21.07.2025 Справа № 914/2185/25
Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши заяву
Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А; ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (місцезнаходження: 88017, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156; ідентифікаційний код ВП 45554542)
про видачу судового наказу про стягнення з
боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Холдинг» (81138, Україна, Львівський р-н, Львівська обл., село Жирівка, вулиця Центральна, будинок, 29А; код ЄДРПОУ 44938951) заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № UUВ-14067-14 від 04 червня 2024 року у сумі 39' 487,39 грн основного боргу; 5' 307,44 грн інфляційного збільшення; 5' 312,97 грн пені; 1' 060,05 грн 3% річних та 302,80 грн сплаченого судового збору,-
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Холдинг» заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № UUВ-14067-14 від 04 червня 2024 року у сумі 39' 487,39 грн основного боргу; 5' 307,44 грн інфляційного збільшення; 5'312,97 грн пені; 1' 060,05 грн 3% річних та 302,80 грн сплаченого судового збору.
Перевіривши заяву про видачу судового наказу та додані до неї додатки, суддя зазначає наступне.
Відповідно до поданих матеріалів між заявником (продавець) та боржником (покупець) 04 червня 2024 року було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № UUB-14067-14.
Як стверджує заявник, боржником не здійснено оплату за поставлений товар на заявлену до стягнення суму, на підтвердження чого надано товаро-транспортні накладні серії ЮІБ № 970400 від 12 серпня 2024 року та серії ЮІЕ № 210215 від 15 серпня 2024 року.
Відповідно до часини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, відповідно до норм законодавства, особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.
Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву у відсутності спору про право та належності стягувачу права вимоги. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів, ні те, що вимоги пред'явлені відповідно до умов договору.
Однак, вивченням долучених до заяви про видачу судового наказу поясненнь та доказів встановлено, що стягувачем не надано передбачених умовами договору документів на підтвердження заявлених вимог.
Відповідно до п. 3.4. договору, за фактом готовності товару, продавець повідомляє покупця про готовність товарної партії та надсилає запрошення на відбір партії товару.
Також, згідно п. 3.5. договору, за результатами проведеного відбору партії товару складається акт відбору, за формою встановленою додатком № 2 до договору та специфікація, за формою, встановленою додатком № 3 до договору, а також продавцем виставляється рахунок на передплату товару.
Вивчення наданих заявником доказів свідчить, що до матеріалів заяви про видачу судового наказу долучено лише товарно-транспортні накладні серії ЮІБ № 970400 від 12 серпня 2024 року та серії ЮІЕ № 210215 від 15 серпня 2024 року, які самі по собі не є достатніми для підтвердження безспірності заявлених грошових вимог.
Згідно з пунктами 3.4 та 3.5 укладеного сторонами договору, належним підтвердженням факту поставки товару є комплекс первинних документів, що включає повідомлення продавця про готовність товарної партії, акт відбору за формою додатку № 2 до договору, відповідну специфікацію (додаток № 3) та рахунок на передплату.
Відповідно, саме ці документи повинні містити відомості, які беззаперечно підтверджують факт виконання договірних зобов'язань з поставки товару, їх погодження сторонами та настання строку виконання грошового зобов'язання.
Відсутність зазначених документів у матеріалах справи позбавляє суд можливості дійти переконання щодо безспірності права вимоги, документального підтвердження її розміру та відсутності спору про право.
Таким чином, у даному випадку відсутні передбачені частиною першою статті 148 Господарського процесуального кодексу України правові підстави для видачі судового наказу, оскільки вимоги заявника не є належно підтвердженими та безспірними у розумінні норм наказного провадження.
Окрім того, згідно п. 3.2. договору, поставка товару здійснюється окремими частинами на умовах FCA (нижній/проміжний склад продавця) EXW (верхній склад продавця) згідно графіком поставки, сформованим в електронній торговій системі за формою, наведеною у додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.
До матеріалів справи заявником долучено вказаний графік поставки, відповідно до якого:
перша партія товару мала бути поставлена 10 липня 2024 року у кількості 24,000 куб.м товару на суму 48' 384,00 грн;
друга - 20 липня 2024 року у кількості 24,000 куб.м товару на суму 48' 384,00 грн;
третя - 30 вересня 2024 року у кількості 2,000 куб.м. товару на суму 4' 032,00 грн.
Однак, відповідно до наданих товарно-транспортних накладних (далі також ТТН), фактичне постачання здійснено:
12 серпня 2024 року - на суму 19?289,09 грн;
15 серпня 2024 року - на суму 20?198,30 грн.
У зазначених ТТН відсутні відомості про строки та обсяги поставки, погоджені сторонами у графіку поставки, який є додатком №?1 до договору та його невід'ємною частиною. Так, за умовами графіка поставки товар мав бути поставлений у три окремі дати - 10 липня, 20 липня та 30 вересня 2024 року - у чітко визначених кількостях та на визначені суми. Натомість фактичні дати та суми постачання за ТТН (12 та 15 серпня 2024 року відповідно на 19?289,09 грн та 20?198,30 грн) не відповідають даним графіка ані за хронологією, ані за кількісно-вартісними показниками. Більше того, на ТТН відсутній підпис вантажоодержувача, що виключає можливість визнання факту прийняття товару одержувачем підтвердженим належним чином.
Крім того, надані товарно-транспортні накладні не містять жодного ідентифікатора, який би уможливлював їх безпосереднє пов'язання з конкретним договором, зокрема - реквізитів договору, дати його укладення чи посилання на відповідний номер або сторони зобов'язання. Відтак, встановлення, що зазначені накладні оформлені саме на виконання умов договору, який заявник покладає в основу своїх вимог, є неможливим. Така невизначеність не дозволяє дійти переконання у тому, що поставка товару дійсно відбулася у межах саме тих правовідносин, з яких заявник виводить своє право вимоги.
Таким чином, встановлені обставини спростовують презумпцію безспірності вимог, що є необхідною умовою для розгляду заяви в порядку наказного провадження.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 150 ГПК України, заявником при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу необхідно зазначити перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги закону заявником не дотримані, оскільки документів на підтвердження права вимоги та її безспірності ним до заяви не долучено.
Відповідно до частини 1 статті 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Отже, у зв'язку з недотриманням заявником вимог статті 150 ГПК України та відсутністю належних доказів, що підтверджують безспірність заявлених вимог, суддя відмовляє у видачі судового наказу на підставі частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, заявник просить стягнути 5'307,44 грн інфляційного збільшення, 5'312,97 грн пені та 1'060,05 грн 3% річних.
Водночас зазначені вимоги є похідними від основного зобов'язання, а отже, за відсутності належного підтвердження безспірності основної суми боргу, вимоги про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних також не підлягають задоволенню в порядку наказного провадження.
Згідно з частиною 2 статті 153 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу заявник сплатив судовий збір у розмірі 302,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 11350. Згідно з частини 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України суддя,-
1. Відмовити Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Холдинг» заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № UUВ-14067-14 від 04 червня 2024 року у сумі 39' 487,39 грн основного боргу; 5'307,44 грн інфляційного збільшення; 5' 312,97 грн пені; 1'060,05 грн 3% річних та 302,80 грн сплаченого судового збору.
2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
3. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Бургарт Т.І.