеними, оскільки всі ці суми є непід'ємними для підприємства, в т.ч. і сплата 3 339 266,10 грн у цієї справі, а тому відстрочка погашення боргу у цієї справі - є дуже важливою для відповідача.
Суд зауважує, що обов'язковою умовою надання відстрочки є не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк (скрутний матеріальний стан), але й реальна можливість виконання такого рішення у майбутньому.
Суд зазначає, що наведені боржником у заяві підстави для відстрочки виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення, а тяжке фінансове становище підприємства відповідача не є винятковою обставиною.
При цьому відповідачем не обґрунтована вимога про надання відстрочення виконання рішення суду, не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким саме чином він буде здійснювати погашення заборгованості перед позивачем.
Крім того, слід зазначити, що складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання рішення. Неможливість виплати за судовим рішенням відповідачем має доводитися в загальному порядку.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст. 614, 617 ЦК України, ст. 218 ГК України).
Так, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 року у справі № 904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.
Також суд звертає увагу, що питання про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 908/1884/19.
Таким чином, наведені заявником підстави для відстрочення виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, які давали би підстави для відстрочення виконання судового рішення. При цьому, лише посилання боржника на настання негативних наслідків, у зв'язку з виконанням рішення суду, без надання належних доказів, які підтверджували б необхідність відстрочення виконання судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що суд задовольнив позов, у відповідності до ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 238, 240, 241, 256, 331 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62481, Харківська обл., Харківський р-н, сел. Докучаєвське, вул. Академічна, буд. 9; код ЄДРПОУ 41405835) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90; код ЄДРПОУ 03361715) суму заборгованості у розмірі 2 982 467, 40 грн, а також суму судового збору у розмірі 40 071, 20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" про відстрочку виконання рішення у справі № 922/1449/25 - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90; код ЄДРПОУ 03361715);
Відповідач - Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62481, Харківська обл., Харківський р-н, сел. Докучаєвське, вул. Академічна, буд. 9; код ЄДРПОУ 41405835).
Повне рішення складено 24.07.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/1449/25